1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.2 Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.3 Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!4 Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.5 Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.6 Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.7 Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.8 Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!13 Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!14 Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!15 Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.16 Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!17 І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!