1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.1 А про що ви писали мені, то краще чоловікові не торкатися жінки.1 А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.1 А про що ви писали [мені], то добре було б чоловікові до жінки не дотикатися.1 Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
2 Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.2 Але, щоб уникнути розпусти, кожний май свою дружину, і кожна май свого чоловіка,2 Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.2 Але, щоб уникнути розпусти, хай кожний має свою дружину і кожна хай має свого чоловіка.2 Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.
3 Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.3 Нехай чоловік ставиться до дружини з належною прихильністю; так само й дружина до чоловіка.3 Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.3 Хай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові.3 Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.
4 Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.4 Дружина не має влади над своїм тілом, але чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, але дружина.4 Жінка не має влади над своїм тілом, лише - чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише - жінка.4 Дружина не володіє своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не володіє своїм тілом, а дружина.4 Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.
5 Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.5 Не ухиляйтеся одне від одного, хіба за згодою, на певний час, задля посту з молитвою, а потім будьте разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестримністю.5 Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.5 Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, - і знову будьте разом, щоб сатана не спокушував вас нестриманістю вашою.5 Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.
6 А це говорю вам як раду, а не як наказа.6 А втім, все це сказане мною як порада, а не як наказ.6 Говорю це як раду, а не як наказ.6 Кажу це як пораду, не як наказ.6 Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.
7 Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.7 Бо маю бажання, щоб усі люди були, як я; але кожний має своє обдаровання від Бога, один так, а інший так.7 Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один - такий, а другий - інший.7 Бажаю, щоб усі люди були, як і я; але кожний має свій дар від Бога, - один такий, другий інакший.7 Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.
8 Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.8 А неодруженим і вдовам кажу: добре їм залишатися, як я;8 Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;8 Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я.8 Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.
9 Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.9 Та коли не можуть утриматися, то нехай беруть шлюб; бо краще пошлюбитися, аніж розпалюватися.9 але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.9 Коли ж не можуть стриматися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.9 Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.
10 А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!10 А тим, що пошлюбилися, не я наказую, а Господь: дружині не розлучатися з чоловіком, -10 Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;10 А тим, що одружилися, завіщаю не я, а Господь: Щоб жінка з чоловіком не розлучалася.10 Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.
11 А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!11 А якщо розірве шлюб, то має залишитися незаміжньою, або помиритися з чоловіком своїм, - і чоловікові не залишати дружини своєї.11 коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, - а чоловік нехай не відпускає жінки!11 Якщо ж і розлучиться, хай залишається неодруженою, або ж хай помириться з чоловіком - і чоловік хай не відпускає дружини.11 Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.
12 Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.12 А іншим я кажу, а не Господь: Коли якийсь брат має дружину невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;12 А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.12 Іншим уже кажу я, а не Господь: Якщо якийсь брат має невіруючу дружину і та погоджуєтся жити з ним, хай її не покидає.12 Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.13 І дружина, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, нехай не залишає його.13 І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.13 А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той хоче жити з нею, хай не покидає чоловіка.13 І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.14 Бо невіруючий чоловік освячується дружиною віруючою, і дружина невіруюча освячується чоловіком віруючим; інакше діти ваші були б нечисті, а тепер святі.14 Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.14 Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А інакше ваші діти - нечисті; тепер же вони святі.14 Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.
15 А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.15 А якщо невіруючий хоче розірвати шлюб, нехай розлучається; брат чи сестра у таких випадках не зв'язані; до миру закликав нас Господь.15 Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.15 Якщо ж невіруючий розлучається, - хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв'язані: бо ж покликав вас Бог в мирі.15 Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.
16 Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?16 Звідки ти знаєш, дружино, чи не врятуєш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, що не врятуєш дружину?16 Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?16 Звідки знаєш, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або, чоловіче, звідкіля знаєш, чи не спасеш дружини?16 Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?
17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.17 Тільки кожний чини так, як Бог йому визначив, і кожний, як Господь закликав; так я наказую всім церквам.17 А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.17 Хай тільки кожний так ходить, як кому відміряв Господь, як був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх церквах.17 Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.
18 Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.18 Чи покликаний хтось обрізаним, не приховуй; чи покликаний хтось необрізаним, не обрізайся.18 Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.18 Як хтось був покликаний в обрізанні, хай він не цурається. Як хтось був покликаний в необрізанні, - хай не обрізується.18 Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.
19 Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.19 Обрізання ніщо, і необрізання ніщо; але все - у дотриманні заповідей Божих.19 Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих.19 Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне - дотримуватися Божих заповідей.19 Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.
20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.20 Кожний нехай лишається у тому званні, в якому покликаний.20 Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.20 Кожний хай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.20 Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.21 Чи рабом був ти прикликаний, не бентежся; але якщо можеш стати вільним, то краще скористайся з цього.21 Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;21 Чи ти був покликаний як раб? Не журися! Але якщо можеш стати вільним, - скористайся з цього.21 Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.
22 Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.22 Бо той, хто покликаний Господом, будучи рабом, є вільний Господа; так само й той, хто прикликаний вільним, є слуга Христів.22 бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.22 Бо раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним - є Христовим рабом.22 Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.
23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!23 Ви викуплені за високу ціну! Не ставайте рабами людей.23 Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.23 Ви куплені ціною; не ставайте рабами людей.23 Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.
24 Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!24 У якому званні хтось покликаний, браття, у тому кожний залишайся перед Богом.24 Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.24 Кожний, братове, хай залишаєтся перед Богом у тому стані, в якому був покликаний.24 У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.
25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.25 Відносно дівоцтва я не маю настанов од Господа, але даю пораду, як той, що одержав від Господа милість бути йому вірним.25 Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.25 Про цнотливість наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, що помилуваний Господом, гідний довір'я.25 Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.
26 Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.26 Отож, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще чоловікові залишатися так.26 Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.26 Отож, з огляду на сучасні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так.26 Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.
27 Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.27 Чи з'єднаний ти з дружиною? Не шукай розлучення. Чи залишився без дружини? Не шукай дружини.27 А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.27 Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Звільнився від дружини? Не шукай дружини.27 Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.
28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.28 А втім, якщо й одружишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі будуть мати тілесні страждання; а мені вас шкода.28 Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, - мені ж вас жалко.28 Якщо ж і одружишся, - ти не згрішив; якщо дівчина вийде заміж, - не згрішила. Але вони матимуть тілесні муки; мені ж вас шкода.28 Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.
29 А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,29 Я вам кажу, браття: Час уже нетривалий, аж так, що ті, котрі мають дружин, мусять бути, як ті, що не мають;29 Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,29 Це кажу, братове, бо час короткий: тому хай і ті, що мають дружин, будуть як ті, що їх не мають;29 Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;
30 а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,30 І ті, що плачуть, як ті, що не плачуть, і ті, що радіють, як ті, що не радіють, і ті, що купляють, як ті, що не придбали;30 і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,30 а хто плаче, хай будуть як ті, що не плачуть; а ті, що радіють, - як ті, що не радіють; а ті, що купують, - як ті, що нічого не придбали;30 і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;
31 а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.31 І ті, що користуються цим світом, як ті, що не користуються; бо минає образ світу цього.31 і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.31 і ті, що користуються світом, - як ті, що ним не користуються; бо минає образ цього світу.31 і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
32 А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,32 А я хочу, щоб ви були без турбот. Неодружений нехай піклується про Господа, як догодити Господові;32 Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;32 Я хочу, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, журиться про Господнє - як догодити Господеві;32 Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;
33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,33 А одружений піклується світським, як догодити дружині. Є різниця між заміжньою і дівчиною.33 а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,33 а хто одружився, журиться про світське, - як догодити дружині,33 жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.
34 і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.34 Незаміжня турбується про Господа, як догодити Господові, аби святою бути і тілом, і духом; а заміжня опікується світським, як догодити чоловікові.34 і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.34 і тому він поділений. І незаміжня жінка й дівчина журяться про Господнє, - щоб бути святою тілом і духом; а та, що вийшла заміж, журиться про світське, як догодити чоловікові.34 Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.
35 А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.35 Кажу це для вашої ж таки користі, не для того, щоб накласти на вас пута, але для того, щоб із побожністю і ревно служити Господові без розваг.35 Кажу це вам на вашу користь, - не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.35 Кажу це вам на користь не для того, щоб ярмо на вас накласти, але щоб гідно й ревно трималися ви Господа.35 Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.
36 А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.36 А якщо хтось вважає непристойним для своєї дівчини те, щоб вона у зрілому віці залишалася так, то нехай чинить, як хоче, - не згрішить; нехай такі виходять заміж.36 Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.36 Як хто думає про свою дівчину що недобре, як вона постаріє і так залишається, то нехай робить, як хоче, - не згрішить: хай вийде заміж.36 Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.
37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.37 Але хто непохитно твердий у серці своєму, і, не маючи нужди, але є господарем своєї волі, вирішив у серці своєму берегти свою дівчину, - той гаразд чинить.37 Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.37 А хто несхитний серцем, не примушується, має владу над своєю волею і постановив у своєму серці берегти цнотливість, - той добре робить.37 Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить.
38 Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.38 А тому той, хто віддає свою дівчину (доньку) заміж, чинить добре; а той, що не віддає, чинить краще.38 Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.38 Отож, хто віддає дівчину, - добре робить, а хто не віддає її, - робить ще краще.38 Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.
39 Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.39 Дружина зв'язана законом, аж доки живий чоловік її; а якщо чоловік її помре, вільна вийти, за кого хоче, тільки в Господі.39 Жінка - прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.39 Жінка зв'язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна віддатися, за кого хоче, тільки щоб у Господі.39 Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.
40 Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.40 Але вона щасливіша, якщо залишиться так, на мою пораду; а я гадаю, що маю Духа Божого.40 Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.40 Блаженніше, якщо залишаєтся так, за моєю порадою. Думаю, що і я маю Божого Духа.40 Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.