1 На кінець, про таємниці сина. Псалом Давида.2 Визнаватимуся тобі, Господи, всім моїм серцем, розповім про всі твої чуда.3 Розвеселюся і зрадію Тобою, співатиму твому імені, Всевишний.4 Коли мій ворог відвернеться назад, вони послабнуть і згинуть від твого лиця,5 бо Ти виповнив мій суд і мою справедливість, Ти посадив на престолі, Ти, що судиш праведність.6 Ти загрозив народам і безбожний згинув, Ти стер їхнє імя на віки і на віки віку.7 У ворога зовсім не стало мечів, і Ти знищив міста. Хай згине їхня память з шумом.8 І Господь хай останеться на віки, Він приготовив на суді свій престіл,9 і Він судитиме вселенну в праведності, судитиме народи в простоті.10 І Господь став пристановищем для бідного, помічником в добрих часах (і) в смутках.11 І хай на тебе покладають надію ті, що знають твоє імя, бо Ти не оставив тих, що Тебе шукають, Господи.12 Співайте Господеві, що живе в Сіоні, сповістіть між народами його почини,13 бо той, що досліджує кров згадав про них, не забув крику бідних.14 Помилуй мене, Господи, поглянь на моє впокорення від моїх ворогів, Ти, що підносиш мене від брам смерті,15 щоб я сповістив всі твої похвали в брамах дочки Сіону. Я зрадію твоїм спасінням.16 Застрягли народи в знищенні, яке вчинили, в цій пастці, яку скрили, схоплено їхню ногу.17 Знаний Господь, що чинить суди, в ділах його рук схоплений грішник.18 Хай повернуться грішні до аду, всі народи, що забувають про Бога.19 Бо не до кінця Він забуде про бідного, терпеливість бідних не пропаде на віки.20 Встань Господи, хай не скріплюється людина, хай будуть суджені народи перед Тобою.21 Господи, настав над ними законодавця, хай народи знають, що вони люди.22 Господи, чому ти став здалека, не зглядаєшся в добрих часах (і) в болі?23 Коли безбожний гордо підноситься бідний гарячкує, вони охоплені радами, про які роздумують.24 Бо грішник хвалиться в пожаданнях своєї душі, і той, що кривдить, благословить себе.25 Грішник роздразнив Господа, ізза свого великого гніву не досліджуватиме. Немає Бога перед ним.26 Його дороги погані в кожному часі, твої суди усунені з перед його лиця, він запанує над всіма своїми ворогами.27 Бо він сказав у своїм серці: Я не захитаюся, (буду) без зла з роду до роду.28 У нього уста кишать від клятви і гіркоти і обмани, під його язиком труд і біль.29 Він засідає засідкою з багачами у скритих місцях, щоб убити невинного, його очі споглядають на бідного.30 Він засідає в скритих місцях наче лев в своїй загороді, засідає щоб схопити бідного, щоб схопити бідного, щоб його потягнути.31 Він його упокорить у своїй засідці, він схилиться і впаде коли він над бідними запанує.32 Бо він сказав у своїм серці: Забув Бог, відвернув своє лице, щоб зовсім не бачити.33 Встань, Господи Боже, хай підніметься твоя рука, не забудь бідних.34 Задля чого безбожний роздразнив Бога? Бо він в своїм серці сказав: Не досліджуватиме.35 Ти бачиш, бо Ти бачиш біль і гнів, щоб передати їх в твої руки. Тобі, отже, остався бідний, Ти будь помічником сироті.36 Поломи рамено грішника і поганого, хай вислідиться його гріх, і хай через нього не знайдеться.37 Господь царюватиме на віки і на віки віку, згинете, народи, з його землі.38 Господь вислухав бажання бідних, його ухо сприйняло готовість їхнього серця,39 щоб судити сироті і упокореному, щоб не добавила ще людина звеличувати себе на землі.