2 (61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,3 (61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!4 (61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,5 (61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!6 (61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,7 (61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!8 (61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!