1 Хто – як мудрий, і хто розуміє призначення речей? Мудрість чоловіка просвітлює обличчя його, і суворість обличчя його щезає.2 [Я кажу]: Слово цареве бережи, і [це] заради присяги перед Богом.3 Не поспішай відійти од лиця його, і не будь ревним у лихій справі; тому що він чого зажадає, все може вчинити.4 Де слово царя, там влада; і хто скаже йому: `Що ти сподіяв?`5 Хто виконує заповідь, той не спізнає жодного лиха: серце мудрого відає і час, і приписи.6 Тому що для будь-якої речі є свій час і приписи; а чоловікові велике лихо від того,7 Що він не знає, що станеться; і як воно буде – хто скаже йому?8 Людина не має влади над духом, щоб утримати духа, і не має влади у неї над днем смерти, і не має ради в цій боротьбі, і не врятує безчестя лиходія.9 Усе це я бачив, і навертав серце моє на всіляку справу, котра учинялася під сонцем. Трапляється час, коли людина володарює над людиною на шкоду їй.10 Бачив я тоді, що ховали лиходіїв, і приходили і відходили од святого місця, і їх забували в місті, де вони так учиняли. І оце – марнота!11 Не скоро звершується суд над лихими справами; і через це не боїться серце синів людських чинити зло.12 І хоч грішник сто разів учиняє зло і заклякає в ньому, я таки знаю, що добре буде тим, що бояться Бога, котрі упокорюються перед лицем Його;13 А лиходієві не буде добра, і, неначе тінь, недовго протриває той, хто не упокорюється перед Богом.14 Є також ось така марнота на землі: праведників наздоганяє те, на що заслуговували б вчинки лиходіїв, а з лиходіями трапляється те, на що заслуговували б діяння праведників. І я сказав: і оце – марнота!15 І похвалив я веселощі; тому що немає кращого для людини під сонцем, як їсти, пити і веселитися; це супроводжує її в трудах упродовж усіх днів життя її, котрі дав їй Бог під сонцем.16 Коли я навернув моє серце до того, аби пізнати мудрість і оглянути справи, котрі кояться на землі, і серед яких [людина] ні вдень, ані вночі не відає сну: 17 Тоді я побачив усі діяння Божі і [спізнав], що людина не може осягнути справ, котрі кояться під сонцем. Скільки людина не працювала б у дослідах, вона усе ж таки не осягне цього; і якби якийсь мудрак сказав, що він знає, він не може осягнути [цього].