1 Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу.2 І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити.3 [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим; і тут же очистилася йому проказа.4 Каже йому Ісус: Дивись, нікому не розповідай, але піди покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у законі] як свідчення їм. 5 Як же Він увійшов до Капернаума, приступив до Нього сотник, благаючи Його6 і промовляючи: Господи, слуга мій лежить у хаті спаралізований, тяжко мучиться.7 Каже йому Ісус: Я піду й оздоровлю Його. 8 У відповідь сотник сказав: Господи, я не гідний, щоб ти увійшов під мій дах, але тільки скажи словом, і мій слуга видужає.9 Бо я людина службова, маю в себе вояків; кажу цьому: Іди - і йде; іншому: Прийди - і приходить; моєму рабові: Зроби це - і робить.10 Почувши ж, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Щиру правду кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов я стільки віри. 11 Кажу ж вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а Сини Царства будуть викинені в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. 12 13 І сказав Ісус сотникові: іди, хай буде тобі так, як ти повірив. І видужав його слуга тієї ж миті.14 Прийшов Ісус до Петрової хати і побачив його тещу, що лежала в гарячці;15 доторкнувся до її руки - і покинула її гарячка; вона встала й слугувала Йому.16 Коли звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом та зцілив усіх хворих,17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який мовить: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.18 А Ісус, побачивши багато народу довкола себе, наказав [учням] відпливти на другий бік.19 Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я ітиму за тобою, куди б ти не йшов.20 Каже йому Ісус: Лисиці нори мають і небесні птахи гнізда, а Син Людський не має де голови прихилити. 21 А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені перше відійти й поховати свого батька.22 Ісус же каже йому: Йди за Мною і лиши мертвим, щоб ховали своїх мерців. 23 Як ступив Він до човна, за Ним пішли Його учні.24 І ось знялася велика буря на морі, аж хвилі покривали човна; а Він спав.25 Підступивши, [Його учні] збудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо.26 А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді, вставши, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.27 А люди дивувалися, кажучи: Хто Він такий є, що й вітри, і море Його слухаються?28 Коли Він пристав на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з гробниць; дуже люті були - ніхто не міг перейти тією дорогою.29 І ось закричали, кажучи: Що тобі треба від нас, [Ісусе,] Сину Божий? Чи ти завчасно не прийшов сюди, щоб мучити нас?30 Подалі від них паслося велике стадо свиней.31 Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, пошли нас у стадо свиней.32 І сказав їм: Ідіть . Вони ж, вийшовши, увійшли в свиней: і ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилося у воді.33 Ті ж, що пасли свиней, втекли і, прибігши до міста, сповістили все і про біснуватих.34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові і, побачивши Його, благали, щоб відійшов з їхніх околиць.