1 Сказав же Господь до Мойсея і Аарона в єгипетській землі, кажучи: 2 Цей місяць для вас початок місяців, першим є для вас між місяцями року.3 Заговори до всього збору синів Ізраїля, кажучи: Десятого дня цього місяця хай візьме кожний вівцю за домами родин, вівцю на дім.4 Якщо ж мало тих, що є в хаті, так що не досить їх є на вівцю, хай візьме з собою сусіда, свого ближнього за числом душ. Кожний для себе вичислите вистарчальне число для вівці.5 Вівця вам буде однолітна, чоловічого роду, без вади; візьмете з овець і кіз.6 І ви держатимете до чотирнадцятого дня цього місяця, і заріжуть його все множество збору синів Ізраїля увечорі.7 І візьмуть кров і помажуть на обох одвірках і на перемичці в хатах, в яких їх їстимуть в них.8 І їстимуть цієї ночі мясо печене вогнем і їстимуть орпісноки з гіркими зелами.9 Не їстимете його сирим, ані вареним в воді, але лиш печеним на огні, голову з ногами і внутреностями.10 Не оставите з нього аж до ранку, і кости не поломите в ньому. А те, що лишилося з нього до ранку спалите в огні.11 А так їстимете його: Стан ваш підперезаний і обува на ваших ногах, і жезли в ваших руках; і їстимете його з поспіхом: Це пасха Господеві.12 І пройду по єгипетскій землі тієї ночі і побю кожного первородного в єгипетскій землі від людини до скотини, і пімщуся над усіма єгипетскими богами. Я Господь.13 І буде кров вам на знак на домах, в яких ви є всередині, і побачу кров і покрию вас, і не буде у вас пошесті знищення, коли вдарю в єгипетскій землі.14 І буде вам цей день памятковим, і святкуватимете його як празник Господеві у родах ваших. Як закон вічний його святкуватиме.15 Сім днів їстимете опрісноки, а з дня першого усунете квас з ваших домів. Кожний хто зїсть квасне, вигубиться та душа з Ізраїля, з першого дня до дня сьомого.16 І перший день назветься святим, і сьомий день, вибраний, святий буде вам. Всяке робоче діло не робитиметься в них, лише те, що буде зроблене кожною душею, тільки це зробите ви.17 І збережете цю заповідь. Бо в цім дні виведу вашу силу з єгипетскої землі, і зробите цей день у ваших родах вічним законом.18 Як надходить чотирнадцятий день першого дня місяця з вечора їстимете опрісноки до двадцять першого дня місяця до вечора.19 Сім днів квас не знайдеться в домах ваших; кожний, хто лиш зїсть з квасом, вигубиться та душа зі збору Ізраїля і з приходків і місцевих жителів землі.20 Все, що з квасом не їстимете, в усіх ваших домах їстимете опрісноки.21 Покликав же Мойсей усю старшину Ізраїля і сказав до них: Пішовши, візьміть собі вівцю за родом вашим, і жертвуйте пасху.22 Візьмете ж вязанку іссопу і замочивши в крові, що при дверях, і помажете перемичку і оба одвірки кровю, що є при дверях. Ніхто з вас же не вийде з дверей свого дому до ранку.23 І Господь пройде, щоб побити єгиптян і побачить кров на перемичках і на обох одвірках, і мине Господь двері, і не дозволить нищителеві ввійти до вашої хати, щоб погубити.24 І збережете це слово як закон собі і твоїм синам на віки.25 Коли ж ввійдете до землі, яку дасть вам Господь, так як сказав, збережете цю службу.26 І буде, коли скажуть вам сини синів: Що це за служба?27 І скажете їм: Це жертва пасхи Господеві, який охоронив доми синів Ізраїля в Єгипті, коли побив єгиптян, а наші доми спас. І схилившись, нарід поклонився.28 І пішовши, сини Ізраїля зробили так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові, так зробили.29 Сталося ж опівночі і Господь побив кожного первородного в єгипетскій землі, від первородного Фараона, що сидить на престолі, до первородного полоненої, що в ямі, і до кожного первородного зі скотини.30 І встав Фараон вночі і всі його слуги і всі єгиптяни, і був великий крик в усій єгипетскій землі. Бо не було хати, в якій не було в ній мерця.31 І покликав Фараон Мойсея й Аарона вночі і сказав їм: Встаньте і вийдіть від мого народу і ви і сини Ізраїля. Ідіть служіть Господеві Богові вашому, так як кажете.32 І взявши вівці і вашу скотину ідіть, поблагословіть же і мене.33 І натискали єгиптяни на нарід, щоб скоро викинути його з землі. Сказали бо, що: Всі ми помремо.34 Взяв же нарід муку перед вкисненням, їх тісто завязане в їх одежі на раменах.35 А сини Ізраїля зробили так як заповів їм Мойсей, і випросили у єгиптян срібний і золотий посуд і одежу.36 І Господь дав ласку народові свому перед єгиптянами, і дали їм; і ограбили єгиптян.37 Піднялись же сини Ізраїля з Рамесси до Сокхоту, до шістьсот тисяч піших мужів без маєтку,38 і велика мішана група пішла з ними, і дуже багато овець і худоби і скотини.39 І випекли тісто, яке винесли з Єгипту, кружки опрісноків, бо не викисло. Бо єгиптяни викинули їх і не змогли остатися, ані не приготовили собі харчів на дорогу.40 Перебування же синів Ізраїля, яке прожили в єгипетській землі і в ханаанській землі було чотириста тридцять літ.41 І сталося після чотириста тридцятьох літ вийшла вся господня сила з єгипетскої землі вночі.42 Сторожіння було Господеві, щоб вивести їх з єгипетскої землі. Ця ніч - це сторожіння Господеві, щоб були всім синам Ізраїля в їхні роди.43 Сказав же Господь до Мойсея і Аарона кажучи: Це закон пасхи; жодний чужинець не їстиме з неї.44 І кожний раб чи куплений, обріжеш його, і тоді їстиме з неї.45 Приходько чи куплений не їстиме з неї.46 В одній хаті буде їстися, не винесете мясо надвір з хати. І кістки не зломите в ньому.47 Вся громада синів Ізраїля зробить це.48 Якщо ж якийсь приходько прийде до вас, щоб зробити пасху Господеві, обріжеш кожного в нього, що є чоловічого роду, і тоді прийде щоб її святкувати, і буде так як і місцевий мешканець землі. Кожний необрізаний не їстиме її.49 Закон один буде місцевому жителеві і приходькові, що прийшов до вас.50 І зробили сини Ізраїля так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові для них, так зробили.51 І сталося, що в тому дні Господь своєю силою вивів синів Ізраїля з єгипетскої землі.