1 Дихання моє вичахає; дні мої загасають; гроби готові для мене.2 Якби не глум їхній, то й поміж суперечками їхніми око моє мало б спокій.3 Заступися, дай поруку, [Сам] за мене перед Собою! Інакше хто дасть поруку за мене?4 Бо Ти закрив серце їхнє від розуміння, і тому не даєш узяти гору.5 Хто прирікає друзів своїх на здобич, у того в дітей очі сліпнуть.6 Він учинив мене приповідкою для народу і посміховиськом для нього.7 Потемніло від гіркот око моє, і всі члени мої – наче тінь.8 Здивуються з цього праведні, і безвинний прогнівається на лицеміра.9 Але праведник буде міцно триматися шляху свого, і чистий руками буде все більше зростати на силі.10 Виступайте всі ви, – і підійдіть, не знайду я мудрого поміж вами.11 Дні мої проминули; думи мої – набуток серця мого, – урвалися.12 А вони ніч [хочуть] перетворити на день, а світло наблизити до лиця пітьми.13 Якби я навіть наджидати став, то шеол дім мій; у пітьмі застелю я постіль мою;14 Гробові скажу: Ти батько мій; До черви: Ти матір моя і сестра моя.15 То де після цього надія моя? І очікуване мною, хто побачить?16 До шеолу зійде вона, і буде спочивати зі мною у тліні.