1 Молитва Мойсея, божого чоловіка. Господи, Ти став для нас пристановищем в роді і роді.2 Раніше ніж повстали гори і була зліплена земля і вселенна і від віку аж до віку Ти є.3 Не поверни людини до впокорення. І Ти сказав: Поверніться людські сини.4 Бо в твоїх очах тисяча літ як вчорашний день, який минув, і сторожа в ночі.5 Роки будуть їм в погорду. Ранок хай мине наче трава,6 вранці зацвите і мине, ввечорі відпаде, ствердне і посохне.7 Бо ми зникли в твому гніві і стривожилися в твоїй люті.8 Ти поклав перед Тобою наші беззаконня, наш вік на просвічення твого лиця.9 Бо всі наші дні пропали, і ми зникли в твому гніві. Наші літа прирівнялися до павутини.10 В них дні наших літ сімдесять років, якщо ж в силах, вісімдесять років, і більшість з них труд і біль. Бо прийшла на нас слабість, і будемо скартані.11 Хто знає силу твого гніву і від твого страху твій гнів?12 Так обяви почислити твою правицю і скартаних серцем в мудрості.13 Повернися, Господи. Доки? І дай вмолитися за твоїх рабів.14 Ми вранці сповнилися твого милосердя і ми зраділи і розвеселилися в усіх наших днях.15 Ми розвеселилися за ті дні коли Ти нас упокорив, літа, в яких ми побачили зло.16 І поглянь на твоїх рабів і на твої діла і попровадь їхніх синів,17 і хай світлість нашого Господа Бога буде на нас, і випрями для нас діла наших рук.