1 Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?1 Чи не Апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Чи не моя справа - ви у Господі?1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі?1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я не бачив нашого Господа Ісуса Христа? Хіба ви не є моїм ділом в Господі?1 Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?
2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.2 Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства - ви у Господі.2 Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол; бо ви є печаттю мого апостольства в Господі.2 Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.
3 Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.3 Ось мій захист супроти тих, що осуджують мене.3 Ось моя оборона перед тими, що мене судять.3 Ось моя відповідь тим, що судять мене.3 Оце моя відповідь тим, хто судить мене.
4 Чи ми права не маємо їсти та пити?4 Чи ми не маємо влади їсти і пити?4 Хіба ми не маємо права їсти й пити?4 Чи не маємо права їсти і пити?4 Хиба ми не маємо власти їсти і пити?
5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?5 Чи не маємо влади мати супутницею сестру, дружину, як інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?5 Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа?5 Чи не маємо права водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, як брати Господні, як Кифа?5 Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?
6 Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?6 Чи один я і Варнава не маємо влади не працювати?6 Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати?6 Хіба я сам і Варнава не маємо права не працювати?6 Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити?
7 Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?7 Який вояк десь служить власним коштом? Хто посадив виноградника, і не їсть його плодів? Хто випасає стадо і не їсть молока від стада?7 Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада?7 Хто з вояків служить за свій кошт? Хто садить виноград - і не їсть його плоду? Або хто пасе отару, - і не споживає молока з отари?7 Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?
8 Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?8 Чи на людське міркування я спираюся, коли повідую це, хіба Закон каже інакше?8 Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього?8 Чи я по-людському це кажу? Хіба закон не каже про це?8 Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон?
9 Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?9 Бо в Мойсеєвому Законі написано: Не зав'язуй рота волові, коли обмолочує зерно. Чи волом Бог опікується?9 Таж у законі Мойсея написано: «Не зав'язуй рота волові, як молотить.» Чи Бог турбується про волів?9 Бо в законі Мойсея написано: Не зав'язуй рота волові, що молотить. Хіба Бог журиться про волів?9 Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?
10 Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.10 Чи, може, заради нас повідується? Так, для нас це написане; бо той, хто взявся орати, мусить орати з надією, і хто молотить, мусить молотити з надією одержати сподіване.10 Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, -молотить теж у надії, що матиме щось із того.10 А може, це він для нас так говорить? Так, задля нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією; і молотник повинен молотити з надією, що дістане те, на що сподівається.10 чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надїї мусить ратай орати, і хто молотить, (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання.
11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?11 Якщо ми посіяли в вас духовне, чи велике те, якщо пожнемо у вас тілесне?11 Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне?11 Якщо ми вам посіяли духовне, чи велика то річ, коли ми пожнемо ваше тілесне?11 Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тїлесне ваше жати мем?
12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.12 Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак, ми не скористалися цією владою, але все долаємо, щоб не поставити жодної перешкоди проповіді Євангелії Христовій.12 І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.12 Якщо інші над вами мають владу, то тим більше ми. Але ми не скористалися цим правом, а все терпимо, щоб у чомусь не зашкодити благій вістці Христовій.12 коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як небудь благовістя Христового.
13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?13 Хіба не знаєте, що священнодіючі насичуються від святині храму? Що ті, котрі служать при жертовнику, мають частку із жертовника?13 Хіба не знаєте, що ті, які коло святого працюють, їдять із святого, і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника?13 Хіба ви не знаєте, що ті, що працюють у святому, харчуються із святилища; а ті, що служать при вівтарі, мають частку з вівтаря.13 Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.
14 Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.14 Так само й Господь наказав проповідникам Євангелії жити з проповіді Євангелії.14 Так само й Господь звелів тим, що проповідують Євангелію, з Євангелії жити.14 Так і Господь приписав тим, що проповідують Євангелію, жити з благовістя.14 Так і Господь повелїв тим, хто проповідує благовістє, з благовістя жити.
15 Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!15 Але я не скористався нічим з усього цього. І написав це не для того, щоб так було для мене; бо для мене краще померти, аніж діждатися, щоб хтось знищив похвалу мою.15 Та я нічого не користав з того і не пишу на те, щоб так було зо мною. Волію бо радше вмерти, ніж щоб хтось знівечив оту славу мою.15 Але я зовсім не скористався цим. І написав я про це не для того, щоб так було для мене; краще мені вмерти, ніж щоб хто знівечив мою похвалу!15 Я ж нїчим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче менї вмерти, нїж щоб хто славу мою знївечив.
16 Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!16 Бо коли я проповідую Євангелію, то нічим мені хвалитися, тому що це необхідний обов'язок мій, і горе мені, якщо не проповідую Євангелії!16 Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії.16 Бо якщо я звіщаю Євангелію, то нема чим мені хвалитися - це мій обов'язок. І горе мені, якщо не благовіститиму.16 Коли бо благовіствую, нема менї слави, примус бо на менї лежить, і горе менї, коли не благовіствую!
17 Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.17 Бо якщо вчиняю це з власної волі, то матиму нагороду; а якщо з обов'язку, то виконую лише довірене мені служіння.17 Коли б я робив це власновільно, я мав би нагороду; якже ж це не з власної волі, то я виконую доручену роботу.17 Якщо я це чиню добровільно, я маю винагороду; якщо недобровільно, мені доручено службу.17 Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18 Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.18 За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангелію, проповідую про Христа безоплатно, не користуючись моєю владою, благовістячи Євангелію.18 Яка ж тоді для мене нагорода? - Та, що, проповідуючи Євангелію, я її викладаю даром, щоб не користуватися правом, яке з Євангелії маю.18 Яка ж моя винагорода? А та, що проповідуючи Євангелію, я безкорисливо викладав благовістя, не користав із свого права благовістити.18 За що ж менї нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовістє Христове, так щоб не надуживати моєї властї в благовістю.
19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.19 Бо, залишаючись вільним од усіх, я всім віддав себе в рабство, щоб надбати більше.19 Бувши від усіх вільний, я став усім слугою, щоб ще більше їх придбати.19 Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоб багатьох здобути.19 Бувши бо вільний від усїх (непідневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб надбати юдеїв; для підзаконних був, як підзаконний, щоб надбати підзаконних;20 Я став для юдеїв як юдей, щоб юдеїв придбати; для тих, що під законом, я став як під законом, - хоч сам я не під законом, - щоб тих, що під законом, придбати.20 Я був для юдеїв юдеєм, щоб юдеїв здобути. Тим, що під законом, (був) як той, що під законом, хоч насправді під законом не був, - щоб здобути тих, що під законом.20 Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;
21 Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.21 Для тих, кому Закон чужий, я став, як такий, котрому Закон чужий, - хоч не був чужим для Закону перед Богом, але підзаконний Христові, - щоб надбати тих, кому Закон чужий;21 Для тих, що без закону, я став як без закону, хоч я і не був без Божого закону, бувши під законом Христовим, щоб придбати тих, які без закону.21 Тим, що без закону, (був) як той, що без закону, - хоч не був без Божого закону, а (перебував) під законом Христа, - щоб здобути тих, що без закону.21 беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;
22 Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.22 Для немічних був, як немічний, щоб надбати немічних. Для всіх я став усім, щоб урятувати бодай деяких.22 Для слабких я став як слабкий, щоб слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти.22 Став я для немічних, як той немічний, - щоб немічних здобути. Для всіх я став всім, щоб спасти також деяких.22 недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.
23 А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.23 Це саме чиню й для Євангелії, - щоб співучасником її бути.23 Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її.23 Усе (це) я роблю задля Євангелії, щоб стати її спільником.23 Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.
24 Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!24 Чи не знаєте, що ті, котрі біжать на перегонах, усі біжать, але один дістане нагороду? Тож біжіть, щоб вибороти (одержати).24 Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути!24 Хіба не знаєте, що ті, що біжать на перегонах, - вони всі біжать, але нагороду одержує один? Тож біжіть, щоб і ви (її) здобули!24 Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.
25 І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.25 Усі, хто біжить, утримуються від усього; ті, заради вінця тлінного, а ми - нетлінного.25 Кожний змагун стримується від усього; однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми - нетлінний.25 Кожний, хто змагається, стримується від усього. Вони - щоб одержати тлінний вінець, ми - щоб нетлінний.25 Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.
26 Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи.26 І тому я біжу не так, як до невірного, борюся не так, аби повітря бити;26 Тож і я біжу, та не як навманці; веду кулачний бій, не як повітря б'ючи,26 Тому я біжу не навмання і борюся не так, щоб тільки бити повітря.26 Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повітрє (вітер) бючи.
27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.27 Але упокорюю і віддаю в неволю тіло моє, щоби, проповідуючи іншим, самому не лишитися негідним.27 а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам, бува, не став непридатним.27 Я приневолюю і приборкую моє тіло, щоб проповідуючи іншим, не стати самому негідним.27 А морю тїло моє і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нїкчемним.