1 Слово, котре було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею і Єрусалим.2 І станеться за останніх днів, що гора дому Господнього буде поставлена на чолі гір, і піднесеться над пагорбами, і поспішать до неї всі народи.3 І піде сила народів, і скажуть: Приходьте, і зійдемо на гору Господню, в оселю Бога Якового, і навчить Він нас бачити Його шляхи; і будемо ходити Його стежками. Бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалиму.4 І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої – на серпи; не здійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.5 О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.6 Але Ти відкинув народ Свій, дім Якова, бо вони багато прибрали від сходу: і чародії [у них], як у филистимлян, і з синами чужинців вони спілкуються.7 І виповнилася земля його сріблом і золотом, і безліч скарбів у нього, і виповнилася земля його кіньми, і безліч колісниць у нього;8 І виповнилася земля його ідолами: вони поклоняються вчиненому руками своїми, т о му, що вчинили пальці їхні.9 І поклонився чоловік, і принизився муж; і Ти не простиш їм.10 Йди у скелю, і сховайся в землю від страху Господнього і від слави величі Його.11 Похиляться горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високим того дня.12 Бо вже [надходить] день Господа Саваота на все пихате і зарозуміле, і на все піднесене, – і воно буде поганьбоване.13 І на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби башанські,14 І на всі гори високі, і на всі піднесені пагорби,15 І на кожну високу вежу, і на кожний міцний мур;16 І на всі кораблі із Таршішу, і на всі прикраси принадні їхні.17 І впаде гординя людська, і високе людське зганьбиться; і один Господь буде піднесений того дня.18 І щезнуть ідоли.19 І зайдуть [люди] в ущелини скель і в провалля землі від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю.20 Того дня людина кине кротам і кажанам своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрі вчинила собі для поклоніння їм.21 Щоб увійти до ущелини скель і в розхили гір від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю.22 Годі вам на людину сподіватися, котрої дихання в ніздрях її; бо що вона важить?