1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.1 А юнак Самуїл служив Господові при Ілії. А слово Господнє було не часто за тих днів, і видіння [були] вряди-годи.1 Хлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто.1 І хлопчина Самуїл служив Господеві перед священиком Ілією, і Господнє слово було шановане в тих днях, не було докладного видіння.1 Молодик же Самуїл доглядав служби перед Господом під назиром Ілїя. Слово Господнє бувало того часу рідко, мало хто мав і видїння Господнї.
2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,2 І сталося того часу, коли Ілій лежав на своєму місці, – очі його вже мали зімкнутися, і він не міг бачити,2 Одного дня Елі поклався спати на звичайному місці - очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, -2 І сталося в тому дні і Ілі сидів на свому місці і його очі почали ставати тяжкими, і він не міг бачити,2 Оце ж того часу, як уклавсь Ілїй спати на звиклому свойму місцї, і почали йому заплющуватись очі, так що вже не бачив нїчого;
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,3 І світильник Божий іще не згас, і Самуїл лежав у храмі Господнім, де Ковчег Божий;3 а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.3 і раніше ніж підготовити боже світило і Самуїл спав в храмі де божий кивот,3 Також і сьвітильника Божого ще не згашено, лежав і Самуїл у храмі Господньому там, де стояв ковчег Божий:
4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!4 То озвався Господь до Самуїла, і відповідав він: Ось я!4 Аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!»4 і Господь закликав: Самуїле, Самуїле. І сказав: Ось я.4 Аж ось озвавсь Господь: Самуїле! Самуїле! Сей відказав: Ось я!
5 І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг.5 І побіг він до Ілія, і сказав: Ось я! Ти покликав мене. Але той сказав: Я не кликав; ходи назад, лягай. І він пішов, і ліг.5 І побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати.» І він пішов спати.5 І він побіг до Ілі і сказав: Ось я, бо ти закликав мене. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи. І він повернувся і спав.5 Та й побіг до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. А той каже: Не кликав я. Лягай знов спати. Він пійшов і лїг спати.
6 А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.6 Але Господь і вдруге озвався до Самуїла. Він підхопився і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Але той сказав: Я не кликав тебе, сину мій, повернися назад і лягай.6 Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, - відповів Елі, - лягай собі спати!»6 І додав Господь і закликав: Самуїле, Самуїле. І він пішов вдруге до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи.6 Господь же озвавсь ізнов: Самуїле! Самуїле! Схопився Самуїл, пійшов до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. Той же відказує: Не кликав, синку. Лягай знов спати.
7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.7 Самуїл тоді ще не знав [голосу] Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.7 Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об'являлося.7 І (це було) раніше ніж Самуїл пізнав Бога і йому відкрилося господнє слово.7 Самуїл же та не взнав ще (голосу) Господа, і не було ще йому обяву.
8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.8 І озвався Господь до Самуїла ще й утретє. Він підвівся і прийшов до Ілія, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе юнака.8 Знову Господь озвавсь до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину,8 І Господь додав покликати Самуїла втретє, і він встав і пішов до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І зрозумів Ілі, що хлопчину Господь покликав,8 І промовив знов Господь до Самуїла в трете. Він схопився і прийшов до Ілїя та й каже: Ось я! Ти ж бо кликав мене. Тодї постеріг Ілїй, що се був Господь, що кликав хлопця.
9 І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.9 І сказав Ілій Самуїлові: Піди назад і лягай, і коли покличе тебе, ти скажи: Говори, Господе, бо чує служник Твій. І пішов Самуїл, і ліг на місці своєму.9 тож і каже до Самуїла: «Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій слухає.» І Самуїл пішов і ліг на своєму місці.9 і сказав: Повернися, дитино, спи; і буде коли покличе тебе, і скажеш: Говори, Господи, бо твій раб слухає. І пішов Самуїл і спав на своїм місці.9 І каже Ілїй Самуїлові: Ійди, лягай спати, а коли б він тебе кликнув, ти відкажи: Глаголи, Господи, раб твій слухає. І Самуїл пійшов та й лїг на свойму місцї.
10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!10 І прийшов Господь, і постав, і покликав, як того і другого разу: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: Говори, [Господе], [бо] чує служник Твій.10 Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»10 І прийшов Господь і став і покликав його так як раз і другий, і сказав Самуїл: Говори, бо слухає твій раб.10 І прийшов Господь, став і промовив, як і за першими разами: Самуїле! Самуїле! Самуїл сказав: Глаголи, твій раб чує.
11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.11 І сказав Господь Самуїлові: Ось, Я вчиню діяння в Ізраїлі, про котре хто почує, в того задзвенить в обидвох вухах його.11 І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти.11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я чиню мої слова в Ізраїлі, так що в кожного, що чує їх, задзвонять оба його уха.11 І рече Господь Самуїлові: Я вдїю в Ізраїлї таке дїло, що хто почує, в того обіуш звинїти ме.
12 Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.12 Того дня Я звершу над Ілієм все те, що Я говорив про дім його. Я почну і скінчу.12 Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця!12 В тому дні підніму проти Ілі все, що Я сказав проти його дому, почну і довершу.12 Того дня справджу на Ілїї все, що я глаголав про його родину; я почну та й докінчу:
13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.13 Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його чинять безчестя, і не притримував їх.13 Ти об'явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх.13 І сповістив Я йому, що пімщуся Я на його домі на віки за несправедливості його синів, бо його сини злословлять Бога, і він не оскаржив їх і так не (буде).13 Я ж обявив йому, що я покараю родину його на віки за ту провину, що він знав, яку сини його чинять погань, та й не зупиняв їх;
14 Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.14 А тому присягаюся домом Ілія, що провина дому Ілієвого не згладиться ні пожертвами, ані приношеннями хлібними навіки.14 Тому - клянусь домові Елі! - не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.»14 Поклявся Я домові Ілі: Не надолужиться несправедливість дому Ілі кадилом і жертвами на віки.14 Оце поклявсь я домові Ілїєвому, що переступів родини Ілїєвої не спокутувати нї заколюваними жертвами, нї приносами хлїбними по віки.
15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.15 І лежав Самуїл до самого ранку, і прочинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оповісти про видіння оце Ілієві.15 І лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння,15 І спить Самуїл аж до ранку і встав вранці і відкрив двері господнього дому. І Самуїл злякався сповістити видіння Ілі.15 І лежав Самуїл до ранку, вранцї ж піднявся та й відчинив двері в храмі Господньому; але страхався Самуїл обявити Ілїєві се видїннє.
16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!16 Але Ілій покликав Самуїла і сказав: Сину мій, Самуїле! Той сказав: Ось я!16 та Елі його покликав і каже: «Мій сину, Самуїле!» Той відповів: «Ось я!»16 І сказав Ілі до Самуїла: Самуїле, дитино. І сказав: Ось я.16 Ілїй же кликнув Самуїла й каже: Синку Самуїле! Той відказує: Ось я!
17 І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!17 І сказав [Ілій]: Що сказано тобі? Не приховуй від мене; те і те учинить з тобою Господь, і ще більше вчинить, якщо ти приховаєш од мене що-небудь із усього того, що сказано тобі.17 І спитав: «Що він тобі сказав? Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.»17 І сказав: Яке слово, що його сказав до тебе, не скрий же від мене. Те хай вчинить тобі Бог і те додасть, якщо скриєш від мене слово з усіх слів сказаних тобі в твої уха.17 І питає: Що воно таке, про що говорив до тебе Господь? Не втаюй від мене. Бог зробить те й те тобі, коли що потаїш із того, що він глаголав до тебе.
18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!18 І розповів йому Самуїл усе, і не приховав од нього [анічого]. Тоді сказав [Ілій: ] Він – Господь; що Йому до вподоби, нехай те звершить.18 От і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: «Він -Господь! Хай чинить те, що йому довподоби!»18 І Самуїл сповістив всі слова і не скрив з них (нічого), і сказав Ілі: Господь Він хай вчинить те, що добре перед Ним.18 От і поставив перед ним Самуїл усю річ і не вмовчав нї же. Відказав тодї: Він - Господь; що йому до вподоби, те й учинить.
19 І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.19 І зростав Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодного слова його, яке упало на землю.19 Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю.19 І прославився Самуїл, і Господь був з ним, і з усіх його слів (нічого) не впало на землю.19 Самуїл же виріс, і Господь був із ним, і не дав нї одному слову упасти на землю.
20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.20 І спізнав увесь Ізраїль від Дана до Беер-Шеви, що Самуїлові даровано бути пророком Господнім.20 Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.20 І впізнав ввесь Ізраїль від Дана і до Вирсавії, що Самуїл вірний господний пророк.20 І взнав увесь Ізраїль від Дану та й до Берсабиї, що Самуїла явлено пророком в Ізраїлї.
21 А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.21 І продовжував Господь з'являтися в Шіло потому, як відкрив Себе Самуїлові у Шіло через слово Господнє.21 Господь з'являвся в Шіло й далі, по тім, як був відкрився Самуїлові в Шіло в слові Господнім.21 І додав Господь обявлятися в Силомі, бо Господь обявився Самуїлові. І Самуїл був потвердженим як пророк перед Господом в усьому Ізраїлі від кінців і аж до кінців землі. І Ілі (був) дуже старий, і його сини ідучи ішли і зла їхня дорога перед Господом.21 І являвся дальш Господь у Силомі, як обявився Самуїлові словом своїм Господнїм.