1 І почув Сафатій, син Матана, і Ґодолій, син Пасхора, і Йоахал син Селемія слова, які Єремія говорив проти народу, кажучи: 2 Так сказав Господь: Хто живе в цьому місті помре від меча і від голоду, і хто вийде до халдеїв житиме, і його душа буде як знахідка, і житиме.3 Бо так сказав Господь: Виданим, виданим буде це місто в руки сили царя Вавилону, і він його захопить.4 І сказали цареві: Хай буде забитим той чоловік, бо він ослаблює руки людей, що воюють, які осталися в місті, і руки всього народу коли говорить до них згідно з цими словами, бо цей чоловік не сповіщає миру цьому народові, але лиш зло.5 І сказав цар: Ось він у ваших руках, бо цар проти них не мав сили.6 І вкинули його в яму Мелхія сина царя, який був в дворі сторожі, і спустили його до ями, і в ямі не було води, але лиш болото, і він був у болоті.7 І почув Авдемелех Етіоп, і він (був) у домі царя, що дали Єремію до ями. І цар був в брамі Веніямина.8 І він вийшов до нього і заговорив до царя і сказав: 9 Ти вчинив зло, що ти зробив, щоб забити цього чоловіка лицем голоду, бо вже немає хліба в місті.10 І цар заповів Авдемелехові, кажучи: Візьми звідси в твої руки тридцять чоловік і виведи його з ями, щоб він не помер.11 І Авдемелех взяв чоловіків і ввійшов в дім царя в підземелля і взяв звідти старі лахміття і старі шнури і скинув їх до Єремії до ями12 і сказав: Поклади це під шнури. І Єремія так зробив.13 І його витягнули шнурами і вивели його з ями. І Єремія сидів в дворі сторожі.14 І післав цар і покликав його до себе до дому Аселісила, що в господньому домі. І сказав йому цар: Я тебе запитаю слово, і не скриєш від мене слово.15 І сказав Єремія цареві: Якщо я тобі сповіщу, чи не забєш мене на смерть? І якщо тобі радитиму, ти мене не послухаєшся.16 І цар йому поклявся, кажучи: Живе Господь, Який створив нам цю душу, якщо тебе забю і якщо тебе дам в руки цих людей.17 І сказав йому Єремія: Так сказав Господь: Якщо виходячи вийдеш до володарів царя Вавилону, житиме твоя душа, і це місто не буде спалене огнем, і житимеш ти і твій дім.18 І якщо не вийдеш, це місто буде видане в руки халдеїв, і його спалять огнем, і ти не спасешся.19 І сказав цар Єремієві: Я маю страх юдеїв, що втекли до халдеїв, щоб не видали мене в їхні руки, і кпитимуть з мене.20 І сказав Єремія: Тебе не видадуть. Послухай слово Господа, яке я говорю до тебе, і тобі буде краще, і житиме твоя душа.21 І якщо ти не бажаєш вийти, ось слово, яке мені показав Господь: 22 І ось всі жінки, що осталися в домі царя Юди, виведені були до володарів царя Вавилону, і вони говорили: Обманули тебе і тебе переможуть твої мирні мужі і твої ноги поховзнуться ховзанням, вони відвернулися від тебе.23 І вони виведуть до халдеїв твоїх жінок і твоїх дітей, і ти не спасешся, бо будеш схоплений рукою царя Вавилону, і це місто буде спалене.24 І сказав йому цар: Хай людина не дізнається про ці слова, і ти не помреш.25 І якщо володарі почують, що я з тобою говорив і прийдуть до тебе і скажуть тобі: Сповісти нам, що тобі сказав цар. Не скрий від нас, і тебе не забємо. І що тобі сказав цар?26 І скажеш їм: Я кидаю моє милосердя перед очі царя, щоб мене не повернув до дому Йонатана, щоб там не вмерти.27 І прийшли всі володарі до Єремії і запитали його, і він сповістив їм за всіма цими словами, які йому заповів цар. І вони замовкли, бо не почулося господне слово.28 І Єремія сидів в дворі сторожі аж до часу коли захоплено Єрусалим.