1 Краще вбогий, що ходить у своїй цнотливості, аніж [багатий] з брехливими устами, і, до того ж, безглуздий.2 Не добре душі без пізнання, і квапливий ногами спіткнеться.3 Глупота людини збочує шлях її, а серце її обурюється на Господа.4 Багатство долучає багато друзів, а бідного покидає навіть друг його.5 Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, не врятується.6 Багато людей запобігають перед можними, і кожний – друг людині, котра приносить дарунки.7 Бідного ненавидять всі брати його, і тим паче друзі його віддаляються од нього; наздоганяє їх зі словами поради, але вони не бажають цього.8 Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто пильнує розважливість, той знаходить успіх.9 Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, загине.10 Не до лиця глупакові ошатність, а поготів рабові панування над князями.11 Розважливість вчиняє людину неквапливою на гнів, і слава для неї – бути поблажливим до переступів.12 Гнів царя – мов ревище лева, а приязнь його – мов роса на траву.13 Безглуздий син – то біда для батька, а сварлива дружина – стічна ринва.14 Дім і маєток – спадок від батьків, а розумна дружина, – від Господа.15 Лінощі занурюють у сонливість, і недбала душа зазнаватиме голоду.16 Хто береже заповіді, береже свою душу, а той, хто не дбає про свої шляхи, – загине.17 Хто чинить бідному добро, той Господові позичає; і Він йому надолужить за його доброчинство.18 Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся його криком.19 Гнівливий нехай зазнає покарання, бо, коли помилуєш [його], то ще більше каратимеш його.20 Дослухайся поради і приймай викриття, щоб учинитися тобі відтак мудрим.21 Багато замірів у серці людини, але справдиться лише визначене Господом.22 Радість людини – доброчинність її, і вбога людина краща, аніж брехлива.23 Страх Господній [провадить] до життя, і [хто має] його, завжди буде вдоволений, і лихо не спіткає його.24 Ледачий опускає руку свою до чаші, і не хоче піднести її до рота.25 Якщо ти покараєш облудника, то навіть простодушний стане розважливим; і [коли] викриєш розумного, то він прийме повчання.26 Той, хто обдирає батька і проганяє матір, – син ганебний і безсоромний.27 Припини, сину мій, слухати поради про те, щоб ухилятися від висловів пізнання.28 Лукавий свідок збиткується над судом, і вуста лиходіїв ковтають неправду.29 Готові для лиходіїв суди, і покарання на тіло глупаків.