1 Того часу послав Меродах-Бал`адан, син Бал'аданів, цар вавилонський, листа до Єзекії і дарунки, бо чув, що він хворів, а тепер одужав.2 І зрадів Єзекія, діставши дарунки, і показав їм (послам) скарбницю свою, срібло і золото, і пахощі, і дорогі оливи, увесь зброярський свій дім, і все, що було у скарбницях його; нічогісінько не лишилося, чого не показав би їм Єзекія у домі своєму і в усьому володінні своєму.3 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії і сказав йому: Що казали ці люди? І звідки вони приходили до тебе? Єзекія сказав: З далекого краю приходили вони до мене, з Вавилону.4 І сказав [Ісая]: Що бачили вони в домі твоєму? Єзекія сказав: Бачили все, що є в домі моєму; нічого не залишилося у скарбницях моїх, чого я не показав би їм.5 І сказав Ісая Єзекії: Вислухай слово Господа Саваота: 6 Ось, проминуть дні, і все, що є в домі твоєму і що зібрали батьки твої до цього дня, буде забране до Вавилону; нічогісінько не залишиться, говорить Бог.7 І візьмуть із синів твоїх, котрі від тебе, котрих ти народиш, – і вони будуть євнухами в палаці царя вавилонського.8 І сказав Єзекія Ісаї: Добре слово Господнє, котре ти виповів; бо долучив Він [літ], тому мир і добробут будуть за днів моїх.