1 А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,1 Після цих подій, за царювання Артаксеркса, царя перського, Єздра, син Азарії, сина Хілкійї,1 Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії,1 І після цих слів в царюванні Артасаста царя Персів прийшов Ездра син Сарея, сина Азарія, сина Елкія,1 Після сих подїй, за царювання Артаксеркса, царя Перського, Ездра, син Сераїїн, сина Азарії, сина Хелкії,
2 сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,2 Сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,2 сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува,2 сина Селлума, сина Саддука, сина Ахітова,2 Сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува,
3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,3 Сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,3 сина Амарія, сина Езрія, сина Марайота,3 Сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4 сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,4 Сина Захарії, сина Уззі, сина Буккі,4 сина Зерахії, сина Узія, сина Буккія,4 сина Зарая, сина Озія, сина Воккія,4 Сина Зерахії, сина Уззія, сина Буккія,
5 сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,5 Сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, першосвященика, –5 сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, -5 сина Авісуя, сина Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона першого священика.5 Сина Авишуя, сина Пинееса, сина Елеазара, сина Аарона, - первосьвященника, -
6 цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.6 Цей Єздра вийшов із Вавилону. Він був книжником, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе, за бажанням його, бо рука Господа, Бога його, [була] над ним.6 цей Езра вийшов з Вавилону. Був же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому все, чого він забажав.6 Цей Ездра прийшов з Вавилону, і він писар вправний в законі Мойсея, який Господь Бог дав Ізраїлеві. І цар дав йому (відпустку), томущо рука Господа Бога його (була) на ньому в усьому, що шукав він.6 Сей Ездра вийшов з Вавилону. Він був письменник, тямущий в законї Мойсейовому, що його дав Господь, Бог Ізрайлїв. І дав йому царь усе, чого він забажав, бо рука Господа, Бога його, була над ним.
7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.7 [З ним] пішли до Єрусалиму і [деякі] із синів Ізраїлевих, а також із священиків, і левитів, і співаків, і брамників, і нетінеїв до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.7 І пішли до Єрусалиму декотрі з синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв - сьомого року царя Артаксеркса.7 І прийшли (деякі) з синів Ізраїля і з священиків і з левітів і співаки і дверники і натіни до Єрусалиму в сьомому році царя Артасаста.7 Пійшли ж із ним до Ерусалиму й декотрі з синів Ізрайлевих, і з сьвященників, і левітів, і сьпівцїв, і воротарів, і нетинеїв - сьомого року царя Артаксеркса.
8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.8 І прийшов він до Єрусалиму п'ятого місяця, – і сьомого року царя.8 Він (Езра) прийшов у Єрусалим п'ятого місяця - сьомого ж року того царя.8 І прийшли до Єрусалиму в пятому місяці, це сьомий рік царя.8 І прийшов він у Ерусалим пятого місяця, - сьомого ж року царя.
9 Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.9 Бо першого дня першого місяця [був] початок виходу з Вавилону, і першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, тому що добра рука його Бога була над ним;9 Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця прийшов він у Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним,9 Бо в першому (дні) першого місяця він поклав початок походові з Вавилону, а в першому (дні) пятого місяця прийшли до Єрусалиму, бо добра рука його Бога була на ньому.9 Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, й першого дня пятого місяця прийшов він у Ерусалим, - бо добродїйна рука Бога його була над ним;
10 Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.10 Бо Єздра приготував своє серце для того, щоб досліджувати Закон Господній і виконувати [його], і навчати в Ізраїлі законові та права.10 і то тому, що Езра звернув своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й навчати в Ізраїлі постанов і права.10 Бо Ездра поклав в своїм серці шукати закон і чинити і в Ізраїлі навчати приписи і суди.10 Бо Ездра звернув серце своє на те, щоб виучувати закон Господнїй і виконувати його, й навчати в Ізраїлї закону й правди.
11 А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:11 І ось зміст листа, котрого дав цар Артаксеркс Єздрі священикові, книжникові, що навчався словом заповідей Господа і Законів Його для Ізраїля.11 А оце відпис письма, що його дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля: 11 І це переповідження наказу, який Артасаста дав Ездрі священикові писареві книги слів заповідей господних і його приписів для Ізраїля: 11 А оце зміст письма, що його дав царь Артаксеркс Ездрі, сьвященникові й письменникові, що навчав слів заповідей Господнїх і законів його в Ізраїлї:
12 Артаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.12 `Артаксеркс, цар царів, Єздрі священикові, книжникові закону Бога небесного. Цілковитий мир і тому подібне.12 «Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т д. А ось: 12 Артасаста цар царів Ездрі писареві закону Господа Бога небесного: Закінчити слово і відповідь.12 Артаксеркс, царь над царями, Ездрі сьвященникові, вчителеві закону Бога небесного, велико вченому, й так дальше.
13 А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,13 Від мене дано повеління, щоб у царстві моєму всякий з народу Ізраїлевого та із священиків його і левитів, котрий бажатиме йти до Єрусалиму, нехай іде.13 від мене вийшов наказ, щоб у моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів, хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою,13 Мною дане рішення, що кожний в моїм царстві з народу Ізраїля і священиків і Левітів, хто бажає піти до Єрусалиму з тобою, хай іде.13 Від мене дано наказ, щоб в царстві мойму кожний зпоміж народу Ізрайлевого й з сьвященників його та левітів, хто бажає йти до Ерусалиму, ійшов з тобою.
14 через те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,14 Через те, що ти посланий від царя та семи його радників, щоб оглянути Юдею і Єрусалим за законом Бога твого, що знаходиться в твоїй руці,14 бо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці,14 З перед лиця царя і сімох радників післано відвідати Юдею і Єрусалим за законом їхнього Бога, що в твоїй руці.14 Бо ти посланий від царя й сїмох дорадників його, щоб навідати Юдею й Ерусалим в законї Бога твого, що є в руцї твоїй,
15 і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,15 І щоб допровадити срібло та золото, котре цар і радники його принесли для Бога Ізраїлевого, котрий у Єрусалимі,15 і щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі,15 І до господнього дому (передається) срібло і золото, яке цар і радники добровільно дали Богові Ізраїля, що живе в Єрусалимі,15 І щоб приставити срібло та золото, що царь і дорадники його пожертвували Богові Ізрайлевому, що його пробуток в Ерусалимі,
16 і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.16 І все срібло і золото, котре ти збереш по всій Вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.16 і все срібло та золото, що ти знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого, що в Єрусалимі.16 і все срібло і золото, яке лиш знайдеш в усій країні Вавилону за добровільним даром народу і священиків, що добровільно дали на божий дім, що в Єрусалимі,16 І все срібло та золото, яке ти збереш по усїй країнї Вавилонській, разом із добровільними дарами від народу й сьвященників, що пожертвують на дім Бога свого, що в Ерусалимі;
17 Тому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.17 А тому негайно купи на ці гроші биків, баранів, і ягнят, з їхніми хлібними приношеннями, і їхніми поливними приношеннями, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі.17 Тож старанно накупи за ці гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі.17 і кожного, що приходить, цьому швидко заповідж за цією книгою (принести) телят, баранів, ягнят і їхні жертви і їхні поливання, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.17 То ж накупи зараз за сї гроші волів, баранів, ягнят і хлїбних приносів до їх, і ливних жертов до їх, і принеси їх на жертівник дому Бога вашого в Ерусалимі.
18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.18 І що тобі та братам твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те, за волею Бога вашого, чиніть.18 З рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити.18 І якщо ти і твої брати щось вважатимуть за добре робити з осталим сріблом і золотом, зробите як мило вашому Богові.18 І що ти й брати твої поміркуєте зробити з лишнього срібла та золота, те по волї Бога вашого робіть.
19 А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.19 І посудини, котрі дали тобі для служіння [в] домі Бога твого, постав перед Богом Єрусалимським.19 Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі.19 І посуд даний тобі на служіння божого дому передай перед Богом в Єрусалимі.19 І посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом Ерусалимським.
20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.20 А решту потрібного для дому Бога твого, що ти визнаєш необхідним, давай з дому царських скарбів.20 Інше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів.20 І остале на потреби дому твого Бога, що лиш вважатимеш (за потрібне) дати, даси з домів скарбів царя.20 А инше потрібне до дому Бога твого, що ти завважаєш потрібним, давай з дому царських скарбів.
21 А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:21 А від мене, царя Артаксеркса, виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Єздра, навчитель Закону Бога небесного, негайно давайте.21 А від мене, царя Артаксеркса, дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба: 21 І від мене, я Артасаста цар, видав розпорядження всім скарбницям, що на другому боці ріки, щоб все, що лиш попросить вас Ездра священик і писар закону небесного Бога, старанно було (видане)21 А від мене, царя Артаксеркса, дається приказ усїм скарбівничим, що за рікою: Усе, чого вимагати ме в вас Ездра, сьвященник і вчитель закону Бога небесного, зараз давайте:
22 срібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.22 Срібла – до сотні талантів, і пшениці до сотні корів, і вина до сотні батів, і до сотні ж батів оливи, а солі – без зазначення [кількости].22 срібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри.22 аж до сто талантів срібла і до сто мір пшениці і до сто мір вина і сто мір олії і соли, якій немає письма.22 Срібла до сотнї талантів, пшеницї до ста корцїв, і вина до ста ведер, а таки до ста ведер оливи, соли же без указання скількостї.
23 Усе, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?23 Усе, що за повелінням Небесного Бога, нехай вчиняється ретельно для дому Небесного Бога. Бо навіщо гнів [Його] на царство, царя і синів його?23 Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів.23 Все, що є в приписі небесного Бога, хай буде. Вважайте, щоб хтось не діяв проти дому небесного Бога, щоб часом не було гніву на царство царя і його синів.23 Усе, що звелїв Бог небесний, має робитись пильно для дому Бога небесного, (глядїть, щоб часом хто не простяг руки на дім Бога небесного,) щоб не було гнїву його на царство, царя та синів його.
24 І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!24 І даємо вам знати, що на жодного [із] священиків чи левитів, співаків, брамників, храмових підданців і служителів при цьому домі Божому, не накладати [ні] данини, [ні] податку, ані мита.24 Крім того, подаємо вам до відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів, нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні податків, ні мита.24 І вас ознайомлюється. На всіх священиках і левітах, співаках, дверниках, натінах і тих, що услугують в цьому домі Бога, хай не буде тобі податку, не матимеш влади їх гнітити.24 І нехай буде відомо вам, щоб нї на кого з сьвященників або левітів, сьпівцїв, воротарів, нетинеїв і прислуги при сьому домі Божому не накладати нї податків, нї чиншу, нї гряничної оплати.
25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.25 А ти, Єздро, за премудрістю Бога твого, котра в руці твоїй, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили увесь народ за рікою, – усіх, що знають Закони Бога твого; а хто не знає, тих навчайте.25 А ти, Езро, за мудрістю Бога твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, - тих же, що їх не знають, навчи.25 І ти Ездро, за божою мудрістю, що в твоїй руці, настанови писарів і суддів, щоб судили всьому народові, що на другому боці ріки, всім, що знають закон твого Бога, і тому, хто не знає оповіщайте.25 А ти, Ездро, по премудрости Бога твого, що в твоїй руцї, настанови урядників і суддїв, щоб вони судили ввесь народ за рікою, - усїх що знають закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть.
26 А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.26 А хто не буде виконувати Закону Бога твого і закону царя; над тим негайно має відбутися суд, чи на смерть, чи на вигнання, або на конфіскацію, або на ув'язнення.26 А хто не буде пильно виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на тюрму.»26 І кожний, хто ретельно не чинить божого закону і закону царя, на ньому буде суд, чи на смерть, чи на рабство, чи на втрату рівня життя, чи на вязницю.26 А хто не буде певнити закону Бога твого й царевого закону, над тим нехай без гаяння роблять суд, чи то на кару смертю, чи на вигнаннє, чи на кару грошеву, або на заперттє в тюрму.
27 Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,27 Благословенний Господь, Бог батьків наших, що вклав у серце царя – прикрасити дім Господній, котрий в Єрусалимі,27 Благословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі,27 Благословенний Господь Бог наших батьків, який дав таке в серце царя, щоб прославити дім Господа, що в Єрусалимі,27 Слава Господеві, Богові отцїв наших, вложившому в серце цареві, щоб прикрасити дом Господнїй, що в Ерусалимі,
28 а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.28 А до мене прихилив милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я набув сили, бо рука Господа, Бога мого, [була] наді мною, і зібрав я провідних людей Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.28 і який прихилив до мене ласку царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників Ізраїля, щоб пішли зо мною.28 і до мене прихилив милосердя в очах царя і його радників і всіх шляхетних володарів царя. І я був скріплений, бо добра рука Бога на мені, і я зібрав з Ізраїля володарів, щоб пішли зі мною.28 І прихилившому до мене ласку царя й дорадників його, й усїх могучих князїв царевих! І я набрав духа, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й я зібрав передових ув Ізраїлї, щоб пійшли зо мною.