1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, і ось отава як по сінокосі царському!1 Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Він витворив сарану, коли почала витикатися пізня трава, і це була трава після царського укосу.1 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору. То була отава по царській косовиці.1 Так показав мені Господь, і ось ранній рій саранчати, що приходить, і ось одна гусениця цар Ґоґ.1 От що дав менї Господь Бог у видиві побачити: Ось він натворив сарани тодї, як почала лїтня трава виростати. Се була трава по царській косовицї.
2 І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?2 І сталося, коли вони скінчили їсти траву на землі, я сказав: Господе Боже! Помилуй; як устоїть Яків? Він дуже малий.2 І як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»2 І буде, якщо він закінчить пожирати траву землі, і я сказав: Господи, Господи, будь милосердний. Хто підніме Якова? Бо він нечисленний.2 І як вона повиїдала зелену траву на землї, благав я: Господи Боже, змилосердись! Як устояти Яковові? він же й так малолюден.
3 І Господь пожалів був про те. Не станеться це, промовив Господь.3 І пожалів Господь про те. Не буде цього, сказав Господь.3 І жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» - мовив Господь.3 Розкайся над цим, Господи. І це не буде, говорить Господь.3 І змилосердився Господь у тому, та й сказав Господь: Не станеться.
4 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.4 Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Господь Бог звершив для суду вогонь, – і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.4 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду. І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю.4 Так мені показав Господь: і ось Господь закликав суд в огні, і він пожер велику безодню і пожер часть.4 От що дав менї Господь Бог у видиві побачити: Ось, Господь Бог визвав задля суду огонь; і пожер він велику пропасть та й пожер велику часть землї.
5 І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?5 І сказав я: Господе Боже! Зупини! Як устоїть Яків? Він дуже малий.5 Тоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»5 І я сказав: Господи, Господи, спини ж. Хто підніме Якова? Бо він нечисленний.5 І благав я: Господи Боже, з'упини! Як бо встоїть Яков? він же й так малолюден.
6 І Господь пожалів був про те. Не станеться й це! сказав Господь Бог!6 І пожалів Господь про те; і цього не буде, сказав Господь Бог.6 І жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» - мовив Господь Бог.6 Розкайся над цим, Господи. І це не станеться, говорить Господь.6 І пожалував Господь: і се не станеться, сказав Господь Бог.
7 І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог, а в руці Його висок.7 Таке видіння відкрив мені Господь: Ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.7 От що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці.7 Так показав мені Господь, і ось хтось стоїть на адамантовій стіні, і в його руці адамант.7 От що ще дав менї побачити Господь: Стояв Господь на мурі, мурованому по шнуру, з оловяною ваговиною й держав у руцї ваговину оловяну.
8 І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? А я відказав: Виска. І промовив Господь: Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, уже більше йому не прощу!8 І сказав мені Господь: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Висок. І Господь сказав: Ось, покладу висок посеред народу Мого, Ізраїля; Не буду вже прощати йому.8 Господь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» - Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше!8 І сказав Господь до мене: Що ти бачиш, Амосе? І я сказав: Адамант. І сказав Господь до мене: Ось Я ставлю адамант посеред мого народу Ізраїля, більше не додам його минути.8 І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? Я відказав: Оловяну ваговину. І каже Господь: Ось, я положу оловяну ваговину серед мого люду, Ізраїля; не буду вже терпіти йому.
9 І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів.9 І спустошені будуть [жертовні ] підвищення Ісакові, і зруйновані будуть святині Ізраїлеві, і постану з мечем супроти дому Єровоамового.9 Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані. Я проти дому Єровоама з мечем устану.»9 І знищені будуть жертівники сміху, і жертви Ізраїля будуть спустошені, і повстану мечем на дім Єровоама.9 Опустошені будуть висоти в Ізаака, й повалені божницї в Ізраїля, а проти Еробоамового дому встану з мечем.
10 І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, не може земля змістити всіх його слів!10 І послав Амація, священик бетельський, до Єровоама, царя ізраїльського, сказати: Амос змовляється супроти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може витерпіти усіх слів його;10 Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля. Країна не може вже терпіти всіх його слів.10 І Амасія, священик Ветиля, вислав до ізраїльського царя Єровоама, кажучи: Проти тебе Амос чинить заколоти посеред дому Ізраїля. Земля не може стерпіти всіх його слів.10 І послав Амасія, Бетелський сьвященник до Еробоама, царя Ізраїлського, сказати: Амос будить ворохобню проти тебе серед царства Ізраїлського; країна не може вже терпіти слів його;
11 Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!11 Бо таке говорить Амос: Від меча помре Єровоам, а Ізраїль неодмінно буде полоненим від землі своєї.11 Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю.»11 Томущо Амос так говорить: Від меча скінчиться Єровоам, а Ізраїль буде поведений полоненим з своєї землі.11 Ось бо, як говорить Амос: Від меча вмре Еробоам, а Ізраїля певно займуть у неволю з його землї.
12 І сказав Амація до Амоса: Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.12 І сказав Амація Амосові: Ясновидче! Іди і відійди на землю Юдину; там їж хліб і там пророкуй.12 Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди; там їж собі хліб та й пророкуй там.12 І сказав Амасія до Амоса: Видючий, іди відійди собі до землі Юди і там жий і там пророкуватимеш.12 І сказав Амасія Амосові: Видовидцю! Йди, забирайся в Юдину землю; там їж собі хлїб та й пророкуй там;
13 А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства.13 А в Бетелі вже не пророкуй; бо він – святиня царя й дім царський.13 А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський.»13 А в Ветилі більше не додаси пророкувати, бо це святощі царя і дім царства.13 А в Бетелї перестань пророкувати: тут бо царська сьвятиня і царева столиця.
14 І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць.14 І відповідав Амос, і сказав до Амації: Я – не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.14 І відповів Амос і мовив Амасії; «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори.14 І Амос відповів і сказав до Амасії: Я не був пророком, ані сином пророка, але я був лиш пастухом і збирачем плодів.14 І відказав Амос, та й сказав Амасії: Я нї пророк анї син пророчий; я пастух та й збірав дикі фиґи (сикомори);
15 І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!15 Але Господь забрав мене від овець і сказав мені Господь: Іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля.15 Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві.15 І Господь взяв мене з овець, і Господь сказав мені: Ходи пророкуй проти мого народу Ізраїля.15 Та Господь взяв мене від овець, і сказав менї Господь: Ійди, пророкуй серед мого народу, серед Ізраїля.
16 А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.16 Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Ізраїля і не виповідай слів на дім Ісааків.16 Слухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.16 І тепер послухай господнє слово: Ти говориш: Не пророкуй проти Ізраїля і не докучай домові Якова.16 А тепер почуй і ти слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Ізраїля та й на Ізаака не виповідай нїяких речей.
17 Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!17 За це ось, що говорить Господь: Дружина твоя буде збезчещена в місті; сини і доньки твої впадуть від меча; земля твоя буде поділена межовою мотузкою, а ти помреш в землі нечистій, й Ізраїль неодмінно буде виведений із землі своєї.17 За це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть; поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім. Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю.»17 Через це так говорить Господь: Твоя жінка в місті буде розпусницею, і твої сини і твої дочки впадуть від меча, і твоя земля шнурком буде розміряна, і ти скінчишся в нечистій землі, а Ізраїль буде поведений полоненим з своєї землі.17 За се ж ось що говорить Господь: Жінка твоя тут у містї буде обезчещена, сини й дочки твої од меча поляжуть; поле твоє буде за шнуром розпайоване, ти помреш у землї нечистій, та й Ізраїль напевно буде виведений із землї своєї.