1 Бо Царство Небесне схоже на господаря дому, котрий вийшов уранці найняти робітників для виноградника свого. 2 Він домовився з робітниками по динарію на день і послав їх на виноградник свій. 3 А коли вийшов близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торговиці без діла, 4 І сказав їм: Рушайте й ви на виноградник мій, і що належатиме вам, дам вам. І вони пішли. 5 Він знову вийшов близько шостої і дев‘ятої години і вчинив те саме. 6 Нарешті, вийшовши близько одинадцятої години, він побачив інших, що стояли без діла, і сказав їм: Ви чого стоїте отут цілісінький день без діла? 7 Вони сказали йому: Бо ніхто нас не найняв. Він сказав їм: Рушайте й ви на мій виноградник, і, що належатиме вам, дістанете. 8 А коли настав вечір, сказав господар виноградника урядникові своєму: Поклич робітників і роздай їм заплату, причому почни з останніх до перших. 9 Коли прийшли ті, що працювали з одинадцятої, то дістали по динарію. 10 А ті, що прийшли першими, гадали собі, що вони одержать більше; але одержали й вони по динарію. 11 А коли одержали, почали дорікати господареві дому. 12 І казали йому: Оці останні працювали одну годину, а ти порівняв їх з нами, хоч ми зазнали труднощів дня у спеку. 13 А Він у відповідь сказав одному з них: Друже! Я не кривджу тебе; хіба не за динарія ти домовився зі мною? 14 Візьми своє та йди собі; а я хочу дати ось цьому останньому так само, [як тобі] ; 15 Хіба не в моїй волі чинити, як хочу? Чи око твоє заздрісне з тієї причини, що я добрий? 16 Отак будуть останні першими, а перші – останніми; тому що багато покликаних, але мало вибраних. 17 Ісус зажадав рушити до Єрусалиму і відкликав дванадцятеро учнів осібно та й сказав їм: 18 Ось, ми рушаємо до Єрусалиму, і Син Людський буде виданий першосвященикам і книжникам, і зрокують Його на смерть. 19 І віддадуть Його поганам на наругу та биття і на розп‘яття, і третього дня воскресне. 20 Тоді наблизилася до Нього матір синів Зеведеєвих із синами своїми, і вклонилася, бажаючи чогось просити в Нього.21 Він сказав їй: Чого ти бажаєш? Вона сказала Йому: Скажи, щоб оці двоє синів моїх сіли у Царстві Твоєму один праворуч, а другий ліворуч Тебе.22 І відповів Ісус: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я буду пити? Або хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся? Вони сказали Йому: Можемо.23 І сказав їм: Справді чашу Мою будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися; але дати сісти у Мене праворуч, або ліворуч – не від Мене [залежить]; але для кого Мій Батько приготував. 24 Зачувши це, [інші] десять] учнів] почали нарікати на двох братів.25 А Ісус покликав їх і сказав: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі мають владу над ними; 26 Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче поміж вами бути більшим, нехай буде вам служником; 27 І хто хоче поміж вами бути першим, нехай буде вам рабом; 28 Бо Син Людський не [для того] прийшов, щоб Йому служили, але для того, аби послугувати і віддати життя Своє для спокути за багатьох. 29 І коли виходили вони з Єрихону, за Ним рушило багато народу.30 Аж ось, двоє сліпих, що сиділи біля шляху, почули, що мимо проходить Ісус, і почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!31 А народ примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!32 Ісус зупинився, підкликав їх і сказав: Чого ви хочете від Мене? 33 Вони сказали Йому: Господе! Щоб відкрилися очі наші.34 Тоді Ісус змилосердився, і торкнувся очей їхніх; і тієї ж хвилі прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.