1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.1 Єлисей пророк прикликав одного із синів пророцьких і сказав йому: Підпережи стегна твої, і візьми оцю посудину з єлеєм в руку твою, і піди до Рамоту Ґілеадського.1 Пророк Єлисей покликав одного з пророчих учнів і сказав йому: “Підпережись, візьми з собою цю посудину з олією та й іди у Рамот гілеадський.1 І пророк Елісей покликав одного з синів пророків і сказав йому: Підпережи твої бедра і візьми ріг цієї олії в твою руку і йди до Реммота Ґалааду.1 Пророк же Елисей покликав одного з учеників пророцьких та й повелїв йому: Підпережи чересла твої, возьми сей олїйний посудок із собою та й іди до Рамоту в Галаадї;
2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.2 Як прийдеш туди, відшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німшієвого, і підійди, і накажи йому вийти з-поміж братів своїх, і заведи його до внутрішньої кімнати.2 А як прийдеш туди, розшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німші; й увійшовши до нього, візьми його з-серед його товариства й поведи в окрему світлицю.2 І ввійдеш туди і побачиш там Ія, сина Йосафата, сина Намессія, і ввійдеш і забереш його з посеред його братів і введеш його до комірки в кімнаті.2 Прийшовши туди, відшукай там Егуя Йосафатенка, Намессієнка, й приступи та й вели йому вийти зсеред його товариства та й поведи його в середню сьвітлицю;
3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.3 І візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем. Потім відчини двері, і втікай, і не чекай.3 Потім візьмеш посудину з олією й виллєш йому на голову та й скажеш: Так говорить Господь: Я помазую тебе царем над Ізраїлем. Опісля відчини двері й тікай, не гайся.”3 І візьмеш ріг з олією і злиєш на його голову і скажеш: Так говорить Господь: Я тебе помазав на царя над Ізраїлем. І відкриєш двері і втечеш і не останеш.3 Тодї візьмеш олїйну посудину та й золлєш йому на голову й скажеш: Так глаголе Господь: Помазав я тебе в царі над Ізраїлем. Опісля відчини двері та й біжи, не гайся.
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.4 І пішов юнак, служник пророка, до Рамоту Ґілеадського.4 І пішов хлопець (що теж був пророком) у Рамот гілеадський.4 І пішов слуга пророка до Реммота Ґалаада4 І пійшов молодик, слуга пророків, у Рамот Галаадський.
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, о керівнику!5 І прийшов, і ось, сидять старшини війська. І сказав: У мене слово до тебе, старшино війська. І сказав Єгу: До кого із усіх нас? І сказав він: До тебе, старшино війська.5 Прийшов він туди саме, як військові отамани засідали, та й каже; “Маю щось тобі сказати, отамане.” Єгу спитав: “Кому з усіх нас?” Той відповів: “Тобі, отамане!”5 і ввійшов, і ось сиділи старшини сили, і він сказав: Мені слово до тебе, володарю. І сказав Ія: До кого з усіх нас? І сказав: До тебе, володарю.5 Як же прийшов туди, седїло саме військове отаманнє; і каже він: Маю щось тобі сказати, гетьмане. І спитав Егуй: Кому з усїх нас? Відказав той: Тобі, гетьмане!
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...6 І підвівся він, і зайшов у дім. І [юнак] вилив єлей на голову його, і сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем.6 Встав Єгу й ввійшов у хату. Той же вилив йому олію на голову й сказав: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе царем над Господнім народом, над Ізраїлем.6 І той встав і ввійшов до кімнати, і він злив олію на його голову і сказав йому: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Я тебе помазав на царя над господним народом, над Ізраїлем,6 І піднявся він і ввійшов у сьвітлицю. Той же злив йому олїї на голову та й каже: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Помазую тебе царем над Господнїм народом, над Ізраїлем.
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.7 І ти винищиш дім Ахава, володаря твого, щоб Мені помститися за кров служників Моїх пророків і за кров усіх служників Господніх, [які загинули] від руки Єзавелі.7 Ти виб'єш дім Ахава, твого пана, і я відомщу кров слуг моїх пророків і кров усіх слуг Господніх, пролляту з руки Єзавелі.7 і вигубиш дім Ахаава твого пана з перед мого лиця і пімстиш кров моїх рабів пророків і кров всіх господних рабів з руки Єзавелі7 І вигубиш ти дом Ахабів, пана твого, щоб я помстився за кров слуг моїх, пророків, і за кров усїх рабів Господнїх (погибших) із руки Езабелиної;
8 І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!8 І загине увесь дім Ахава, і винищу в Ахава кожного, що виливає на стіну, і ув'язненого, і залишеного в Ізраїлі.8 Увесь дім Ахава загине. Я викоріню в Ахава чоловіків і рабів, і вільних в Ізраїлі.8 і з руки всього дому Ахаава і вигубиш дім Ахаава, того, що проливає проти стіни, і замкненого і того, що остався в Ізраїлі.8 І вигине ввесь дом Ахабів, і вигублю я в Ахаба й те, що до стїни мочить, і зачинене й покинуте в Ізраїлї;
9 І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.9 І вчиню дім Ахавів, як дім Єровоама, сина Неватового, і, як дім Баші, сина Ахійїного.9 Я зроблю з домом Ахава те, що з домом Єровоама, сина Навата, та з домом Вааси, сина Ахії.9 І зроблю дім Ахаава, так як дім Єровоама сина Навата, і як дім Вааса сина Ахії.9 І зроблю я з домом Ахабовим те, що з домом Еробоамовим Набатенковим, і з домом Баасиним Ахієнковим;
10 А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...10 А Єзавель з'їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її. І прочинив двері, і втік.10 Єзавель же жертимуть пси на полі за Єзреелом. Ніхто її не поховає.” І відчинив двері й утік.10 І Єзавелу зїдять пси в часті Єзраїла, і не буде кому поховати. І відкрив двері і втік.10 Езабелю ж їсти муть пси на майданї Езреелському, й нїхто її не поховає. Тодї відчинив двері й утїк.
11 А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.11 І вийшов Єгу до служників володаря свого, і сказали йому: Чи з миром? Нащо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: Ви знаєте цього чоловіка і що він говорить.11 Вийшов Єгу до слуг свого пана, а ті його питають: “Чи все гаразд? Чого той несамовитий приходив до тебе?” Він відповів їм: “Ви ж знаєте того чоловіка й його балачки!”11 І вийшов Ія до слуг свого пана, і сказали йому: Чи мир? Як це, що цей безумний ввійшов до тебе? І сказав їм: Ви знаєте чоловіка і його балакунство.11 Як же вернувсь Егуй до слуг пана свого, спитали вони в його: Чи гаразд? Чого сей несамовитий приходив до тебе? І відказав їм: Ви ж знаєте чоловіка сього й що він говорить.
12 А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!12 І сказали: Неправда! Розкажи нам. І сказав він: Те і те він сказав мені, кажучи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем.12 Ті ж кажуть: “Хитрощі! Скажи бо нам.” І відповів він: “Так і так сказав мені, говорячи: Так говорить Господь: Помазую тебе царем над Ізраїлем.”12 І сказали: Неправда. Звісти ж нам. І сказав Ія до них: Так і так сказав мені, мовлячи: Так говорить Господь: Я тебе помазав на царя над Ізраїлем.12 І кажуть вони: Хитрощі! Скажи бо нам. І відказує він: Так і так сказав менї, говорючи: Так глаголе Господь: Помазую тебе царем над Ізраїлем.
13 А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!13 І поспішили вони, і взяли кожний одежу свою, і постелили йому на самих сходах, і засурмили сурмою, і сказали: Зацарював Єгу!13 Тут узяли вони притьмом кожен свою одежу та й вистелили під ним на голих сходах, і засурмили й загукали: “Єгу - цар!”13 І почувши, поспішилися і взяли кожний свій плащ і поклали під ним на верх сходів і затрубили в ріг і сказали: Зацарював Ія.13 І взяли вони кожен одежу свою та й вистелили йому престол, і затрубили в трубу й проголосили: Егуй став царем!
14 І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.14 І повстав Єгу, син Йосафатів, сина Німшієвого, супроти Йорама; А Йорам був з усіма ізраїльтянами в Рамоті Ґілеадському на сторожі супроти Газаїла, сирійського царя.14 Єгу, син Йосафата, сина Німші, вчинив змову проти Йорама. Йорам же з усім Ізраїлем обороняв Рамот гілеадський проти Хазаела, арамійського царя,14 І повернувся Ія, син Йосафата, син Намессія, до Йорама і сам Йорам стеріг Реммот Ґалааду, він і ввесь Ізраїль, з перед лиця Азаїла царя Сирії,14 І вчинив Егуй Йосафатенко, Намессієнко змову проти Йорама. Йорам же стояв на сторожі з усїми Ізрайлитянами в Рамотї Галаадському проти Азаїла, царя Сирийського;
15 І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.15 Врешті, сам цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Ізраїлі від ран, котрих завдали йому сирійці, коли він воював з Газаїлом, царем сирійським. І сказав Єгу: Якщо ви згодні, то нехай ніхто не залишає міста, аби подати вістку в Ізреелі.15 але повернувся був Йорам цар у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії, як воював з Хазаелом, арамійським царем. Єгу сказав: “Якщо ви зо мною, не дозвольте нікому втекти з міста й оповістити про це в Єзреелі.”15 і цар Йорам повернувся, щоб в Єзраїлі лікуватися від ран, якими зранили його сирійці коли воювали проти нього з Азаїлом царем Сирії. І сказав Ія: Якщо ваша душа зі мною, хай не вийде з міста втікач, щоб піти і сповістити в Єзраїлі.15 А вернувся був він, щоб вигоюватись в Езреелї з ран, що задали йому Сирийцї, як воював із Азаїлом, царем Сирийським. Егуй же промовив: Коли се вам любо, не давайте нїкому втекти з городу, щоб подати вість в Езреелї.
16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.16 І сів Єгу на коня, і поїхав до Ізреелю, де лежав Йорам, і куди Ахазія, цар Юдин, прийшов провідати Йорама.16 І сів Єгу на колісницю та й поїхав у Єзреел, де лежав Йорам і куди прийшов був Ахазія, юдейський цар, щоб навідатись до нього.16 Й Ія сів на коня і пішов і зійшов до Єзраїла, бо Йорам цар Ізраїля лікувався в Єзраїлі від стріл, якими зранили його Арамійці в Ремматі в війні з Азаїлем царем Сирії, бо він сильний і муж сили, і Охозія цар Юди зійшов, щоб побачити Йорама.16 І сїв Егуй на коня та й поїхав у Езреель, де лежав Йорам, і куди прийшов був Охозія, царь Юдейський, щоб одвідати Йорама.
17 А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?17 На башті в Ізреелі стояв вартовий, і побачив він військо Єгуєве, коли воно йшло, і сказав: Озброєних людей я бачу. І сказав Йорам: Візьми верхівця і пошли назустріч їм, і нехай скаже: Чи з миром?17 Вартовий же, що стояв на башті в Єзреелі, побачив відділ Єгу, що наближався, і звістив: “Я бачу відділ!” І повелів Йорам: “Візьми одного верхівця та пошли назустріч, щоб спитав, чи все гаразд?”17 І сторож вийшов на вежу в Єзраїлі і побачив порох Ія коли він ішов і сказав: Я бачу порох. І сказав Йорам: Візьми вершника і пішли перед ними, і хай скаже: Чи мир?17 Вартовик же стояв на баштї в Езреелї, й як тільки побачив роту Егуєву, що наближалась, звістив: Я бачу роту. І повелїв Йорам: Візьми одного кінного та пошли зустріч, щоб спитав: Чи ви з мирним задумом?
18 І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той посол аж до них, та не вернувся.18 І виїхав верхівець на коні назустріч йому, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до того? Їдь за мною. І доповів вартовий, і сказав: Доїхав до них, але не повертається.18 Поїхав верхівець йому назустріч та й каже: “Цар повелів спитати: Чи ви з мирним задумом?” А Єгу відповів: “Що тобі до миру? Іди за мною.” Вартовий звістив: “Посланець доїхав до них, та не вертається.”18 І пішов вершник на коні на зустріч їм і сказав: Так говорить цар: Чи мир? І сказав Ія: Що тобі і мирові? Повернися за мною. І сповістив сторож, кажучи: Гонець пішов до них і не повернувся.18 І поїхав їздець зустріч, та й каже: Так повелїв царь сказати: Чи ви з мирним задумом? Егуй же відказав: Що тобі до миру? Зверни та й їдь за мною. І звістив вартовик та й сказав: Посланець доїхав до них, та не вертається.
19 І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!19 І послали другого верхівця, і він приїхав до них, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до миру? Їдь за мною.19 Тоді послано другого верхівця. Цей прибув до них і каже: “Так питає цар: Чи ви з мирним задумом?” А Єгу відповів: “Що тобі до миру? Іди за мною!”19 І він післав другого гонця на коні, і (цей) прийшов до нього і сказав: Так говорить цар: Чи мир? І сказав Ія: Що тобі і мирові? Повернися за мною.19 І послав другого кінного, та й сей, доїхавши до них, сказав: Так питає царь: Чи ви з мирним задумом? Егуй же відказав: Що тобі до миру? Заверни та їдь за мною.
20 І доніс вартовий, говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито.20 І доповів сторож, сказавши: Доїхав до них, і не повертається; А хода наче Єгу, Німшієвого сина, тому що він іде прудко.20 Вартовий звістив: “Доїхав до них, та не вертається, а їзда схожа на їзду Єгу, сина Німші, бо жене, немов навіжений.”20 І сповістив сторож, кажучи: Пішов до них і не повернувся. І провідник віз Ія сина Намессія, бо спішився.20 І звістив сторож, кажучи: Доїхав до них та й не вертається, а їзда схожа на їзду Егуя Намессієнка, бо він жене, мов скажений.
21 І сказав Єгорам: Запрягай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.21 І сказав Йорам: Запрягай! І запрягли колісницю його. І виступив Йорам, цар ізраїльський, і Ахазія, цар Юдин, кожний на колісниці своїй. І виступили супроти Єгу, і стрілися з ним на полі ізреелянина Навота.21 І повелів Йорам: “Запрягайте!” І запрягли йому колісницю. Виїхав Йорам, ізраїльський цар, і Ахазія, юдейський цар, кожен на своїй колісниці. Виїхали вони назустріч Єгу й здибали його на полі Навота з Єзреела.21 І сказав Йорам: Запряжіть. І запряг колісницю. І вийшов Йорам цар Ізраїля і Охозія цар Юди, (кожний) чоловік в своїй колісниці, і вийшли на зустріш Ієві і знайшли його на часті (поля) Навутея Єзраїліта.21 І повелїв Йорам запрягати. І як запрягли колесницю його, виїхав Йорам, царь Ізраїлський, із Охозієм, царем Юдейським, кожен своєю колесницею. Виїхали ж вони проти його та й зустрілись із ним на ниві Езреелїя Набота.
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?22 І коли забачив Йорам Єгу, то сказав він: Чи з миром, Єгу? І сказав він: Який мир при любодіянні Єзавелі, матері твоєї, і за багатьох її ворожінь!22 Як тільки Йорам побачив Єгу, спитав: “Чи з миром Єгу?” Цей відповів: “Який тут мир, покіль твоя мати творить розпусту та без кінця відьмує?”22 І сталося як побачив Йорам Ія, і сказав: Чи мир, Іє? І сказав Ія: Який мир? Ще (є) розпустування твоєї матері Єзавелі і її численні чари.22 Як побачив Йорам Егуя, спитав: Чи з миром, Егую? Відказав же сей: Який тут мир, покіль твоя мати Езабель безчесть творить і без кінця відомствує?
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!23 І повернув Йорам руки свої, і побіг, і сказав Ахазії: Зрада, Ахазіє!23 Тут Йорам смикнув віжками назад і втік, кликнувши до Ахазії: “Зрада, Ахазіє!”23 І Йорам повернув свої руки, щоб втекти і сказав до Охозії: Зрада, Охозіє.23 І повернув Йорам рукою своєю, а втїкаючи, промовив до Охозії: Зрада, Охозію!
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй...24 А Єгу натягнув лука рукою своєю, і завдав урази Йорамові поміж плечима його, і пройшла стріла крізь серце його, і впав він на колісниці своїй.24 Та Єгу нап'яв лука, стрілив Йорамові між плечі, так що стріла пройшла йому крізь серце, і він поваливсь у своїй колісниці.24 І взяв Ія лук в свою руку і побив Йорама між його плечима, і вийшла стріла через його серце, і той схилився на свої коліна.24 Та Егуй напяв лука й стрілив Йорамові між плечі, так що стріла пройшла йому крізь серце, й він поваливсь у своїй колесницї,
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:25 І сказав Єгу Бідкарові, вельможі своєму: Візьми, кинь його на ділянку поля Навота ізреелянина, бо пригадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь вирік на нього таке пророцтво.25 Тоді Єгу сказав Бідкарові, своєму осаулові: “Візьми, кинь його на поле Навота, езреелія. Пригадай собі, як ми вдвох їхали собі раз за його батьком Ахавом і як Господь вирік на нього такий засуд: 25 І сказав Ія до Вадекара свого трістата: Скинь його в часті поля Навутея Єзраїліта. Бо памятаю я і ти, як сидячи на парах коней за Ахаавом його батьком, Господь наклав на нього цей несправедливий прибуток, кажучи: 25 І сказав Егуй гетьманові Бадекарові: Возьми, кинь його на ниву Езреелїя Набота; згадай бо, як ми вдвох їхали за його батьком Ахабом, і як Господь вирік на його такий засуд:
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.26 Справді, кров Навота і кров синів його бачив Я вчора, говорить Господь, і помщуся тобі на цьому полі. Отож, візьми, кинь його на поле, за словом Господнім.26 Чи ж я не бачив учора крови Навота і його синів? Вирок Господній: Я відплачу тобі на цьому ж полі. Вирок Господній! Візьми ж і кинь його на поле, за словом Господнім.”26 Чи не кров Навутея і кров його синів Я вчера побачив, говорить Господь, і віддам йому в цій часті, говорить Господь. І тепер, взявши ж, скинь його в часті за господним словом.26 Справдї кров Наботову й кров дїтей його бачив я вчора, говорить Господь, і відплачу тобі на сїй ниві, говорить Господь; то ж тепер кинь його на ниву, по слову Господньому.
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.27 Ахазія, цар Юдин, забачивши це, побіг дорогою на Бет-Гагган, до дому, що в саду. І погнався за ним Єгу, і сказав: І його бийте на колісниці. Це сталося на пагорбі Гур, що при Ївлеамі. І втік він до Меґіддо і загинув там.27 Побачив те Ахазія, юдейський цар, і втік дорогою на Бет-Гагган, але Єгу гнався за ним і повелів; “І цього вбийте на колісниці!” І поранили його на схилі гори Гур, що коло Ївлеаму; він утік у Мегідо й вмер там.27 І Охозія цар Юди побачив і втік дорогою Ветанґана, і гнався за ним Ія і сказав: І його. І вдарив його в колісниці коли входив до Ґай, що є Євлаам, і він втік до Маґеддона і там помер.27 Вбачаючи се Охозія, царь Юдин, утїк дорогою до садового будинка. Егуй же гнався за ним і повелїв: І сього вбийте на возї. І пострілили його на узгіррю Гур, коло Іблеаму. І втїк він у Мегиддо та й сконав там.
28 А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.28 І відпровадили його служники його, до Єрусалиму, і поховали його в гробниці його, з батьками його, в місті Давидовім.28 Слуги його привезли його на колісниці в Єрусалим і поховали з батьками в його гробі в Давидгороді.28 І його поклали його раби на колісницю і повели його до Єрусалиму і поховали його в його гробі в місті Давида.28 І зложили його слуги його на колесницю та й повезли в Ерусалим, і поховали в його гробовищі коло батьків у Давидовому городї.
29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.29 Одинадцятого року Йорама, сина Ахавого, зацарював Ахазія в Юдеї.29 Ахазія став царем над Юдою в одинадцятому році Йорама, сина Ахава.29 І в одинадцятому році Йорама царя Ізраїля зацарював Охозія над Юдою.29 Ув одинайцятому роцї Йорама Ахабенка настав був Охозія царем над Юдою.
30 І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.30 І прийшов Єгу до Ізрееля. А Єзавель, діставши новину, підрум'янила лице своє, і прикрасила голову свою, і глянула у вікно.30 Єгу прибув у Єзреел. Довідавшись про це, Єзавель підмалювала собі очі, прикрасила голову й стала виглядати у вікно.30 І прийшов Ія до Єзраїла. І Єзавела почула і розмалювала свої очі і прикрасила свою голову і нахилилася через вікно.30 Егуй же прибув ув Езреель. Скоро довідалась Езабель, попідмальовувала собі війки, украсила голову свою та й визирала в вікно.
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?31 Коли Єгу увійшов до брами, вона сказала: Чи все гаразд, Зімрі, убивнику пана свого?31 Як же в'їздив Єгу у ворота, вона сказала: “Чи все гаразд із Зімрі, душогубом свого пана?”31 Й Ія входив до міста, і вона сказала: Чи мир, Замвріє, убивце твого пана?31 Як же вїздив Егуй у ворота, промовила вона: Чи гаразд Замбрієві, душогубцеві пана свого?
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.32 І підніс він обличчя своє до вікна і сказав: Хто зі мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.32 Єгу глянув на вікно й каже: “Хто зо мною, хто?” І два чи три скопці глянули вниз до нього.32 І він підняв своє лице до вікна і побачив її і сказав: Хто ти? Зійди до мене. І нахилилися до нього два евнухи.32 Він же позирнув на вікно та й каже: Хто зо мною, хто? І визирнули до його два чи три скопцї.
33 А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...33 А він сказав: Скиньте її. І викинули її геть, і бризнула кров її на стіну та на коней. І він топтав її.33 Він сказав: “Скиньте її вниз!” Ті скинули її вниз, і кров з неї побризкала мур і коней, і Єгу переїхав через неї.33 І він сказав: скиньте її. І скинули її, і покроплена була її кровю стіна і коні, і її потоптали.33 І приказав він: Скиньте її вниз! І скинули її вниз. І побризькала кров з неї мур і конї, й розтоптали вони її.
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!34 І прийшов Єгу, і їв, і пив, і сказав: Знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки вона є царська донька.34 Ввійшовши ж, їв і пив, а потім повелів: “Догляньте тієї проклятущої та поховайте її, бо то царська дочка.”34 І ввійшов Ія і поїв і попив і сказав: Подивіться ж за цією проклятою і поховайте її, бо вона є дочкою царя.34 Він же ввійшов, їв і пив; потім повелїв: Спогляньте на ту проклятущу та й поховайте її, бо вона царська дочка.
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...35 І пішли хоронити її, і не знайшли від неї анічого, окрім черепа і ніг, і зап'ясть на руках.35 Як же пішли її ховати, не знайшли з неї нічого, крім черепа, ніг і рук.35 І пішли її поховати і не знайшли з неї нічого іншого хіба череп і долоні рук і ноги35 Як пійшли ж її ховати, не знайшли з неї нїчого, опріч черепа та ніг, та долонь із її рук.
36 І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!36 І повернулися, і доповіли йому. І сказав він: Таким було слово Господнє, котре Він вирік через служника Свого Іллю тішб'янина, кажучи: На полі Ізраїльському з'їдять пси тіло Єзавелі.36 Повернувшись, донесли йому; він же сказав: “Це ж воно й є, оте слово, що Господь сказав був через свого слугу пророка, Іллю тішбія: На полі в Єзреелі пси жертимуть тіло Єзавелі.36 і повернулися і сповістили йому, і він сказав: Слово Господа, яке сказав рукою свого раба Ілії Тесвітянина, мовлячи: В часті Єзраїла пси зїдять тіло Єзавелі,36 І вернувшись, звістили йому; він же сказав: Таке було слово Господнє, що вирік через слугу свого Тесбія Ілию: На майданї в Езреелї жерти муть пси тїло Езабелине,
37 І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...37 І буде труп Єзавелі на ділянці Ізреельській, мов гній на полі, тож ніхто не скаже: Це Єзавель.37 Труп Єзавелі буде на полі в Єзреелі, неначе гній, так що ніхто не скаже: Це Єзавель.”37 і буде тіло Єзавелі наче гній на лиці поля в часті Єзраїла, щоб не сказали вони - (це) Єзавела.37 І буде труп Езабелин на майданї Езреелському неначе гній, так що нїхто не скаже: Се Езабель.