1 І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: `Твій батько хворий.` Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.2 Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, - Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.3 Та й каже Яків до Йосифа: `Всемогутній Бог з'явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,4 і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.5 А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони - мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.6 Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.7 Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму.`8 Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: `Хто це?`9 Йосиф відповів свому батькові: `Це мої сини, що їх Бог дав мені тут.` Каже тоді Яків: `Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх.`10 Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.11 Та й каже Ізраїль до Йосифа: `Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство.`12 Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.13 По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;14 але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.15 І поблагословив він Йосифа словами: `Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,16 Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі.`17 Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,18 та й каже Йосиф своєму батькові: `Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову.`19 Та батько не схотів, і каже: `Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів.`20 І поблагословив їх того дня, кажучи: `Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію.` І поставив він Ефраїма перед Манассію.21 Далі Ізраїль сказав до Йосифа: `Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.22 Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком.`