1 Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього.2 Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала.3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: 4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному ж вона сказала: 5 “Ходіте, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте;6 киньте безумство - й житимете, ходіть дорогою розуму.”7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором - хто докоряє грішникові.8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, - він тебе полюбить.9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить.10 Початок мудрости - острах Господній; спізнання Всесвятого - розум.11 Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться.12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.13 Дурнота - пустотлива, недбала, не відає нічого.14 Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті,15 щоб кликати перехожих; що дорогою собі простують.16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, а безумному вона каже: 17 “Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!”18 А він і не знає, що там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу.