1 Того часу учні підійшли до Ісуса і казали: Хто більший у Царстві Небеснім?2 Ісус покликав дитя і поставив його серед них.3 І сказав: Істину кажу вам, якщо не навернетеся і не будете, як діти, не увійдете до Царства Небесного; 4 Отож, хто змаліє, як оце дитя, той і більший у Царстві Небесному; 5 І хто прийме таке одне дитя в ім‘я Моє, той Мене приймає; 6 А хто спокусить одного з малих оцих, що вірують в Мене, то йому краще було б, якби повісили йому жорна на шию і втопили його у морській глибині; 7 Лихо світові од спокус, бо необхідно прийти спокусам; але горе тому чоловікові, через котрого спокуса приходить. 8 Коли ж рука твоя або нога твоя спокушають тебе, відітни їх і відкинь геть від себе: краще для тебе увійти до життя без руки чи без ноги, аніж із двома руками і двома ногами бути кинутому у вогонь вічний. 9 І коли око твоє спокушає тебе, вирви його, і відкинь од себе: краще тобі з одним оком увійти до життя, аніж із двома очима бути кинутому в геєну вогненну. 10 Глядіть, щоб не було у вас презирства до одного з малих оцих; бо кажу вам, що Ангели їхні на небесах завжди бачать обличчя Батька Мого Небесного. 11 Бо Син Людський прийшов знайти і врятувати загибле. 12 Як вам видається? Якби у когось було сто овець, і одна з них заблукала, то чи не залишить він дев‘яносто дев‘ять у горах і чи не піде шукати ту, що заблукала? 13 І коли поталанить знайти її, то правду вам кажу, він радіє нею більше аніж дев‘яносто дев‘ятьма, котрі не заблукали. 14 Ось так, немає волі Батька вашого Небесного, щоб загинув один з малих оцих. 15 А якщо згрішить супроти тебе брат твій, піди і викрий його поміж тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого. 16 А якщо не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося всіляке слово. 17 А якщо не послухає їх, скажи церкві; а якщо й церкви не послухає, то нехай буде він тобі, мов поганин і митник. 18 Правду кажу вам: Що ви зв‘яжете на землі, те буде зв‘язане на небі; і що розв‘яжете на землі, те буде розв‘язане на небі. 19 Правду також кажу вам, що коли двоє із вас погодяться на землі просити про всіляку справу, то, чого б не попросили, буде їм від Батька Мого Небесного. 20 Бо, де двоє чи троє зібрані в ім‘я Моє, там Я серед них. 21 Тоді Петро наблизився до Нього і сказав: Господе! Скільки разів прощати братові моєму, що згрішив супроти мене? Чи до семи разів?22 Ісус каже йому: Не мовлю тобі: до семи, але до сімдесяти разів по сім. 23 Тому-то Царство Небесне схоже на царя, котрий зажадав порахуватися зі служниками своїми. 24 Коли розпочав він зводити рахунки, привели до нього (чоловіка), що заборгував йому десять тисяч талантів; 25 А оскільки він не мав чим заплатити, то володар його наказав продати його і дружину його, і діток, і все, що він мав, і заплатити. 26 Тоді служник той упав і, кланяючись йому, казав: Володарю! Потерпи на мені, я все тобі поверну. 27 Володар змилосердився над служником отим, відпустив його і борг йому простив. 28 А служник той, коли вийшов, знайшов одного з товаришів своїх, котрий був винний йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив його і казав: Віддай мені те, що винен. 29 Тоді товариш його упав до ніг його, благав його і говорив: Потерпи на мені, і все віддам тобі. 30 Але той не захотів, а пішов і вкинув його до в‘язниці, аж доки не віддасть боргу. 31 Товариші його, які бачили те, що відбувається, дуже зажурилися і прийшли й розповіли володареві своєму про все, що було. 32 Тоді володар його кличе його і каже: Лихий слуго! Увесь борг той я простив тобі, тому що ти ублагав мене; 33 Чи не варто було тобі помилувати приятеля твого, як ото я помилував тебе? 34 Володар розгнівався і віддав його катам, аж доки не поверне йому всього боргу. 35 Отак і Батько Мій Небесний учинить з вами, якщо не простить кожний з вас від серця Свого братові своєму гріхів його.