1 (8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.1 І не буде більше темряви у країні, де було горе. Як за минулих часів Він легко понизив землю Завулона і землю Нефталимову, так прославить приморську дорогу, Зайордання, Галілею поганську.1 Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.1 Нарід, що ходить в темряві, погляньте на велике світло. Ви, що живете в країні і тіні смерті, на вас світло засіяє.1 Переднїйший час впокорив землю Забулонову й землю Нефталїєву; та пізнїйший звеличить приморську дорогу, за-Йорданську сторону, Галилею поганську.
2 (9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!2 Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що мешкають в країні тіні смертної, світло засяє.2 Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.2 Множество народу, який ти вивів у твоїй радості, і розвеселиться перед Тобою як ті, що радіють в жнива, і так як ті, що ділять здобич.2 Люд, що в темряві блукає, з'уздрить сьвітло велике; живучим в країнї тїнї смертної, сьвітло засияє.
3 (9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!3 Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться в пору жнив, як радіють, ділячи здобич.3 Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна.3 Томущо буде забране ярмо, що лежить на них, і палиця, що на їхній шиї. Бо Господь розбив палицю тих, що вимагають, як у дні, що за мадіяма.3 Ти розмножиш народ, даси йому радощі великі; звеселиться він перед тобою, як веселяться, коли обжинки справляють, як радуються, коли здобич дїлять.
4 (9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.4 Бо ярмо, яке обтяжує його, і берло, яке завдає йому урази, і палицю його пригноблювача Ти знищиш, як за часів Мідіяма.4 Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.4 Бо заплатять за всяку одіж зібрану обманою і одіж зі зміною, і вимагатимуть, якщо були спалені.4 Бо ярмо, що його давило, й палицю, що його побивала, й тростину у гнобителя його - ти поторощиш, як за Мидияма.
5 (9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!5 Бо всяке взуття воїна під час битви і одяг, облитий кров'ю, будуть спалені, вогнем будуть пожерті.5 Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.5 Бо дитина нам народилася, і нам даний був син, якого влада була на його раменах, і його імя назветься: Ангел великої поради. Бо Я наведу мир на володарів, мир і здоровя для нього.5 Бо вся обув жовнїра й одежа, в війнї кровю злита, пійде на спаленнє, на жир огневі.
6 (9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.6 Бо дитятко вродилося нам; Нам Син даний; і влада на раменах Його, і дадуть Йому ймення: Чудовий Порадник, Бог міцний, Батько вічности, Князь миру.6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.6 Його влада велика, і його миру немає границі на престолі Давида і його царству, щоб випрямити його і підняти його в праведності і в суді від тепер і до віку часу. Ревність Господа Саваота це зробить.6 Бо хлопятко народилось нам - син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира.
7 (9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!7 Примноженню володарювання Його і миру не буде кінця на престолі Давидовім і в царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і до віку. Ревність Господа Сил вчинить це.7 Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.7 Господь післав смерть на Якова, і вона прийшла на Ізраїль,7 Царству його й миру його не буде гряниць; на Давидовім престолї й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Господа Саваота се вчинить.
8 (9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,8 Слово посилає Господь на Якова, і воно сходить на Ізраїля,8 Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть: 8 і пізнає ввесь нарід Ефраїма і ті, що сидять в Самарії з гордістю і високим серцем, ті, що кажуть: 8 Слово посилає Господь до Якова, й спевняєсь воно на Ізраїлї,
9 (9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:9 Щоб спізнав увесь народ, Єфрем і мешканці Самарії, котрі з гордістю і пихатим серцем кажуть: 9 «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»9 Цегли впали, але ходіть врубаємо каміння і зріжемо сикомори і кедри і збудуємо собі башту.9 Щоб узнав (свою нерозвагу) ввесь народ - Ефраїм і осадники Самариї, що так згорда й надуто мовляють:
10 (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!10 Цеглини попадали, збудуємо з тесаного каменя; вирубані сикомори, то замінимо їх кедрами.10 Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників: 10 І Бог розібє тих, що повстають проти гори Сіону, і розібє ворогів,10 Опала цегла, - побудуємо з тесаного каменя, вирубано сикомору, - заступимо її кедриною.
11 (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:11 І підніме Господь супроти нього ворогів Реціна, і супротивників його озброїть.11 Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.11 Сирію зі сходу сонця і греків зі заходу сонця, що пожирають Ізраїль всіма устами. Над всіма цими не відвернувся гнів, але рука ще висока.11 І підніме Господь проти його ворогів Резинових, і узброіть неприятелїв його:
12 (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!12 Сирійців зі сходу, а филистимлян із заходу; і будуть вони пожирати Ізраїля цілим ротом. Але при цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднесена12 Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.12 І нарід не відвернувся, аж доки не був зранений, і не шукали Господа.12 Сирийцїв од сходу, Филистіїв з заходу, й будуть вони Ізраїля повним ротом жерти. Та й ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.
13 (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...13 Але народ не звертається до Того, Хто уразив його, і до Господа Саваота не поспішає.13 Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.13 І Господь забрав в Ізраїля голову і хвіст, великого і малого в одному дні,13 Та народ таки не обертаєсь до караючого його, й до Господа Саваота не прибігає.
14 (9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.14 І відітне Господь голову і хвоста в Ізраїля, пальму і палицю одного дня;14 Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.14 старця і тих, що дивуються обличчями, це голова, і пророка, що навчає беззаконня, це хвіст.14 І відсїче Господь у Ізраїля голову й хвоста, зітне пальму й тростину одного дня:
15 (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.15 Старець і значний – це голова; а брехливий пророк – то є хвіст.15 Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.15 І буде, що ті, що зводячи називають цей нарід блаженним, і зведуть, щоб їх пожерти.15 Старець і знатний се - голова; а пророк, що вчить неправди, се - хвіст.
16 (9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.16 І князі цього народу заводять його в облуду; і ведені ними загинуть.16 Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.16 Через це над їхніми молодими Бог не зрадіє і їхніх сиріт і їхніх вдів не помилує, бо всі беззаконні і погані, і всякі уста говорять неправедне. Над всім цим не відвернувся гнів, але рука ще висока.16 Провідники сього народу поведуть його блудом, а ті, що даються їм вести - погибнуть.
17 (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...17 А тому юнаками його не радітиме Господь, і сиріт його і вдів не помилує; бо всі вони лицеміри і злодії, і вуста всіх говорять нечисто. І при всьому цьому не відвернеться Його гнів, і рука Його ще піднесена.17 Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.17 І беззаконня розгориться як огонь і як суха трава буде пожерта огнем. І загориться в хащах лісу, і пожере все те, що довкруги горбів.17 Тим не мати ме Господь утїхи й з хлопцїв у його, та й сиріт і вдовиць його не помилує; бо вони всї зледащіли, всї вони нещирі, та й всї уста безбожностї повні. Та й ще гнїв його не одвернесь і рука його все ще простягнута.
18 (9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...18 Тому що беззаконня, наче вогонь, розгорілося, пожирає терня і колючий чагарник, і палає в нетрищах лісу, і підносяться стовпи диму.18 Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.18 Через гнів господньої люті згоріла вся земля і буде нарід як спалений огнем. Людина не помилує свого брата18 Бо беззаконність огнем загорілась; пожерає тернину й бодяки колючі, та палає в гущавинах лїса, що аж стовпами дим піднімаєсь.
19 (9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...19 Лють Господа Саваота обпалить землю, і народ стане, мовби поживою вогню; не помилує чоловік брата свого.19 Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого: 19 але зверне на право, бо голодуватиме, і їстиме з ліва, і людина не насититься їдячи тіло свого рамена.19 Лютість Господа Саваота спалить землю, і народ станеться жиром огня; чоловік не пощадить і брата свого.
20 (9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:20 І будуть різати праворуч, і залишаться голодні, і будуть їсти ліворуч, і не будуть ситі; кожний буде пожирати плоть тіла свого.20 Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.20 Бо Манассія їстиме Ефраїма і Ефраїм Манассію, бо разом воюватимуть проти Юди. На цих всіх не повернувся гнів, але рука ще висока.20 Різати муть управо, та й будуть голодні; будуть їсти на лїво, та й не будуть ситі; кожен їсти ме тїло, руки в себе: