1 А був голод у краю, крім того першого голоду, який був за часів Авраама. Тоді пішов Ісаак до Авімелеха, філістимлянського царя, в Герар.2 Господь же з'явився йому й сказав: `Не спускайся в Єгипет, живи в краю, що його вкажу тобі.3 Перебувай у цьому краю, а я буду з тобою і благословитиму тебе: тобі бо й твоєму потомству дам усі ці землі й додержу клятву, що нею клявсь я Авраамові, твоєму батькові.4 Я розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і дам твоєму потомству всі ці землі. Твоїм потомством будуть благословити себе всі народи землі,5 за те, що Авраам послухав мого голосу й зберігав мої приписи, мої заповіді, мої постанови та мої закони.`6 І проживав Ісаак у Герарі.7 Спитали його раз місцеві люди про його жінку, а він сказав: `Вона моя сестра`; бо боявся сказати: моя жінка, щоб його не вбили місцеві люди через Ревеку, бо була гарна з виду.8 Та одного разу, коли він побував там довгий час, Авімелех, філістимлянський цар, поглянув у вікно й побачив, а тут Ісаак жартує з Ревекою, своєю жінкою.9 Тоді Авімелех прикликав Ісаака й каже: `Оце вона справді твоя жінка! Як же ти міг казати: Вона моя сестра?` А Ісаак відповів йому: `Я бо думав собі, щоб мені не вмерти через неї.`10 На це каже Авімелех: `Що ти нам вдіяв? Хтонебудь з моїх людей міг був легко побути з твоєю жінкою і ти був би навів на нас гріх.`11 І видав Авімелех до всього народу такий наказ: `Хто доторкнеться до цього чоловіка або його жінки, буде покараний смертю.`12 Посіяв Ісаак у тому краї і зібрав цього року сторицею; Господь щастив йому.13 Він почав багатіти й розбагатів та й ставав дедалі більш і більш багатим, аж поки не зробився великим багачем.14 Були ж у нього отари овець і череди товару та й челяді багато; так що філістимляни були заздрі йому.15 Тим то всі криниці, що їх повикопували були слуги його батька, за життя Авраама, його батька, філістимляни позасипали й позабивали землею.16 Тож Авімелех сказав до Ісаака: `Іди від нас, бо ти став куди сильніший, ніж ми.`17 Пішов Ісаак звідтіля і розташувався в Герар-долині, і там осівся.18 І повідкопував Ісаак знову ті криниці, що їх вони були викопали за життя Авраама, його батька, а філістимляни після смерти Авраама позасипали, і назвав їх іменами, якими був назвав їх батько його.19 Як слуги Ісаака копали в долині й знайшли там криницю живої води,20 герарські пастухи заходилися сваритися з пастухами Ісаака, кажучи: `Це наша вода!` Тому прозвав він цю криницю Єсек, бо вони з ним сперечалися.21 Та й викопали вони другу криницю, але й за неї посварилися; тому назвав він її Сітна.22 Тоді переселився він звідтіль і викопав іншу криницю, то за цю вже не сварилися. Тому назвав її Реховот: тепер бо, мовляв, Господь дав нам простір, і розростемося в цьому краю.23 Звідтіля піднявся він до Версавії.24 І з'явився йому Господь тієї ночі та й мовив: `Я - Бог Авраама, батька твого. Не бійся, бо я з тобою. Благословлю тебе й розмножу твоє потомство через Авраама, слугу мого.`25 Спорудив він там жертовник, призвав Господнє ім'я і нап'яв там свій намет, а його слуги викопали там криницю.26 Тоді прийшли до нього з Герару Авімелех і Ахуззат, його друг, та Фіхол, начальник його війська.27 І каже до них Ісаак: `Чого ви прийшли до мене? Ви ж ненавидите мене, прогнали геть від себе.`28 А вони кажуть: `Ми побачили ясно, що Господь є з тобою, то й кажемо: нехай між нами буде клятва, між нами й тобою, і укладімо договір з тобою,29 що ти не будеш нам чинити лиха, як ми й тебе не торкали, а лиш добро чинили тобі та й відпустили тебе в мирі; тепер ти благословенний Господом.`30 Тоді справив їм Ісаак бенкет і їли вони й пили.31 А рано вранці встали й поклялись один одному. І відпустив їх, і вони пішли собі від нього в мирі.32 Того ж самого дня сталося, що прийшли слуги Ісаака й сповістили його про криницю, яку викопали. Вони бо сказали йому: `Ми знайшли воду.`33 І він назвав її: Шева, тому й назва того міста Беер-Шева (Версавія) аж по цей день.34 Коли Ісавові було сорок років, він узяв собі за жінку Юдиту, дочку Беері, хеттита, і Басмат, дочку Елона, хеттита.35 І гірко було Ісаакові та Ревеці через них на серці.