1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя юдейського, було таке слово до Єремії від Господа: 2 Візьми собі книжковий сувій і напиши на ньому всі слова, котрі Я говорив тобі про Ізраїля і про Юдею, і про всі народи від того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Йосії – аж донині.3 Можливо, дім Юдин почує про всі лихоліття, які Я наміряюся вчинити їм, щоб вони відвернулися кожний від злої путі своєї, щоб Я простив неправду їхню і гріха їхнього.4 І прикликав Єремія Баруха, сина Нерійїного, і написав Барух до книжкового сувою з уст Єремії усі слова Господні, котрі Він говорив йому.5 І наказав Єремія Барухові, і сказав: Я замкнений, і не можу зайти до Господнього дому;6 Отож, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з моїх уст слова Господні уголос перед народом у домі Господньому в день посту, а також уголос перед усіма юдеями, які прийшли з міст своїх, прочитай їх.7 Можливо, вони піднесуть сумирне благання перед лицем Господа, і відвернуться кожний від злої путі своєї; бо великий гнів і обурення, котре оголосив Господь на цей народ.8 Барух, син Нерійїн, вчинив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані в сувої, прочитати в домі Господньому.9 П'ятого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, дев'ятого місяця, оголосили піст перед лицем Господа всьому народові в Єрусалимі і всьому народові, що прийшов до Єрусалиму з міст юдейських.10 І прочитав Барух написані в сувої слова Єремії в домі Господньому, в кімнаті Гемарії, писаря, сина Шафанового, на горішньому подвір'ї, біля входу до нової брами дому Господнього, вголос перед усім народом.11 Михей, син Гемарії, Шафанового сина чув усі слова Господні, [написані] в сувої,12 І зійшов до царевого дому, до кімнати царського писаря, і ось, там сиділи всі старшини: писар Елішама і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Гемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі старшини.13 І переказав їм Михей усі слова, котрі він чув, коли Барух читав сувоя уголос перед народом.14 Тоді всі старшини послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, сказати йому: Сувій, котрого ти читав уголос перед народом, візьми в руку твою і прийди. І взяв Барух, син Нерійїн, сувій в руку свою і прийшов до них.15 Вони сказали йому: Сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Барух їм уголос.16 Коли вони вислухали всі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Барухові: Ми неодмінно перекажемо всі ці слова цареві.17 І запитали Баруха: Скажи нам, як ти писав усі слова оці з його уст?18 І сказав їм Барух: Він виповідав мені устами своїми всі ці слова, а я чорнилом писав їх на цьому сувої.19 Тоді сказали старшини Барухові: Піди, сховайся ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.20 І пішли вони до царя у палац, а сувоя залишили в кімнаті Єлішами, царського писця, і переказали уголос перед царем усі слова ці.21 Цар послав Єгудія принести сувоя, і він забрав його з кімнати Єлішами, царського писця; і читав його Єгудія уголос перед царем і вголос перед усіма князями, що стояли біля царя.22 Того часу, дев'ятого місяця, цар сидів у зимовому домі, і перед ним стояв горщик із жаром.23 Коли Єгудія прочитав три чи чотири стовпчики, [цар] відрізав їх писарським ножиком і кидав на жар у горщику, аж доки не знищив увесь сувій на вогні, котрий палахкотів у горщику.24 І не злякалися і не розідрали шатів своїх ні цар, ні всі служники його, котрі чули всі ці слова.25 Хоч Елнатан, і Делая, і Гемарія просили царя не палити того сувою, але він не послухав їх.26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царя, і Сераї, синові Азраїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь сховав їх.27 І було слово Господнє до Єремії, потому, як цар спалив сувоя і слова, котрі Барух написав із уст Єремії, і сказано йому: 28 Візьми собі знову іншого сувоя, – і напиши в ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, котрого спалив Єгояким, цар юдейський.29 А цареві юдейському Єгоякимові скажи: Так говорить Господь: Ти спалив цей сувій, і сказав: Нащо ти написав у ньому: Неодмінно прийде цар вавилонський і спустошить землю цю, і винищить на ній людей і худобу?30 За це, так говорить Господь про Єгоякима, царя юдейського: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, і труп його буде пожбурений на полудневу спеку і на холод нічний.31 І відвідаю його рід і його служників за неправду їхню, і наведу на них, і на мешканців Єрусалиму, і на мужів Юди все зло, котре Я вирік на них, а вони не слухали.32 І взяв Єремія другого сувоя і віддав Барухові писцеві, синові Нирійїному, і він написав у ньому з уст Єремії всі слова того сувоя, котрого спалив Єгояким, цар юдейський, на вогні; і до них було долучено багато подібних слів.