1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте. | 1 А юнак Самуїл служив Господові при Ілії. А слово Господнє було не часто за тих днів, і видіння [були] вряди-годи. | 1 Хлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто. | 1 І хлопчина Самуїл служив Господеві перед священиком Ілією, і Господнє слово було шановане в тих днях, не було докладного видіння. | 1 Молодик же Самуїл доглядав служби перед Господом під назиром Ілїя. Слово Господнє бувало того часу рідко, мало хто мав і видїння Господнї. |
2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити, | 2 І сталося того часу, коли Ілій лежав на своєму місці, – очі його вже мали зімкнутися, і він не міг бачити, | 2 Одного дня Елі поклався спати на звичайному місці - очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, - | 2 І сталося в тому дні і Ілі сидів на свому місці і його очі почали ставати тяжкими, і він не міг бачити, | 2 Оце ж того часу, як уклавсь Ілїй спати на звиклому свойму місцї, і почали йому заплющуватись очі, так що вже не бачив нїчого; |
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег, | 3 І світильник Божий іще не згас, і Самуїл лежав у храмі Господнім, де Ковчег Божий; | 3 а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий. | 3 і раніше ніж підготовити боже світило і Самуїл спав в храмі де божий кивот, | 3 Також і сьвітильника Божого ще не згашено, лежав і Самуїл у храмі Господньому там, де стояв ковчег Божий: |
4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я! | 4 То озвався Господь до Самуїла, і відповідав він: Ось я! | 4 Аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!» | 4 і Господь закликав: Самуїле, Самуїле. І сказав: Ось я. | 4 Аж ось озвавсь Господь: Самуїле! Самуїле! Сей відказав: Ось я! |
5 І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг. | 5 І побіг він до Ілія, і сказав: Ось я! Ти покликав мене. Але той сказав: Я не кликав; ходи назад, лягай. І він пішов, і ліг. | 5 І побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати.» І він пішов спати. | 5 І він побіг до Ілі і сказав: Ось я, бо ти закликав мене. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи. І він повернувся і спав. | 5 Та й побіг до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. А той каже: Не кликав я. Лягай знов спати. Він пійшов і лїг спати. |
6 А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай. | 6 Але Господь і вдруге озвався до Самуїла. Він підхопився і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Але той сказав: Я не кликав тебе, сину мій, повернися назад і лягай. | 6 Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, - відповів Елі, - лягай собі спати!» | 6 І додав Господь і закликав: Самуїле, Самуїле. І він пішов вдруге до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи. | 6 Господь же озвавсь ізнов: Самуїле! Самуїле! Схопився Самуїл, пійшов до Ілїя й каже: Ось я! Ти мене кликав. Той же відказує: Не кликав, синку. Лягай знов спати. |
7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово. | 7 Самуїл тоді ще не знав [голосу] Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє. | 7 Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об'являлося. | 7 І (це було) раніше ніж Самуїл пізнав Бога і йому відкрилося господнє слово. | 7 Самуїл же та не взнав ще (голосу) Господа, і не було ще йому обяву. |
8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока. | 8 І озвався Господь до Самуїла ще й утретє. Він підвівся і прийшов до Ілія, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе юнака. | 8 Знову Господь озвавсь до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину, | 8 І Господь додав покликати Самуїла втретє, і він встав і пішов до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І зрозумів Ілі, що хлопчину Господь покликав, | 8 І промовив знов Господь до Самуїла в трете. Він схопився і прийшов до Ілїя та й каже: Ось я! Ти ж бо кликав мене. Тодї постеріг Ілїй, що се був Господь, що кликав хлопця. |
9 І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце. | 9 І сказав Ілій Самуїлові: Піди назад і лягай, і коли покличе тебе, ти скажи: Говори, Господе, бо чує служник Твій. І пішов Самуїл, і ліг на місці своєму. | 9 тож і каже до Самуїла: «Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій слухає.» І Самуїл пішов і ліг на своєму місці. | 9 і сказав: Повернися, дитино, спи; і буде коли покличе тебе, і скажеш: Говори, Господи, бо твій раб слухає. І пішов Самуїл і спав на своїм місці. | 9 І каже Ілїй Самуїлові: Ійди, лягай спати, а коли б він тебе кликнув, ти відкажи: Глаголи, Господи, раб твій слухає. І Самуїл пійшов та й лїг на свойму місцї. |
10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає! | 10 І прийшов Господь, і постав, і покликав, як того і другого разу: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: Говори, [Господе], [бо] чує служник Твій. | 10 Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!» | 10 І прийшов Господь і став і покликав його так як раз і другий, і сказав Самуїл: Говори, бо слухає твій раб. | 10 І прийшов Господь, став і промовив, як і за першими разами: Самуїле! Самуїле! Самуїл сказав: Глаголи, твій раб чує. |
11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його. | 11 І сказав Господь Самуїлові: Ось, Я вчиню діяння в Ізраїлі, про котре хто почує, в того задзвенить в обидвох вухах його. | 11 І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти. | 11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я чиню мої слова в Ізраїлі, так що в кожного, що чує їх, задзвонять оба його уха. | 11 І рече Господь Самуїлові: Я вдїю в Ізраїлї таке дїло, що хто почує, в того обіуш звинїти ме. |
12 Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця. | 12 Того дня Я звершу над Ілієм все те, що Я говорив про дім його. Я почну і скінчу. | 12 Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця! | 12 В тому дні підніму проти Ілі все, що Я сказав проти його дому, почну і довершу. | 12 Того дня справджу на Ілїї все, що я глаголав про його родину; я почну та й докінчу: |
13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх. | 13 Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його чинять безчестя, і не притримував їх. | 13 Ти об'явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх. | 13 І сповістив Я йому, що пімщуся Я на його домі на віки за несправедливості його синів, бо його сини злословлять Бога, і він не оскаржив їх і так не (буде). | 13 Я ж обявив йому, що я покараю родину його на віки за ту провину, що він знав, яку сини його чинять погань, та й не зупиняв їх; |
14 Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки. | 14 А тому присягаюся домом Ілія, що провина дому Ілієвого не згладиться ні пожертвами, ані приношеннями хлібними навіки. | 14 Тому - клянусь домові Елі! - не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.» | 14 Поклявся Я домові Ілі: Не надолужиться несправедливість дому Ілі кадилом і жертвами на віки. | 14 Оце поклявсь я домові Ілїєвому, що переступів родини Ілїєвої не спокутувати нї заколюваними жертвами, нї приносами хлїбними по віки. |
15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння. | 15 І лежав Самуїл до самого ранку, і прочинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оповісти про видіння оце Ілієві. | 15 І лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння, | 15 І спить Самуїл аж до ранку і встав вранці і відкрив двері господнього дому. І Самуїл злякався сповістити видіння Ілі. | 15 І лежав Самуїл до ранку, вранцї ж піднявся та й відчинив двері в храмі Господньому; але страхався Самуїл обявити Ілїєві се видїннє. |
16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я! | 16 Але Ілій покликав Самуїла і сказав: Сину мій, Самуїле! Той сказав: Ось я! | 16 та Елі його покликав і каже: «Мій сину, Самуїле!» Той відповів: «Ось я!» | 16 І сказав Ілі до Самуїла: Самуїле, дитино. І сказав: Ось я. | 16 Ілїй же кликнув Самуїла й каже: Синку Самуїле! Той відказує: Ось я! |
17 І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе! | 17 І сказав [Ілій]: Що сказано тобі? Не приховуй від мене; те і те учинить з тобою Господь, і ще більше вчинить, якщо ти приховаєш од мене що-небудь із усього того, що сказано тобі. | 17 І спитав: «Що він тобі сказав? Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.» | 17 І сказав: Яке слово, що його сказав до тебе, не скрий же від мене. Те хай вчинить тобі Бог і те додасть, якщо скриєш від мене слово з усіх слів сказаних тобі в твої уха. | 17 І питає: Що воно таке, про що говорив до тебе Господь? Не втаюй від мене. Бог зробить те й те тобі, коли що потаїш із того, що він глаголав до тебе. |
18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його! | 18 І розповів йому Самуїл усе, і не приховав од нього [анічого]. Тоді сказав [Ілій: ] Він – Господь; що Йому до вподоби, нехай те звершить. | 18 От і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: «Він -Господь! Хай чинить те, що йому довподоби!» | 18 І Самуїл сповістив всі слова і не скрив з них (нічого), і сказав Ілі: Господь Він хай вчинить те, що добре перед Ним. | 18 От і поставив перед ним Самуїл усю річ і не вмовчав нї же. Відказав тодї: Він - Господь; що йому до вподоби, те й учинить. |
19 І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів. | 19 І зростав Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодного слова його, яке упало на землю. | 19 Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю. | 19 І прославився Самуїл, і Господь був з ним, і з усіх його слів (нічого) не впало на землю. | 19 Самуїл же виріс, і Господь був із ним, і не дав нї одному слову упасти на землю. |
20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній. | 20 І спізнав увесь Ізраїль від Дана до Беер-Шеви, що Самуїлові даровано бути пророком Господнім. | 20 Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком. | 20 І впізнав ввесь Ізраїль від Дана і до Вирсавії, що Самуїл вірний господний пророк. | 20 І взнав увесь Ізраїль від Дану та й до Берсабиї, що Самуїла явлено пророком в Ізраїлї. |
21 А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому. | 21 І продовжував Господь з'являтися в Шіло потому, як відкрив Себе Самуїлові у Шіло через слово Господнє. | 21 Господь з'являвся в Шіло й далі, по тім, як був відкрився Самуїлові в Шіло в слові Господнім. | 21 І додав Господь обявлятися в Силомі, бо Господь обявився Самуїлові. І Самуїл був потвердженим як пророк перед Господом в усьому Ізраїлі від кінців і аж до кінців землі. І Ілі (був) дуже старий, і його сини ідучи ішли і зла їхня дорога перед Господом. | 21 І являвся дальш Господь у Силомі, як обявився Самуїлові словом своїм Господнїм. |