1 Почуй, Господе, правду, прийми благання моє та молитву, що виходить з уст не ложних.2 Від Твого лиця суд мені нехай постане; нехай подивляться очі Твої на правоту.3 Ти випробував серце моє, навідав уночі, випробував мене, і нічого не знайшов; від помислів моїх не відступають уста мої.4 У діяннях людських, за словом уст Твоїх, я остерігав себе від шляхів винищувача.5 Зміцни ходу мою на шляхах Твоїх, нехай не посковзнуться ноги мої.6 До Тебе балагання моє, бо Ти почуєш мене, Боже: прихили вухо Твоє до мене, зачуй слова мої.7 Покажи чудову милість Твою тим, що сподіваються [на Тебе], рятуються Твоєю правицею від тих, що повстають супроти них.8 Бережи мене, мов зіницю ока; у тіні крил Твоїх прихисти мене.9 Від лиця нечестивих, які нападають на мене, – від ворогів душі моєї, що оточують мене.10 Вони заросли жиром своїм; зарозуміло говорять устами своїми.11 При кожному кроці нашому нині оточують нас; вони спрямовують очі свої, щоб повалити [мене] на землю;12 Вони схожі на лева, що жадливий на здобич, скидаються на гадюку, на молоде левеня, що засіло в сховку.13 Постань, Господе, уярми його, зігни донизу. Визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм,14 Від людей – рукою Твоєю, Господе, від людей світу, котрих спадок у [цім] житті, котрих черево Ти виповнюєш із скарбниць Твоїх; вони ситі з синами, і залишать багатство дітям своїм.15 А я в правді буду дивитися на лице Твоє; пробудившись, буду насичуватися образом Твоїм.