1 Продовшивши ж Еліфас Теманіт каже: 2 Як мудрий дасть відповідь розуму духа і наповнив біль лона,3 оскаржуючи словами, якими не годиться, словами, в яких (немає) ніякої користі?4 Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?5 Ти винуватий за слова твоїх уст, ані ти не розсудив слова сильних.6 Хай оскаржують тебе твої уста і не я, а твої губи хай свідчать проти тебе.7 Що ж бо? Чи ти є першою людиною? Чи ти повстав перед горами?8 Чи ти почув господні прикази, чи до тебе прийшла мудрість?9 Бо що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого і ми не (розуміємо)?10 І старець і давній між нами днями старший від твого батька.11 Ти трохи був бичований за дещо з того, що ти згрішив, ти заговорив високо, гордовито.12 На що посміло твоє серце, або що принесли твої очі,13 що ти вибухнув гнівом перед Господом, а вивів з уст такі слова?14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведником той, хто народився від жінки?15 Якщо святим не вірить, а небо не є чисте перед Ним.16 Ох же мерзенний і нечистий, чоловік, що пє неправду наче напиток.17 Сповіщу ж тобі, послухай мене. Отже, я сповіщу тобі те, що я побачив,18 те, що говорять мудрі і що не скрили їхні батьки.19 Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.20 Все життя безбожного в клопотах, а почислені роки дані сильному,21 страх же його в його ухах. Коли він вважає, що вже є в мирі, прийде його знищення.22 Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий в руки заліза,23 призначений же на їжу ґрифів. А в собі знає, що очукує стати трупом. Темний день його злякає,24 а біда і смуток захоплять його наче вождя, що паде в перших рядах.25 Бо він підняв руки перед Господом, а перед Господом Вседержителем став твердошийним,26 біг же перед ним гординею в товстих плечах свого щита,27 бо він закрив своє лице в своїм товщі і зробив уста на стегнах.28 Хай же поселиться в пустинних містах, ввійде до незамешканих домів. Те, що вони приготовили, інші заберуть.29 Він ані не забогатіє, ані не останеться його майно. Не вкине на землю тінь,30 ані не втече від темряви. Хай вітер висушить те, що в нього сходить, хай же відпаде його цвіт.31 Хай не вірить, що останеться, бо марне поставиться йому.32 Ним зрізане зітліє перед часом, і його галузка не покриється листям.33 Хай буде зібраний як неспілий овоч перед часом, хай упаде як цвіт оливки.34 Бо свідчення безбожного - смерть, а огонь спалить доми тих, що приймають хабарі.35 В лоні ж прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе обману.