1 Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;1 Отож, кожний має сприймати нас, як служників Христових і доморядників таємниць Божих;1 Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих.1 Нехай кожний уважає нас за слуг Христових та завідувачів Божих тайн.1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.2 А від доморядників вимагається, щоб кожний виявився вірним.2 Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний.2 Від завідувачів вимагається, щоб кожний був вірним.2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.3 Для мене дуже мало важить, як судите про мене ви, чи як судять інші люди; я навіть сам не суджу себе.3 Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу.3 Мені зовсім не залежить, як ви про мене судите, - або взагалі людський день; я і сам себе не суджу.3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.4 Бо, хоч я нічого не знаю за собою, проте це мене не виправдовує; а суддя мені Господь.4 Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь.4 Хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим не виправдуюся. Той, хто мене судить, - це Господь.4 Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.5 Тому не судіть ніяк передніше часу, аж доки не прийде Господь, Котрий і освітить приховане в мороці і виявить сердечні наміри, і тоді кожному буде похвала від Бога.5 Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.5 Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить таємниці темряви і виявить задуми сердець, - тоді кожному буде похвала від Бога.5 Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.6 Оце, браття, я прилучив до себе й Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати понад те, що написане, і не запишалися один перед одним.6 А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого.6 Це, брати, відніс я до себе й до Аполоса - задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано; щоб ви не пишалися поміж собою та перед іншими.6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7 Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?7 Бо хто тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б не дістав? А якщо одержав, нащо хвалишся, нібито не дістав?7 Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?7 Бо хто тебе виділяє? Що маєш, чого б ти не одержав? А якщо одержав, то чому хвалишся, мовби той, що не одержав?7 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!8 Ви вже ситі, ви вже збагатилися, ви почали царювати, як царі, без нас. О, якби ви й насправді царювали, щоб ми також могли царювати з вами!8 Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!8 Ось ви наситилися, ось ви збагатилися, і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!8 Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.9 Бо я гадаю, що нам, останнім послам, Бог визначив бути неначе зрокованими на смерть; тому що ми стали ганьбою для світу, для Ангелів та людей.9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.9 Але я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, - адже ж ми стали видовищем для світу, - і ангелів, і людей.9 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!10 Ми безумні заради Христа, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви в славі, а ми без честі.10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести.10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви славні, ми - без чести.10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,11 Навіть донині потерпаємо від голоду й спраги, від наготи і побоїв, і поневіряємося,11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось.11 Навіть тепер ми голодні і спраглі, голі й биті - ми тиняємося,11 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;12 І працюємо, докладаючи рук. Ганьблять нас - ми благословляємо; переслідують, а ми терпимо.12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;12 трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, - благословляємо; коли переслідують, - терпимо;12 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!13 Ганьблять нас, а ми благаємо; ми неначе сміття для світу, як порох, що його всі витоптують аж донині.13 нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.13 коли лають, - молимося; ми стали наче сміттям світу, покидьками для всіх аж досі.13 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.14 Не для осоромлення вашого пишу це, але напучую вас, як улюблених дітей моїх.14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.14 Не соромлячи вас це пишу, але повчаю як моїх улюблених дітей.14 Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...15 Бо, хоч у вас тисячі наставників у Христі, але небагато батьків; я породив вас у Христі Ісусі благовістям.15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.15 Бо хоч маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; бо я благою вісткою народив вас в Ісусі Христі.15 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!16 А тому благаю вас: Наслідуйте мене, як я Христа.16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.16 Тож благаю вас: ставайте подібними до мене, [як я - до Христа].16 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17 Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.17 Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, котрий пригадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь, у кожній церкві.17 Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві.17 Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моєю улюбленою і вірною дитиною в Господі; він вам пригадає мої дороги в Ісусі Христі, як я всюди, в кожній церкві навчаю.17 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.18 А коли я не йду до вас, то деякі у вас запишалися;18 Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше.18 Бо деякі загорділи, наче я не мав би прийти до вас.18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19 Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.19 Але я невдовзі прийду до вас, якщо угодно буде Господові, і випробую не слова запишнілих, а силу,19 Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу.19 Прийду незабаром до вас, якщо Господь схоче, і пізнаю не слово гордіїв, а силу.19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.20 Бо царство Боже не у слові, а в силі.20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.20 Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?21 Чого ви хочете? Із жезлом прийти до вас, чи з любов'ю і духом упокорення?21 Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности?21 Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з палицею, чи з любов'ю та духом лагідности?21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?