1 І сталося як замешкав Давид в свому домі, і сказав Давид до пророка Натана: Ось я живу в кедровім домі, і кивот господнього завіта під скірами.2 І сказав Натан до Давида: Чини все, що в твоїй душі, бо Бог з тобою.3 І сталося в тій ночі і було господнє слово до Натана, кажучи: 4 Іди і скажи до Давида мого раба: Так сказав Господь: Не збудуєш ти мені дім, щоб мені в ньому жити.5 Бо не жив Я в домі від дня, в якому Я вивів Ізраїля, аж до цього дня і Я був в шатрі і під покривалом.6 Всюди де Я пройшов в усьому Ізраїлі, чи, кажучи, сказав Я до одного з племени Ізраїля, щоб пасти мій нарід, кажучи, що: Не збудували мені кедрового дому.7 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Взяв Я тебе від стад з посеред пастухів, щоб бути вождем над моїм народом Ізраїлем.8 І був Я з тобою в усьому, куди ти пішов, і Я знищив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і зробив Я тобі імя за іменем славних, що на землі.9 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, і він сам замешкає і більше не засумує, і не додасть несправедливість упокорювати його, так як від початку.10 і від днів, в яких Я настановив суддів над моїм народом Ізраїлем, і Я упокорив всіх твоїх ворогів. І побільшу тебе, і Господь збудує тобі дім11 і буде, коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, який буде з твого лона, і приготую твоє царство.12 Він збудує мені дім, і поставлю його престіл на віки.13 Я буду йому за батька, і він буде мені за сина. І не відставлю від нього моє милосердя, так як Я відставив від тих, що були перед тобою.14 І завірю його в моїм домі і в його царстві на віки, і його престіл буде поставлений на віки.15 За всіма цими словами і за всім цим видінням, так сказав Натан Давидові.16 І цар Давид прийшов і сів перед Господом і сказав: Хто я Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив на віки?17 І малими це було перед тобою, Боже, і Ти сказав про дім твого раба здалека і Ти поглянув на мене, так як погляд чоловіка і Ти мене підняв, Господи Боже.18 Що додасть ще тобі Давид, щоб пролавити? І Ти знаєш твого раба.19 І за твоїм серцем Ти зробив всю велич.20 Господи, немає подібного до Тебе, і немає за вийнятком Тебе в усьому, що ми почули нашими ухами.21 І немає ще на землі (такого) народу, як твій нарід Ізраїль, якого Бог провадив, щоб викупити Собі нарід, поставити Собі велике і славне імя, викинути народи з перед лиця твого народу, який Ти викупив з Єгипту.22 І ти зробив твій нарід Ізраїль Собі народом на віки, і Ти, Господи, їм за Бога.23 І тепер, Господи, слово твоє, яке Ти сказав до твого раба і про його дім, хай буде вірним на віки,24 тим, що говорять, Господи, Господи Вседержителю Боже Ізраїля, і дім Давида твого раба (хай буде) стійким перед Тобою.25 Бо Ти, Господи, відкрив ухо твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це твій раб знайшов (сміливість) помолитися перед твоїм лицем.26 І тепер, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про твого раба.27 І тепер почни благословляти дім твого раба, щоб він був на віки перед Тобою. Бо Ти, Господи, поблагословив, і поблагослови на віки.