1 За рік, о тій порі, коли виходять царі в походи, Давид послав Йоава і служників своїх із ним і всіх Ізраїльтян, і вони завдали поразки аммонійцям, і взяли в облогу Раббу. А Давид лишився в Єрусалимі.2 Якось надвечір Давид, підвівшися з постелі, прогулювався на даху царського дому, і побачив з даху жінку, що купалася; а та жінка була вельми вродлива.3 І послав Давид вивідати, хто ця жінка. І сказали йому: Це Вірсавія, донька Еліяма, дружина хеттеянина Урії.4 Давид послав служників забрати її; і вона прийшла до нього, і він спав з нею. Коли ж вона очистилася від нечистоти своєї, то повернулася до свого дому.5 Жінка ця стала вагітною, і послала повідати Давидові, говорячи: Я – вагітна.6 І послав Давид [сказати] Йоавові: Пошли до мене хеттеянина Урію. І послав Йоав Урію до Давида.7 І прийшов до нього Урія, і розпитав [його] Давид про становище Йоава, і про стан народу, і про хід війни.8 І сказав Давид Урії: Йди додому і обмий ноги свої. І вийшов Урія з дому царського, а слідом за ним понесли царські гостинці.9 Але Урія спав біля брами царського дому з усіма служниками свого володаря, і не пішов у дім свій.10 І доповіли Давидові, говорячи: Не пішов Урія в дім свій. І сказав Давид Урії: Ось, ти прийшов з дороги: з якої причини ти не пішов у дім свій?11 І сказав Урія Давидові: Ковчег і Ізраїль, і Юда знаходяться в шатрах, і володар мій Йоав, і служники володаря мого знаходяться в полі; а я увійшов би у дім свій їсти, і пити, і спати зі своєю дружиною! Присягаюся твоїм життям і життям душі твоєї, цього я не вчиню.12 І сказав Давид Урії: Залишися тут і на сей день, а завтра я відпущу тебе. І лишився Урія у Єрусалимі на цей день до завтрього.13 І запросив його Давид, і їв [Урія] перед ним, і пив, і напоїв його [Давид]. Але увечері [Урія] пішов спати на постіль свою з служниками володаря свого, а в свій дім не пішов.14 Уранці Давид написав листа до Йоава, і послав [його] з Урією.15 У листі він написав так: Поставте Урію там, де [буде] найважчий бій, і відступіться від нього, щоб він був уражений і помер.16 А тому, коли Йоав брав місто в облогу, то поставив Урію на такому місці, про яке відав, що там хоробрі люди.17 І вийшли люди з міста, і вступили в бій з Йоавом, і впало декілька з народу, із служників Давидових; убили також і Урію хеттеянина.18 І послав Йоав доповісти Давидові про увесь хід битви.19 І наказав вісникові, говорячи: Коли ти повідаєш цареві про увесь хід битви,20 І побачиш, що цар розгнівається і скаже тобі: Навіщо ви так близенько наближалися до міста, щоб розпочати битву? Хіба ви не знали, що на вас кидатимуть з муру?21 Хто забив Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен – з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви так близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хеттеянин Урія, твій слуга.22 І пішов [вісник] і прийшов, і доповів Давидові про все, для чого послав його Йоав, про увесь перебіг битви.23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильнішими за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.24 Тоді стріляли з мурів стрільці на служників твоїх, і [вмерли] деякі з служників царя; помер також і служник твій Урія хеттеянин.25 Тоді сказав Давид посланцеві: Отак скажи Йоавові: Нехай не пригнічує тебе ця справа; бо меч пожирає іноді того, іноді сього; Посиль війну твою супроти міста і зруйнуй його. Так підбадьор його.26 І почула дружина Урії, що помер Урія, чоловік її, і плакала по чоловікові своєму.27 Коли скінчився час плачу, Давид послав і забрав її в дім свій, і вона стала його дружиною, і народила йому сина. І була ця справа, яку вчинив Давид, злою в очах Господніх.