1 Навіщо бунтують народи, а племена мають помисли марні?2 Постають царі землі, і князі змовляються разом на Господа і супроти Помазанця Його кажуть: 3 `Порвімо їхні кайдани і скиньмо з себе їхні пута`.4 Той, що живе на небесах, – зганьбить, Господь поглузує з них.5 Тоді скаже їм у гніві Своєму і лютістю Своєю викличе у них замішання: 6 Я настановив Царя Мого над Сіоном, святою горою Моєю.7 Проголошу вибір: Господь сказав Мені: Ти Син Мій; Я нині породив Тебе;8 Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадок і рубежі землі на володіння Тобі;9 Ти уразиш їх жезлом залізним; потрощиш їх, мов посудину гончарну.10 Тож схаменіться, царі; навчіться, судді землі!11 Служіть Господові зі страхом і радійте з трепетом.12 Пошануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб ви не були винищені в дорозі під час спалаху гніву Його; Блаженні всі, що сподіваються на Нього.