1 Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.1 У рік смерти царя Уззії бачив я Господа, що сидів на престолі високому і піднесеному, і поли Його риз виповнювали увесь храм.1 Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм.1 І сталося в році, в якому помер цар Озія, я побачив Господа, що сидів на високому і піднесеному престолі і дім повний його слави.1 В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.
2 Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.2 Довкола нього стояли серафими; у кожного з них по шестеро крил; двома затуляв кожний з них обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.2 Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав.2 І серафими стояли довкруг нього, шість крил в одного і шість крил в другого, і двома покривали лице і двома покривали ноги і двома літали.2 Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.
3 І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!3 І гукали один до одного, і говорили: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля в Його славі уповні!3 І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!»3 І вони кричали один до одного і казали: Святий, святий, святий Господь Саваот, вся земля повна твоєї слави.3 І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!
4 І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!4 І захиталися одвірки брам від отих погуків, і дім виповнився кадінням.4 Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.4 І одвірки піднялися від голосу, яким вони закричали, і дім наповнився диму.4 І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.
5 Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!5 І сказав я: Горе мені! Загинув я! Бо я людина з нечистими устами, і живу поміж народом також із нечистими устами, – і очі мої бачили царя, Господа Саваота.5 І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.»5 І сказав я: О, я нещасний, бо я вколений, бо будучи людиною і маючи нечисті губи я живу посеред народу, що має нечисті губи, і я моїми очима побачив Господа Саваота царя.5 І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, - а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!
6 І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.6 Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці у нього жарина палахка, котру він узяв кліщами на жертовнику,6 І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника.6 І послано до мене одного з серафимів, і він в руці мав угля, яке взяв кліщами з жертівника,6 На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;
7 І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.7 І торкнувся уст моїх, і сказав: Ось, це торкнулося уст твоїх, і беззаконня твоє забране від тебе, і гріх твій очищений.7 Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.»7 і доторкнувся до моїх уст і сказав: Ось це доторкнулося до твоїх губ і відніме твої беззаконня і очистить твої гріхи.7 І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.
8 І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!8 І почув я голос Господа, що говорив: Кого Мені послати? І хто піде для Нас? І я сказав: Ось я, пошли мене.8 Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!»8 І я почув голос Господа, що говорив: Кого пішлю, і хто піде до цього народу? І я сказав: Ось я. Пішли мене.8 І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!
9 А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.9 І сказав Він: Піди і скажи усьому народові: Слухом почуєте, і не зрозумієте; і очима дивитися будете, і не побачите.9 І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте!9 І Він сказав: Піди і скажи цьому народові: Слухом почуєте і не зрозумієте, і дивлячись бачитимете і не побачите.9 І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;
10 Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!10 Тому що затужавіло серце народу цього, і вухами погано чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я уздоровив їх.10 Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»10 Бо затовстіло серце цього народу, і своїми ухами тяжко чують і прижмурили свої очі, щоб часом не побачили очима і не почули ухами і не зрозуміли серцем і не повернулися і я їх не оздоровив.10 Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.
11 І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...11 І сказав я: Чи надовго, о Господе? Він сказав: Аж доки не спорожніють міста, і залишаться без мешканців, і оселі без людей, і доки земля оця зовсім не спорожніє.11 І я сказав: «Докіль, о Господи?» А він відказав: «Докіль не опустіють міста й не обезлюдніють, і хати будуть без людей і край зовсім опустіє.11 І я сказав: Аж доки, Господи? І Він сказав: Аж доки не будуть спустошені міста, щоб не були заселені, і доми, щоб не було людей, і земля останеться опущеною.11 І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.
12 І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...12 І виведе Господь людей, і великий занепад буде на цій землі.12 Господь прожене людей, і пусто-глухо посеред країни стане.12 І після цього Бог віддалить людей, і ті, що осталися на землі, розмножаться.12 І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.
13 І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!13 І якщо залишиться десята частка на ній, і повернеться, то вона знову буде спустошена; а [проте], як від теребинту і від дуба, коли вони зрубані, [залишається] корінь їхній, так святе насіння [буде] корінням її.13 І коли б іще десята частина зосталась у ній, то й вона теж буде спустошена, як теребинт і дуб, від яких, якщо їх зрубати, зостається пень. Той його пень - святе насіння.»13 І ще є на ній десятина, і знову буде для розграблення як теревинт і як жолудь коли відпаде від своєї оболонки.13 І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.