1 Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.2 Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.3 Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.4 Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.5 Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.6 Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.7 Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.8 Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий - находить добро.9 Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.10 Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.11 Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.12 Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.13 Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.14 І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.15 Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.16 Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.17 Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.18 Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.19 Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.20 Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.21 Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.22 Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.23 Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.24 Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.25 Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного - він ще порозумнїє.26 Хто батька нехтує й матїр проганяє, - той син ледачий й безчесний.27 Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.28 Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.29 На зрадливих готові суди, а на тїло безумних - удари.