1 С погадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!2 Наше наслїддє досталось невірам, доми наші - чужим чуженицям;3 Ми сироти - безбатьченки; матері наші - вдовицї.4 Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.5 Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.6 І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.7 Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.8 Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.9 В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.10 Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.11 Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат - в городах Юдейських.12 Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.13 Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.14 Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.15 Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.16 Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!17 От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!18 Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.19 Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.20 Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?21 О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!22 Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?