1 Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі. 2 Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою. 3 А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права, 4 Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно. 5 І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою. 6 А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно. 7 А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті. 8 Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього. 9 А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє; 10 Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі; 11 Хліб наш щоденний дай нам на цей день ;12 І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим; 13 І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь. 14 Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний! 15 А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших. 16 Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою. 17 А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий, 18 Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, і де злодії підкопуються і крадуть; 20 Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не винищують, і де злодії не підкопуються і не крадуть. 21 Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше. 22 Світильник для тіла – око; якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле; 23 А коли око твоє буде лихе, то все тіло твоє буде повне темрявою. Отож, якщо світло, котре в тобі, стає пітьмою, то яка ж глибока ця пітьма? 24 Ніхто не може служити двом панам: тому що одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному буде старатися, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні. 25 А тому кажу вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти і що пити; ні для тіла вашого – у що одягнутися. Хіба життя не більше їжі, а тіло – одежі? 26 Гляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Батько ваш Небесний насичує їх. А хіба ви не кращі від них? 27 І хто з вас може потурбуватися і долучити собі зросту [бодай] на один лікоть? 28 І про одежу нащо клопочетеся? Гляньте на степові лілеї, як вони ростуть: не працюють, не прядуть; 29 Але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як будь-яка з них; 30 А якщо траву степову, котра сьогодні є, а завтра буде у піч кинута, Бог так одягає, то наскільки краще зодягне Він вас, маловірні? 31 Отже, не журіться і не бідкайтеся: Що нам їсти? Або: Що нам пити? Або: У що нам одягтися? 32 Тому що всього цього шукають погани, і тому, що Батько ваш Небесний відає, що ви маєте на це потребу. 33 Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам. 34 Отож, не думайте про завтрашній день, бо завтрашній день [сам] буде піклуватися про своє: вистачить для [кожного] дня свого клопоту.