1 Ось, усе [це] бачило око моє, чуло вухо моє і завважило для себе.2 Скільки знаєте ви, знаю і я; не нижчий я від вас.3 Але я до Вседержителя хотів би говорити і жадав би змагатися з Богом.4 А ви блудослови; всі ви невдатні лікарі.5 О, якби ж то ви мовчали! Це [зарахувалося] б вам як мудрість.6 То вислухайте міркування мої і прискіпливо зважте на заперечення уст моїх.7 Чи варто було вам заради Бога говорити неправду і для Нього казати брехню?8 Чи варто було вам бути упередженим до Нього, і за Бога так сперечатися?9 Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обдурите Його, як обдурюєте людину?10 Суворо покарає Він вас, хоч ви потайки дієте упереджено.11 Невже велич Його не страхає вас, і страх Його не виповнює вас?12 Нагадування ваші схожі на попіл; докази ваші – докази з глини.13 Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що б там не скоїлося зі мною.14 Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?15 Ось, Він убиває мене; але я буду сподіватися; я жадав би тільки виправдати шляхи мої перед Ним!16 І це вже було б рятунком мені; тому що облудник не пройде перед Ним.17 Вислухайте уважно слово моє і тлумачення моє вухами вашими.18 Ось, я вчинив судову справу і знаю, що правда буде за мною.19 Хто у спромозі змагатися зі мною? Бо я невдовзі замовкну і випущу духа.20 Тільки двох [речей] не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від Тебе.21 Відхили від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.22 Тоді клич, і я буду відповідати, або ж говоритиму я, а Ти відповідай мені.23 Скільки в мене вад і гріхів? Покажи мені беззаконня мої, і гріх мій.24 Навіщо ховаєш обличчя Твоє, і вважаєш мене ворогом Тобі?25 Чи не зірваний листочок Ти нищиш, і чи не висхлу соломинку переслідуєш?26 Тому що Ти пишеш на мене гірке і пригадуєш мені гріхи юности моєї,27 І в кайдани забиваєш ноги мої, і підстерігаєш всі стежини мої, – женешся слідами ніг моїх.28 І [людина], мов гнилизна, розпадається, як одежа, поточена міллю.