1 Так говорить Господь: Ось, Я підніму на Вавилон і на тих, що мешкають в ньому, супротивників Моїх.2 І пошлю на Вавилон віяльників, і вони його розвіють, і спустошать землю його; бо в день лихоліття нападуть на нього зусібіч.3 Нехай стрілець натягає лука супроти того, що напружує [лука], і на того, хто пишається панцером своїм, і не шкодуйте юнаків його; винищіть усе військо його.4 Покарані нехай упадуть на землі халдейській і пронизані – на шлях її.5 Бо не овдовів Ізраїль та Юда від Бога свого, Господа Саваота, хоч земля їхня й виповнена гріхами перед Святим Ізраїлевим.6 Утікайте з Вавилону і рятуйте кожний душу свою, щоб не загинути від беззаконня його, бо це час помсти у Господа: Він віддасть йому відплату.7 Вавилон був золотим келехом у руці Господній, уся земля впивалася з нього: народи пили з нього вино і шаліли.8 Зненацька упав Вавилон і розбився; ридайте за ним, візьміть бальзаму для його ран, може, загояться.9 Лікували ми Вавилона, але не уздоровили; залишіть його, і підемо кожний на свою батьківщину, тому що вирок про нього сягнув небес і здійнявся під хмари.10 Господь вивів на світло правду нашу; ходімо і звістимо на Сіоні діяння Господа, Бога нашого.11 Гостріть стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь розбудив дух царів мідійських, бо в нього є намір супроти Вавилону, щоб винищити його, бо це є помста за храм Його.12 Супроти мурів Вавилону піднесіть знамено, посильте нагляд, порозставляйте сторожів, приготуйте засідки, бо, як Господь помислив, так і вчинить, що вирік на мешканців Вавилону.13 О, ти, що замешкав біля води великої, і маєш скарби! Прийшов кінець твій, кінець твоїм здирствам.14 Господь Саваот присягнувся Самим Собою: Правду кажу, що виповню тебе людьми, як сараною, і здіймуть ґвалт супроти тебе.15 16 Від голосу Його шумують води на небесах, і Він підіймає хмари з кінців світу, утворює блискавиці серед дощу і вчиняє вітер зі сховищ Своїх.17 Впадає в замішання всіляка людина у своєму пізнанні, осоромлює себе кожний ливарник ідолом своїм, тому що бовван його є лжа, і немає в ньому духа.18 Оце – порожнеча достоту, справа облудна; в годину навідин їх вони щезнуть.19 Не така, як їхня, доля Якова; тому що [Бог] є Творець усього, й [Ізраїль] є жезло спадку Його, ймення Його – Господь Саваот.20 Ти у Мене молот, зброя військова; тобою Я долав народи і тобою спустошував царства.21 Тобою Я нищив коня і вершника його, і тобою нищив колісницю і їздця її;22 Тобою нищив чоловіка і дружину, тобою винищував і старого, і молодого, тобою вигублював і юнака, і юнку.23 І тобою ж нищив пастуха і череду його, тобою карав землероба і волів його, тобою вбивав і провінційних правителів, і старшин.24 І відплачу Вавилонові й усім мешканцям халдейським за все те зло, яке вони вчинили на Сіоні на очах ваших, говорить Господь.25 Ось, Я – на тебе, горо згубна, говорить Господь, що розоряє землю, і простягну на тебе руку Мою, і скину тебе зі скель, і вчиню тебе горою обгорілою.26 І не візьмуть з тебе каменя для наріжжя, і каменя для підвалин, але вічно будеш у занепаді, говорить Господь.27 Піднесіть знамено на землі, сурміть сурмою серед народів, озбройтеся супроти нього народи, покличте на нього царства Араратські, Міннійське й Ашкеназьке, настановіть вождя супроти нього, наведіть коней, мов страшну сарану.28 Озбройте супроти нього народи, царів Мідії, провінційних правителів її, і всіх старшин її, і всю землю, що підвладна їй.29 Трясеться земля і тремтить; бо звершуються над Вавилоном заміри Господні вчинити землю вавилонську пустелею, без мешканців.30 Перестали воювати сильні вавилонські, сидять у фортецях своїх, і виснажилася сила їхня, стали, як жінки, оселі їхні спалені, засуви їхні зламані.31 Посланець біжить назустріч посланцеві, і вісник – назустріч вісникові, аби повідати цареві вавилонському, що місто його здобуто з усіх кінців,32 І броди захоплені, і огорожі спалені вогнем, і вояки пойняті страхом.33 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Донька Вавилону схожа на тік у пору, коли обмолочують збіжжя на ньому; ще трішки, от-от, і настане година жнив її.34 Пожирав мене і гриз мене Навуходоносор, цар вавилонський; учинив мене порожньою посудиною; поглинав мене, як дракон; виповнював черево своє солодощами моїми, і відкидав мене.35 Образа моя і плоть моя – на Вавилоні, скаже мешканка Сіону, і кров моя – на мешканцях Халдеї, скаже Єрусалим.36 А тому отак говорить Господь: Ось, Я заступлюся за твою справу і помщуся за тебе, і висушу море його і повисушую канали його.37 І Вавилон буде купою руїн, житлом шакалів, жахіттям і посміховиськом, без людей.38 Вони, як леви, зарикають усі вони і загарчать, як левенята.39 Саме тоді, як розпаляться, Я справлю їм бенкет і понапуваю їх, щоб вони звеселювалися і заснули вічним сном, і не пробудилися, говорить Господь.40 Поведу їх, мов ягнят, на заклання, як баранів з козлами.41 Як звойований Вавилон, і звойована слава всієї землі! Як учинився Вавилон жахіттям поміж народами!42 Рушило на Вавилон море; він покритий безліччю хвиль його.43 Міста його стали порожніми, землею сухою, степом, землею, де не мешкає жодний чоловік, і де не проходить син людський.44 І навідаю Бела у Вавилоні, і викину з уст його поглинуте ним, і народи уже не будуть сходитися до нього, навіть мури Вавилону впадуть.45 Виходь з нього, Мій народе, і рятуйте кожний свою душу, від спопеляючого гніву Господа.46 Нехай не знесилюється серце ваше, і не лякайтеся чутки, котра з'явиться в краї; чутка прийде [одного] року, потім [другого] року, і на землі [буде] насильство; володар [повстане] на володаря.47 А тому ось, надходять дні, коли Я навідаю ідолів Вавилону, і вся земля його буде осоромлена, і всі понищені його упадуть серед нього.48 І звеселяться над Вавилоном небо і земля, і все, що на них; бо від півночі прийдуть до нього спустошувачі, говорить Господь.49 Як Вавилон кидав переможених ізраїльтян, так у Вавилоні будуть повалені переможені всієї країни.50 Ті, що врятувалися од меча, втікайте, не зупиняйтеся, згадайте здалеку про Господа, і нехай Єрусалим спаде вам на серце.51 Соромно нам було, коли ми чули лайку; безчестя вкривало обличчя наші, коли чужинці прийшли до святині дому Господнього.52 За те, ось, настають дні, говорить Господь, коли Я навідаю бовванів його, і по всій землі його будуть стогнати поранені.53 А хоч би Вавилон підносився до небес, і хоч би він на висоті укріпив фортецю свою; [та] від Мене прийдуть спустошувачі, говорить Господь.54 [Пролине] погук зойку з Вавилону і велика руїна – від землі халдейської.55 Бо Господь спустошить Вавилон, і покладе кінець зарозумілому голосові в ньому. Загуркочуть хвилі їхні, мов глибокі води, полине гуркітливий голос їхній.56 Бо прийде на нього, на Вавилон, спустошувач, і візьмуть його вояків, поламані будуть луки їхні; бо Господь, Бог відплати, віддасть відплату.57 І напою доп'яна князів його і мудраків його, провінційних правителів його і старшин міста його, і вояків його, і заснуть сном вічним, і не пробудяться, говорить Цар, – Господь Саваот, ймення Його.58 Так говорить Господь Саваот: Потужні мури Вавилону до підмурків будуть зруйновані, і високі брами його будуть спалені вогнем; тож надаремно трудилися народи, і племена мучили себе для вогню.59 Слово, котре пророк Єремія заповідав Сераї, синові Нерійї, сина Махсеї, коли він збирався до Вавилону із Седекією, царем юдейським, четвертого року його царювання; Серая був головним постельником.60 Єремія списав до однієї книжки всі лихоліття, які мали впасти на Вавилон, усі слова, що були написані на Вавилон.61 І сказав Єремія Сераї: Коли ти прийдеш до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова,62 І скажи: Господе! Ти вирік про місцину оцю, що винищиш її так, що не залишаться на ній ні людина, ні скотина, але вона буде вічною пустелею.63 І коли скінчиш читати цю книжку, прив'яжи до неї камінь і кинь її на середину Єфрату.64 І скажи: Так зануриться Вавилон, і не підведеться від того лихоліття, котре Я наведу на нього, і вони знеможуть зовсім. Аж досі слова Єремії.