1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.2 Іван же, почувши у в'язниці про діла Христові, послав своїх учнів3 спитати Його: Чи ти є той, хто йде, чи маємо чекати іншого?4 І Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите: 5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують; мертві встають, убогі сповіщають; 6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене. 7 Коли ті відходили, почав Ісус казати людям про Івана: Для чого ви прийшли в пустиню подивитися? На тростину, колихану вітром? 8 На що вийшли подивитися? На людину, вбрану в м'який одяг? Таж ті, що носять м'який одяг, сидять у царських палацах. 9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше ніж пророка! 10 Оцей є той, про кого написано: Ось, Я посилаю мого ангела перед твоє обличчя, який приготує тобі дорогу поперед тебе. 11 Щиру правду кажу вам: Не було між народженими від жінок більшого від Івана Хрестителя; але найменший у Царстві небеснім більший від нього. 12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство небесне здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, захоплюють його. 13 Бо всі пророки й закон пророкували до Івана; 14 і коли хочете знати, Він - Ілля, який має прийти. 15 Хто має вуха, нехай слухає. 16 З ким мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, що сидять на майданах і гукають до інших, 17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди. 18 Бо прийшов Іван, що не їсть, не п'є, а вони кажуть: Біса має. 19 Прийшов Син Людський, що їсть і п'є, і вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п'яниця, друг митників та грішників. І виправдалася премудрість власними ділами. 20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільш з Його див, за те, що вони не покаялися: 21 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті дива, які сталися у вас, вони давно були б покаялися у волосяниці та в попелі. 22 Однак кажу вам: Тирові й Сидонові буде легше в день суду, ніж вам. 23 І ти, Капернауме, чи до небес піднімешся? До пекла зійдеш: бо коли б дива, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. 24 Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі. 25 Відтак, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю тебе, Батьку, Господи неба й землі, що втаїв ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. 26 Так, Батьку, бо то було тобі до вподоби. 27 Мені все передано Моїм Батьком, і ніхто не знає Сина, тільки Батько; ані Батька ніхто не знає, лише Син - і той, кому тільки хоче Син відкрити. 28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас. 29 Візьміть моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, і знайдете спокій своїм душам. 30 Бо моє ярмо любе і мій тягар легкий.