1 Тоді Ісус промовив до юрби та до своїх учнів,2 кажучи: На крісло Мойсея посідали книжники та фарисеї. 3 Усе, що лиш скажуть вам, робіть і зберігайте; але так, як вони, не чиніть; бо вони кажуть і не роблять. 4 В'яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем не хочуть поворухнути. 5 Усі свої діла вони роблять, щоб їх бачили люди. Розширюють свої філактерії та побільшують китиці, 6 люблять перші місця на бенкетах, і перші місця в синаґоґах, 7 і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю! 8 Вас нехай не називють учителями, бо є один ваш Учитель, а ви всі - брати. 9 І не звіть нікого на землі батьком, бо є один ваш Батько - Небесний. 10 Не називайтеся і наставниками, бо є один ваш Наставник - Христос. 11 Найбільший з вас хай буде вам слугою. 12 Бо хто себе піднесе, буде принижений, а той, хто принизить себе, - буде підвищений. 13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що ви замикаєте Царство Небесне перед людьми: і ви не входите, і тим, що йдуть, не даєте увійти. 14 [Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ковтаєте хати вдовиць, а про людське око довго молитеся, - за це матимете дуже тяжкий осуд.] 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли коли це станеться, то робите його сином геєнни - удвічі гіршим за вас. 16 Горе вам, проводирі сліпі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винний. 17 Неорзумні й сліпі, бо що більше, - золото чи храм, що освячує золото? 18 І: Хто клянеться вівтарем, то це нічого; а хто клянеться даром, що на ньому, той винний. 19 Сліпці, що більше: дар чи вівтар, що освячує дар? 20 Отже, хто клянеться вівтарем, клянеться ним і тим, що є на ньому; 21 і хто клянеться храмом, клянеться ним і тим, хто живе в ньому, 22 і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому. 23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м'яти, кропу й кмину, а занедбуєте найважливіше в законі: суд, милосердя і віру; і це належить робити, і того не залишати. 24 Проводирі сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте. 25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чашу й полумисок, а всередині вони повні здирства та ненаситності. 26 Фарисею сліпий, очисть спершу спочатку чашу вередині, щоб і зовні вона була чиста. 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які зовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти. 28 Так і ви, зовні здаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня. 29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведникам, 30 і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крови пророків. 31 Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, які повбивали пророків. 32 І ви доповнюєте міру зла ваших батьків. 33 Змії, поріддя гадюче! Як утечете від засуду гєеннни? 34 Тому я посилаю до вас пророків і мудреців та книжників; з них деяких уб'єте і розіпнете, а деяких бичуватимете у ваших синаґоґах і гнатимете з міста до міста; 35 щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили ви між храмом і вівтарем. 36 Щиру правду кажу вам, це все впаде на цей рід. 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе, скільки разів хотів я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, то ви не захотіли. 38 Ось залишається вам дім ваш порожнім. 39 Кажу вам, не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословен, хто йде в ім'я Господнє.