1 Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться; а праведник, немов той лев упевнений.2 Через провину краю багато князів у ньому; але, з людиною розумною й досвідченою, встановлений лад буде тривати довго.3 Убогий чоловік, що бідних утискає, це зливний дощ, що хліб змиває.4 Ті, що закон кидають, - безбожних вихваляють, а ті, що бережуть закон, - обурюються проти них.5 Ледачі люди не розуміють правди; ті ж, що шукають Господа, все розуміють.6 Ліпший убогий, що по правді ходить, ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.7 Розумний син закони зберігає; хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.8 Хто збільшує маєтки лихвою, той збирає їх для милосердного до вбогих.9 Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону, того й молитва осоружна.10 Хто зводить праведних на лиху стежку, сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.11 Багатий чоловік вважає себе мудрим, але вбогий-розумний викриє його.12 Як праведні перемагають - велика радість, а як лихі запанують - ховається кожен.13 Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі; а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.14 Щасливий той, хто завжди богобоязний, хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.15 Як лев рикаючий і як ведмідь голодний, так лихий пан над народом бідним.16 Князь-недоумок множить утиски; та хто захланність ненавидить, - того дні продовжаться.17 Людина, на якій затяжить кров пролита, втікатиме аж до могили, - ніхто її не здержить.18 Хто живе чесно, той спасеться; а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.19 Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу; хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.20 На вірного посипляться благословення; хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.21 Не годиться вважати на особи, бо за шмат хліба - людина від правди відступає.22 Жадібний біжить навздогін за багатством; йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.23 Хто другого картає, здобуде з часом більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.24 Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!” - той товариш розбишаки.25 Завидливий здіймає сварку, а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.26 Хто покладається на власний розум, той дурень; хто ж ходить мудро, той спасеться.27 Хто бідному дає, той злиднів не зазнає; хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.28 Усі ховаються, коли лихі панують; а як вони зникають, праведників більшає.