1 І довершені були небо і земля і все їх упорядкування.2 І закінчив Бог в день шостий свої діла, які зробив, і спочив у день сьомий від всіх діл своїх, які створив.3 І поблагословив Бог день сьомий і освятив його, бо в ньому спочив від всіх своїх діл, які почав Бог творити.4 Це книга буття неба і землі, коли сталося, в той день, в якому створив Бог небо і землю5 і всю зелень поля раніше ніж були на землі і всю траву поля раніше ніж посходила: бо не дав Бог дощу на землю, і не було людини щоб обробляти землю.6 Джерело ж виходило з землі і напоювало все обличчя землі.7 І створив Бог людину порох з землі, і вдихнув в її лице подих життя, і стала людина душею живою.8 І насадив Господь Бог рай в Едемі на сході і поставив там людину, яку створив.9 І виростив Бог ще з землі всяке дерево гарне на вигляд і добре до їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання знання добра і зла.10 Ріка ж виходить з Едему, щоб напоїти рай: звідти розділяється на чотири начала.11 Імя одного Фісон: цей окружає всю землю Евілатську, там де є золото,12 золото ж тієї землі добре, і там є антракс і камінь зелений.13 Й імя ріки другої Ґеон: вона та, що окружає всю землю Етіопії.14 І третя ріка Тигр: вона пропливає напроти Ассирійців. Четверта ж ріка - це Евфрат.15 І взяв Господь Бог людину, яку сотворив, і поставив її в раю, щоб обробляла його і сторожила.16 І заповів Господь Бог Адамові кажучи: З усякого дерева, що в раю, зїси в їжу,17 а з дерева пізнання добра і зла, не їстимите з нього: в той же лиш день, в який зїсте з нього, смертю помрете.18 І сказав Господь Бог: Не добре щоб був чоловік сам: створім йому помічника такого як він.19 І створив Бог ще з землі всіх пільних звірів і всіх небесних птахів і привів їх до Адама щоб побачити, як назве їх, і все як лиш назвав Адам живу душу таке його імя.20 І назвав Адам імена всім скотам і всім небесним птахам і всім пільним звірам, Адамові же не знайшлося помічника подібного до нього.21 І накинув Бог сон на Адама і він заснув. І взяв одне з ребер його, і наповнив тілом замість нього.22 І створив Господь Бог ребро, яке взяв від Адама, в жінку, і привів її до Адама.23 І сказав Адам: Це сьогодні кість з моїх костей і тіло з мого тіла, вона назветься жінкою, бо з свого чоловіка була взята.24 Задля цього полишить чоловік свого батька і матір і пристане до своєї жінки, і будуть обоє одним тілом.