1 За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, що з'явилося мені перше. | 1 Третього року царювання Валтасара царя, з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, котре з'явилося мені передніше. | 1 «Третього року царювання царя Валтасара з'явилось мені, Даниїлові, видіння після того, що з'явилось було мені раніше. | 1 В третому році царства царя Валтасара мені зявилося видіння, я Даниїл, після того, що мені зявилося на початку. | 1 На третьому року царювання Валтасара царя показалось менї, Даниїлові, видиво після того, що показалось було менї переднїйше. |
2 І бачив я в видінні, і сталося в моєму видінні, а я був у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Улай. | 2 І бачив я у видінні, і коли бачив, я був у Сузах, престольному місті в окрузі Еламському, і бачив я у видінні, що нібито я був над потоком Улай. | 2 Бачив я у видінні, - а був я, коли його бачив, в Сузах-замку, що в Елам-країні, - бачив я у видінні, ніби був я коло ріки Улаю. | 2 І я був в Сусах в славному (місті), яке є в країні Еламу, і я побачив в видінні і я був на Увалі, | 2 І видїлось, менї, - як я се бачив, був я в Сузах, престольному містї в краю Еламськім, - і видїлось менї, нїби то я коло ріки Улая. |
3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один баран стоїть перед потоком, і в нього два роги. А обидва ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку. | 3 І звів я очі мої і побачив: ось, один баран стоїть біля потоку; у нього два роги, і роги високі, але один вищий від іншого, і вищий подовжився пізніше. | 3 Підвів я очі й дивлюся, аж ось стоїть один баран над рікою; в нього два роги, високі роги, але один вищий від другого, і вищий виріс навпісля. | 3 і я підняв мої очі і я побачив і ось один баран стоїть перед Увалом, і в нього роги, і роги високі, і один вищий від другого, і вищий виходив на кінці. | 3 Я підвів мої очі і побачив: от стоїть один баран над рікою; в нього два роги, роги високі, але один висший від другого, й висший виріс навпісля. |
4 Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було нікого, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподобанням, і став величний. | 4 Бачив я, як цей баран бив рогами на захід, і на південь, і не один звір не міг устояти супроти нього, і ніхто не міг урятувати від нього; він учиняв, що хотів, і величався. | 4 І бачив я, як той баран бив рогами на захід і на північ і на південь, і ніякий звір не міг устоятися проти нього, й ніхто не міг визволитися з його лабет; він робив, що хотів, і став великим. | 4 Я побачив барана, що колов до моря і півночі і півдня, і всі звірі не встоялися перед ним, і не було нікого, хто спас би з його руки, і він зробив за своєю волею і став великий. | 4 І бачив я, як сей баран ударяв рогами на захід і на північ і на південь, і нїякий зьвір не міг устояти супроти нього, та й нїхто не міг оборонити від нього; він робив, що хотїв, і величався. |
5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима. | 5 Я уважно дивився на це, і ось, із заходу йшов козел, по всій землі простував, хоч не торкався землі; у цього козла було видно рога між його очима. | 5 Отже, коли я уважно придивлявся, аж ось від заходу козел надходить зверху по всій землі, не доторкаючися землі, і в того козла видко було ріг між очима. | 5 І я роздумував, і ось козел з кіз ішов з півдня на лиці всієї землі і не доторкався до землі, і в козла видно було ріг посеред його очей, | 5 Як я так уважно сьому придивлявся, аж се - від заходу несеться по всїй землї молодий козел, не доторкуючись до землї, та й видко було в сього козла ріг між його очима. |
6 І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили. | 6 Він пішов на того барана, котрого я бачив біля ріки, що також мав рога, і кинувся на нього з величезною люттю своєю. | 6 Він підійшов до барана, який мав два роги й якого я бачив, як він стояв над рікою, - і кинувся на нього шаленою силою. | 6 і він прийшов аж до барана, що мав роги, якого я побачив, що він стояв перед Увалом, і побіг до нього в нападі своєї сили. | 6 Він справився на того барана, що мав роги, а котрого я бачив стоячого над рікою, і кинувся на нього в великій лютостї своїй. |
7 І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки. | 7 І я бачив, як він, коли наблизився до барана, спалахнув гнівом і уразив барана, і зламав йому обидва роги; і бракувало баранові сили устояти супроти нього, і він (козел) повалив його на землю, і розтоптав його, і не було нікого, хто б міг порятувати барана від нього. | 7 Я бачив, як він, наблизившись до барана, розлютився на нього й вдарив його, і зламав у нього обидва роги, і не мав баран сили встоятися проти нього; повалив він його на землю й розтоптав його, і не було нікого, хто б міг визволити барана з його лабет. | 7 І я його побачив, що він доходив аж до барана, і був на нього розлючений і він побив барана і розбив оба його роги, і не було сили в барана встоятися перед ним. І він скинув його на землю і потоптав його, і не було нікого, хто спас би барана з його руки. | 7 І я бачив, як він, наближившись до барана, розлютився на нього й ударив барана та й зломив у нього обидва роги; й не мав баран сили встояти проти нього; він повалив його додолу та й розтоптав його, а не було нїкого, хто б міг оборонити барана від нього. |
8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба. | 8 Тоді козел надзвичайно звеличився; та коли він підсилився, то зламався великий ріг, і на його місці з'явилося чотири, обернені на чотири вітри, що з неба. | 8 Козел став дуже великим, і коли він став сильним, зламався великий ріг, а замість нього виросли чотири інші, звернені за чотирма вітрами неба. | 8 І козел з кіз став аж дуже великий, і коли він дужчав його великий ріг розбився, і під ним вийшло чотири роги на чотири вітри неба. | 8 Тодї став козел дуже великим; як він пішов угору, то й зломився здоровий ріг, і замість нього виросли чотирі, обернені на чотирі вітри небесні. |
9 А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти. | 9 Від одного з них вийшов невеликий ріг, котрий вельми й вельми проріс на південь, і на схід, і до чудової країни. | 9 Від одного з них виріс другий, маленький ріг, що став незмірно великим, на південь, на схід і на славний край. | 9 І з одного з них вийшов один сильний ріг і став предуже великий до півдня і на схід і до сили. | 9 Від одного з них виріс невеликий ріг, але він розрісся вельми 'к півдню і 'к сходу й до прегарного краю; |
10 І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх. | 10 І піднявся аж до війська небесного, і скинув на землю частину усього війська і зірок, і потоптав їх; | 10 І піднявся аж до небесного воїнства й скинув на землю частину воїнства й зір, і розтоптав їх. | 10 Він побільшився аж до небесної сили, і на землю впало з сили неба і зі звізд, і він їх потоптав, | 10 І підвисшився до небесного воінства й зірок, і розтоптав їх, |
11 І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його. | 11 І він навіть звеличив себе до Вождя війська того, і відібрана була у Нього щоденна пожертва, і зневажене було місце святині Його. | 11 Він піднявся аж до начальника воїнства й забрав у нього повсякчасну жертву й перевернув місце його святині, | 11 і (буде) аж доки полководець не визволить полон, і через нього жертва була розірвана, і він був і йому щастило, і святе буде спустошене. | 11 Ба він піднявся й на проводиря сього воінства, й знїс у нього щоденну жертву, та й спустошив місце сьвятинї його, |
12 І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх. | 12 І військо передане разом із щоденною пожертвою за нечестя, і він, кидаючи істину на землю, діяв і мав успіх. | 12 тож на повсякчасну жертву був покладений гріх, і правду кинуто на землю; він учинив так, і йому пощастило. | 12 І дано на жертву гріх, і праведність скинено на землю, і він зробив і йому щастило. | 12 І віддано йому задля гріхів і воінство й щоденну жертву, й кинув він правдою об землю, й що тілько чинив він, все йому щастило. |
13 І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання? | 13 І почув я одного святого, який говорив, і сказав цей святий комусь, що запитував: На який час триватиме це видіння про щоденну пожертву і про спустошливе нечестя, коли святиня і військо будуть зневажені? | 13 І я почув, як один святий говорив, а другий святий сказав тому, який говорив: Докіль триватиме видіння про скасовану повсякчасну жертву, про гріх руїнницький, поставлений там, і святиню та потоптане небесне воїнство? | 13 І я почув одного святого, що говорив, і сказав один святий фелмунові (якомусь), що говорив: Аж доки стоятиме видіння, забрана жертва і даний гріх спустошення, і святе і сила будуть потоптані? | 13 І почув я, як один сьвятий говорив і як відказував сей сьвятий котромусь другому, що допитувався: Аж по який час сягає се видиво про щоденну жертву й про гріхи, що навели опустошеннє, та доки сьвятиня й воінство будуть пригноблювані? |
14 І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня. | 14 І сказав мені: На дві тисячі триста вечорів і ранків; і тоді святиня очиститься. | 14 А той йому: Аж до двох тисяч трьох сот вечорів та ранків; тоді святиня ввійде в свої права. | 14 І сказав йому: Аж до вечора і ранку днів дві тисячі триста, і святе очиститься. | 14 І відказав той йому: На дві тисячі триста вечорів та ранків; аж тодї буде сьвятиня знов очищена. |
15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж. | 15 І сталося: коли я, Даниїл, побачив це видіння, і шукав розтлумачення його, аж ось, постав переді мною, неначе образ мужа. | 15 І сталось, коли я, Даниїл, дивився на те видіння й намагався його збагнути, аж ось передо мною став хтось, хто мав вигляд мужа. | 15 І сталося коли я побачив видіння, я Даниїл, і я шукав розуміння, і ось переді мною став муж наче видіння. | 15 І було: як я, Даниїл, бачив се видиво та бажав дійти його значіння, аж се вказалось передо мною нїби обличчє мужа. |
16 І почув я поміж берегами Улаю людський голос, що кликнув і сказав: Гавриїле, виясни йому це видіння! | 16 І почув я від середини потоку Улаю голос людський, котрий озвався і сказав: Гавриїле, розтлумач йому це видіння! | 16 І я почув від середини Улая людський голос, що скричав, промовлявши: Гавриїле, витлумач йому видіння. | 16 І я почув голос мужа посеред Увалу, і він закликав і сказав: Гавриїле, поясни тому видіння. | 16 І почув я від середини Улая людський голос, що покликав і промовив: Гавриїле! витолкуй йому се видиво! |
17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настрашився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння! | 17 І він підійшов до того місця, де я стояв, і коли він прийшов, я жахнувся і впав на лице моє; і сказав мені він: Знай, сину людський, що видіння стосується закінчення часу! | 17 І він приступив до того місця, де я стояв; та як прийшов він, то я злякався й упав ниць, а він промовив до мене: Зрозумій, чоловічий сину, що видіння - для часу кінця. | 17 І він прийшов і став близько до мого місця, і коли він говорив я жахнувся і паду на моє лице, і він сказав до мене: Зрозумій, людський сину, бо ще до часу кінець видіння. | 17 І приступив він до того місця, де я стояв, та як він прийшов, я злякався і впав на лице моє, а він промовив до мене: Знай, сину людський, що видиво вказує на конець часу (призначеного). |
18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткнувся до мене, і поставив мене на моєму місці, | 18 І коли він говорив зі мною, я наче непритомний лежав обличчям моїм до землі; але він торкнувся до мене і поставив мене на місце моє; | 18 Як же він говорив до мене, лежав я непритомний обличчям до землі, але він доторкнувся до мене й поставив мене на рівні ноги, | 18 І коли він говорив зі мною, я паду на моє лице до землі, і він мене доторкнувся і поставив мене на ноги | 18 Як же він говорив до мене, я лежав безсилий моїм лицем на землї; але він доторкнувся до мене й поставив мене на моє місце |
19 та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння. | 19 І сказав: ось, я відкриваю тобі, що буде в останні дні гніву; бо це стосується закінчення певного часу. | 19 і мовив: Ось я показую тобі, що буде наприкінці гніву, бо видіння стосується до часу, призначеного для кінця. | 19 і сказав: Ось я тобі сповіщаю те, що буде в кінці гніву. Бо ще на час кінець видіння. | 19 І сказав: От я показую тобі, що буде в останні днї, як гнїв розгориться; бо се вказує на кінець призначеного часу. |
20 Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів. | 20 Баран, котрого ти бачив з двома рогами, то царі мідянській і перський. | 20 Баран, що ти бачив, з двома рогами, це царі мідянський та перський. | 20 Баран, якого ти побачив, що мав роги, цар мидів і персів, | 20 Баран, що його бачив із двома рогами, - се царі Мидийський та Перський. |
21 А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар. | 21 А козел волохатий – цар Греції, а великий ріг, котрий між очима його, – це перший її цар; | 21 А козел кудлатий - це цар грецький, великий же ріг, що межи очима в нього, це цар перший. | 21 і козел з кіз, грецький цар. І великий ріг, що був посеред його очей, це перший цар. | 21 А цап кудлатий - царь Грециї, а здоровенний ріг, що між очима в нього, се перший потугою царь її; |
22 А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі. | 22 Він зламався, і замість нього вийшли інші чотири: це чотири царства постануть з цього народу, але не при його силі. | 22 А що він зламався й що замість нього виросли чотири інші, - це означає, що четверо царств повстане з його народу, але вони не матимуть такої сили, яку він мав. | 22 І як він зломався, де постали чотири роги під ним, чотири царі повстануть з його народу і не в його силі. | 22 Він зломився, а замість нього виросли чотирі инші: се значить, що четверо царств повстане з сього народу, але не такі дужі, як був він. |
23 А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах. | 23 А під кінець царства їхнього, коли відступники виповнять міру беззаконня свого, постане цар нахабний і вдатний до підступу. | 23 А наприкінці їхнього царства, коли грішники довершать міру, настане цар зухвалий, хитрий. | 23 І під кінець їхнього царства, як наповняються їхні гріхи, встане цар безсоромний лицем і який знає загадки. | 23 На кінцї ж їх царства, як відступники сповнять міру свого беззаконня, настане царь бутний та проворний на хитрощі; |
24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно винищить він, і буде мати успіх, і діятиме. І винищить він сильних і народ святих. | 24 І зміцниться сила його, хоч і не його силою, і він буде здійснювати великі спустошення, і матиме успіх, і діятиме, і буде вигублювати сильних і народ святих, | 24 Сила його буде велика, і він накоїть спустошень дивовижних; і що робитиме, йому поведеться, - він вигубить потужних і народ святих. | 24 І сильна його сила і не в його силі, і він подивугідно нищитиме, і йому щаститиме, і він зробить і нищитиме сильних і святий нарід. | 24 І зросте сила його, хоч і не його силою, і буде він ширити опустошення навдивовижу, й буде йому щастити, й буде дїяльний і вигублювати ме дужих і народ сьвятих, |
25 А через свою мудрість буде мати успіх, омана буде в його руці, і він звеличиться в своєму серці. І в часі миру він понищить багатьох, і повстане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний. | 25 І при розумі його підступність його матиме успіх у руці його, і серцем своїм він запихатіє, і серед світу вигубить багатьох, і супроти Володаря володарів повстане, але буде повержений – не рукою. | 25 На святих він розум свій спрямує, і підступ у його руці буде здійснюватись; він загордіє своїм серцем і зненацька вигубить багато людей. Він устане проти Князя над князями, але й зламаний буде - не рукою людською. | 25 І ярмо його нашийника випрямить. Обмана в його руці, і він звеличиться у своїм серці і обманою знищить багатьох і стоятиме на знищення багатьох і розібє рукою наче яйця. | 25 І при його розумі буде й підступ удаватись у його руцї, й буде в серцї своїм нести себе високо, ба й часу спокою вигубить він многих і встане навіть на Володаря над володарями, але він погибне - не від руки (людської). |
26 А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи. | 26 А видіння про вечір і про ранок, про яке сказано, правдиве, але ти утаємнич це видіння, бо воно зачіпає далекі часи. | 26 Видіння ж про вечір та про ранок, як було сказано, - воно правдиве. І ти сховай оте видіння, бо воно належить до часів далеких. | 26 І згадане видіння раннє і вечірнє правдиве. І ти запечатай видіння, бо воно на численні дні. | 26 А видиво про вечір та ранок, що про нього я сказав, - воно правдиве, й ти заховай його в тямцї собі, хоч воно належить до далеких часів. |
27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив. | 27 І я, Даниїл, знемігся і хворів декілька днів; відтак підвівся і почав займатися царськими справами; я вражений був цим видінням і не розумів його | 27 І я, Даниїл, був виснажений і лежав недужий кілька день; потім же я встав і клопотався царськими справами. Я був здивований видінням і не розумів його.» | 27 І я Даниїл заснув і захворів на дні, і я встав і я чинив діла царя. І я дивувався видінню, і не було нікого, хто розумів би. | 27 І я, Даниїл, занедужав і лежав слабий кілька день; потім я встав і занимався справами царства; та я все був здивований сим видивом і не міг розібрати його. |