1 Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне. | 1 Вiрне слово: якщо хтось єпископства бажає, доброї справи бажає. | 1 Вірне слово: Коли хтось прагне єпископства, - бажає доброї справи. | 1 Правильне слово: якщо хто бажає єпископства, той бажає доброї справи. | 1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає. |
2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, | 2 Але єпископ має бути бездоганним, однiєї дружини чоловiком, тверезим, цнотливим, благочинним, чесним, гостинним, здiбним навчати, | 2 Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, | 2 Але треба, щоб єпископ був бездоганним, чоловіком однієї дружини, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здатним навчати, | 2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим, |
3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець, | 3 Не п'яниця, не забiяка, не сварливий, не корисливий, сумирний, миролюбний, не срiблолюбець. | 3 не п'яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом; | 3 не п'яницею, не забіякою, [заривакою], але лагідним, не сварливим, не грошолюбцем, | 3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем, |
4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, | 4 Що добре дає лад у власному домi; а дiтей утримує слухняними i в усiляких чеснотах; | 4 щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, - | 4 який добре рядить своїм домом, дітей тримає в послусі, з усіма чеснотами. | 4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою; |
5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву? | 5 Бо хто не вмiє дати ладу власному домовi, чи буде вiн пiклуватися про Церкву Божу? | 5 бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? - | 5 Бо коли хто не вміє рядити власним домом, то як він зможе дбати про Божу церкву? | 5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?) |
6 не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд. | 6 Не може бути з нещодавно навернених, щоб не запишався i не потрапив на осудження з дияволом. | 6 не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд. | 6 Щоб не був новонаверненим, щоб не запишався та не впав під засуд диявола. | 6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський. |
7 Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську. | 7 Належить йому також мати добре свiдчення вiд зовнiшнiх, щоб не опинився в докорах та у диявольських тенетах. | 7 Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах. | 7 Треба, щоб мав добре свідчення від сторонніх осіб, щоб не впав у зневагу і щоб не потрапив у сітку диявола. | 7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські. |
8 Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні, | 8 Диякони також мають бути чеснi, не двоязикi, не схильнi до вина, не корисливi, | 8 Диякони - так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові; | 8 Диякони також мають бути поважні, не двомовці, не схильні до надмірного вживання вина, не користолюбці, | 8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали, |
9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні. | 9 Котрi бережуть утаємниченiсть вiри в чистiй совiстi (сумлiннi). | 9 щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні. | 9 але які мають таємницю віри в чистім сумлінні. | 9 мали тайну віри в чистій совістї. |
10 Отже, і вони нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні. | 10 I таких необхiдно переднiше випробувати, вiдтак, якщо бездоганнi, допускати до служiння. | 10 Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні. | 10 Втім, їх треба спочатку випробувати, а потім хай служать, якщо будуть бездоганними. | 10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними. |
11 Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому. | 11 Так само й дружини їхнi мають бути чеснi, не наклепницi, тверезi, вiрнi в усьому. | 11 Жінки також нехай поважні будуть, не обмовливі, тверезі, вірні в усьому. | 11 Жінки також мають бути поважні, не осудливі, тверезі, вірні в усьому. | 11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому. |
12 Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами. | 12 Диякон має бути чоловiком однiєї дружини, що добре виховує дiтей i дає лад домовi своєму; | 12 Диякони нехай будуть кожен лиш однієї жінки чоловіком, добре правлять дітьми і власним домом, | 12 Диякони хай будуть чоловіками однієї дружини, хай добре виховують дітей та порядкують у своїх домівках. | 12 Диякони щоб бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами. |
13 Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса. | 13 Бо тi, що гаразд дбають про служiння, готують собi вищий ступiнь i велику ревнiсть у вiрi у Христа Iсуса. | 13 бо ті, що виконують гаразд свої обов'язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса. | 13 Бо добрі служителі здобувають собі високий ступінь та велику відвагу щодо віри в Ісуса Христа. | 13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобуває і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї. |
14 Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром. | 14 Оце пишу тобi i сподiваюся невдовзi прийти до тебе, | 14 Пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе. | 14 Пишу тобі це, сподіваючись, що незабаром прийду до тебе. | 14 Се пишу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро; |
15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди. | 15 Щоб, якщо загаюся, ти вiдав, як треба чинити в домi Божому, котрий є Церква Бога живого, стовп i утвердження iстини. | 15 Коли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, яким є Церква Бога живого, стовп та основа правди. | 15 Якщо ж забарюся, то знай, як належить поводитися в Божому домі, що є церквою живого Бога, стовпом і підвалиною правди. | 15 коли ж загаюсь, щоб ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженнє правди. |
16 Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся! | 16 I - без жодних заперечень - велика таємниця благочестя: Бог з'явився у плотi, виправдав Себе в Дусi, показав Себе Ангелам, проповiдуваний помiж народами, прийнятий вiрою у свiтi, пiднесений у славi. | 16 А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі. | 16 Відомо, що таємниця побожности є великою: Він з'явився в тілі, оправдався в дусі, показався ангелам, проповідуваний був між поганами, повірили в нього у світі, піднісся у славі. | 16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, оправдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі. |