1 Пішлю як гадини по землі. Чи не пустим каменем є гора Сіон?2 Бо дочка Моав буде як пташеня забране в птаха, що відлетів. До того ж, Арноне,3 більше радься, роби собі постіно покриття плачу. В полудневу темряву втікають, жахаються, не будь відведений.4 В тобі замешкають втікачі моава, будуть вам покриттям від лиця переслідувача, бо забрано твого союзника, і згинув володар, що топтав по землі.5 І з милосердям випрямиться престіл, і на ньому сяде з правдою в шатрі Давида, судячи і шукаючи суду і приспішуючи справедливість.6 Ми почули про гордість моава, гордість дуже велика, ти відкинув зарозумілість. Не таке твоє чаклунство,7 не таке. Моав закричить, бо в моавітській землі всі закричать. Ти подбаєш за тих, що живуть в Адесеті і не засоромишся.8 Рівнини Есевона заплачуть, виноградник Севами. Ви, що пожираєте народи, потоптайте її виноградники аж до Язира. Не зійдетеся, блукайте пустинею. Післані були оставлені, бо перейшли пустиню.9 Через це оплакаю виноградник Севами як риданням Язира. Він зрубав дерева твої, Есевон і Елеала, як у жнива і в збирання твого винограду потоптаю, і все впаде.10 І підніметься радість і веселість з твоїх виноградників, і не радітимуть твоїми виноградниками і не витискатимуть вино в винотоках, бо припинено.11 Через це моє лоно проти моава видасть звук як гуслі, і мої внутреності як мур, який ти відновив.12 І буде тобі на сором, бо моав струдився на горбах і ввійде до своїх божків, щоб помолитися, і не можуть його визволити.13 Це слово, яке сказав Господь на моава, коли промовив.14 І тепер говорю: В трьох роках за роками наємника обезчеститься слава моава в усьому великому багацтві, і він останеться малий числом і не шляхетним.