1 А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.1 А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини [були] по містах, тоді зібрався народ, мов один чоловік, у Єрусалимі.1 Як настав сьомий місяць, а сини Ізраїля були в своїх містах, зібрався народ, як один чоловік, в Єрусалимі.1 І прийшов сьомий місяць і сини Ізраїля в своїх містах і зібрався нарід як один чоловік до Єрусалиму.1 Як настав сьомий місяць, і Ізрайлеві сини вже були в містах, тодї зібрався народ, як один чоловік, в Ерусалимі.
2 І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.2 І підвівся Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, і брати його; і спорудили жертовника Богові Ізраїлевому, аби приносити на ньому приношення всеспалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.2 Тоді Ісус, син Йоцадака, і брати його священики, і Зоровавел, син Шеалтіела та брати його, взяли й збудували жертовник Богові Ізраїля, щоб приносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.2 І встав Ісус син Йоседека і його брати священики і Зоровавель син Салатіїла і їхні брати і збудували жертівник Бога Ізраїля, щоб на ньому приносити цілопалення за написаним в законі Мойсея божого чоловіка.2 І встав Ісус, син Йоседеків, і брати його, сьвященники, й Зоробабель, син Салатиїлів, та брати його, й построїли вони жертівник Богові Ізрайлевому, щоб приносити на йому всепалення, як написано в законї Мойсея, чоловіка Божого.
3 І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.3 І поставили жертовника на основі його (на давніх підмурках), бо вони [були] в страхові од чужинських народів; і вони приносили на ньому приношення всеспалення Господові, приношення усеспалення вранішні і вечірні.3 І вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах; і хоч боялись тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому всепалення Господеві, всепалення вранці й увечорі.3 І приготовили жертівник на його приготовленому місці, бо на них переляк від народів землі, і на ньому піднялося цілопалення Господеві вранці і ввечорі.3 І поставили жертівник на основі його, бо вони боялись народів чужоземнїх; і почали приносити на йому всепалення Господеві, всепалення поранїшні й вечірні.
4 І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,4 І звершили свято куренів, як написано, і принесли щоденні приношення всеспалення в певному числі, за настановами для [кожного] дня.4 Справили також і свято Кучок, як написано, і влаштували щоденні всепалення в належному числі, призначеному на кожний день;4 І зробили празник шатер за написаним і цілопалення з дня на день за числом, за приписом, діло (призначене) на кожний день.4 І справили празник кучок, як написано, з щоденним всепаленнєм в наказаному числї, після постанови на кожний день.
5 а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.5 І потому [учиняли] приношення всеспалення постійне, і в новомісяччя, і на всяке належне свято Господнє, і добровільне приношення Господові від усякого, хто діє доброчинно.5 а далі повсякчасне всепалення, всепалення нового місяця й усіх посвячених Господеві свят, і від кожного, хто добровільно жертвував дар Господеві.5 І після цього постійне цілопалення і на новомісяці і на всі святі празники господні і кожному, що дав добровільну (жертву), добровільне Господеві.5 І потім приносили всепаленнє повсячасне, нового місяця й на всї сьвята, присьвячені Господеві, й доброхітні приноси Господеві від кожного, хто був щирий.
6 Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.6 Від першого дня сьомого місяця почали приносити приношення всеспалення Господові. А підмурків храму Господнього [ще] не клали.6 З першого дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві, а тоді підвалини храму не були ще покладені.6 В першому дні сьомого місяця почали приносити цілопалення Господеві. І господний дім не був оснований.6 Від першого таки дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві. А під храм Господень не були ще основи заложені.
7 І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.7 Вони також давали срібло каменярам і теслям, і їжу, і питво, і оливу, сидонянам і тирянам, щоби припроваджували кедрову деревину з Ливану по морю до Яфи, з дозволу Кіра, царя перського.7 Видано було гроші каменотесам і теслям; а сидонянам і тирійцям харч, напої й олію, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яффу, з дозволу на те Кира, перського царя.7 І дали срібло каменярам і будівничим і їжу і напиток і олію Сидонцям і Тирцям, щоб принесли для них кедрове дерево з Ливану до моря Йоппії за дозволом Кира царя Персів.7 І стали видавати срібло камянотесам і теслям, і харч і напої й оливу Сидонцям та Тирійцям, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яфу, по дозволу Кира, царя Перського.
8 А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.8 Другого року по своєму приході до Божого дому в Єрусалимі, другого місяця, Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, й інші брати їхні, священики і левити, і всі, які прийшли з полону до Єрусалиму, вчинили початок і поставили левитів від двадцяти літ і вище для нагляду за роботою в домі Господньому.8 Другого ж року після свого приходу до дому Божого в Єрусалим Зоровавел, син Шеалтієла, та Ісус, син Йоцадака, й інші брати їхні, священики та левіти, й усі ті, що прибули з полону в Єрусалим, поклали початок і настановили левітів від двадцятьох років і вище, щоб завідували роботою дому Господнього.8 І в другому році коли вони прийшли до божого дому до Єрусалиму в другому місяці почав Зоровавель син Салатіїла і Ісус син Йоседека і осталі з їхніх братів, священики і Левіти і всі, що прийшли з полону до Єрусалиму, і наставили Левітів від двадцятьлітних і вище над тими, що чинили діла в господньому домі.8 Другого року після свого приходу до дому Божого в Ерусалим, другого місяця, Зоробабель Салатиїленко, та Ісус Йоседекієнко, та другі брати їх, сьвященники й левіти, й усї прибувші з полону в Ерусалим, зробили початок і поставили левітів від двайцяти років і старших до нагляду за роботою дому Господнього.
9 І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.9 І почали Ісус, сини його і брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один [чоловік], для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, [а також і] сини Хенададові, з їхніми синами та їхні брати левити.9 І стали Ісус, його сини і його брати, Кадмієл і його сини та сини Юди, як один, завідувати тими, що робили роботу в домі Божім, а й сини Хенадада зо своїми синами та братами, левітами.9 І встав Ісус і його сини і його брати, Кадміїл і його сини, сини Юди, над тими, що робили діла в божому домі, сини Інадада, їхні сини і їхні брати Левіти.9 І стали Ісус, його сини й брати його; Кадмиїл і сини його та сини Юдині, як одна душа, до догляду за виконавцями робіт коло дому Божого, а так само й сини Хенададові, та сини їх і брати їх, левіти.
10 А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.10 Коли будівничі заклали підмурок храмові Господньому, тоді поставили священиків в шатах їхніх із сурмами, і левитів, синів Асафових, з кімвалами, щоби славити Господа, за настановами Давида, царя Ізраїлевого.10 І тоді, як мулярі закладали підвалини Господнього храму, поставлено священиків у ризах, із сурмами, і левітів, синів Асафа, з кимвалами, щоб славити Господа, за постановою Давида, царя Ізраїля.10 І поклали основи, щоб будувати господний дім, і стали зодягнені священики з трубами і Левіти сини Асафа з цимвалами, щоб оспівувати Господа руками Давида царя Ізраїля,10 Як же мулярі заложили храм Господнїй, тодї поставили сьвященників в їх ризах з трубами, а левітів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа по постанові Давида, царя Ізрайлевого.
11 І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!11 І почали вони по черзі співати, славлячи й дякуючи Господові, `бо Він добрий, бо навіки милість Його до Ізраїля`. І весь народ вигукував щосили, прославляючи Господа за те, що покладено підмурок домові Господньому.11 І заходилися вони співати на переміну, хвалити й дякувати Господеві, «бо він добрий, бо його милість до Ізраїля вічна», і ввесь народ кричав сильним голосом, прославляючи Господа за те, що закладались підвалини Господнього дому.11 і відповіли в співі і визнаванні Господеві, бо Він добрий, бо на віки його милосердя над Ізрїлем. І ввесь нарід видав великий голос, щоб співати Господеві на оснування господнього дому.11 І почали вони навперемінки сьпівати: `Хвалїть` та `Оповідайте про Господа, бо добрий, бо віковічня ласка його до Ізраїля`; і весь народ кричав грімким голосом, прославляючи Господа за те, що заложено дом Господень.
12 А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості...12 А багато-хто із священиків і левитів, та старшин поколінь, літні, котрі бачили попередній храм, при заснуванні цього храму перед очима їхніми, плакали голосно; але чимало й вигукували від радощів вельми голосно.12 Багато ж із священиків і левітів та голів родин, старих уже, що бачили перший храм, плакали вголос, як закладано в них на очах цей храм, а багато викликувало з радощів щосили,12 І численні з священиків і Левітів і володарі батьківщин, старшини, які своїми очима бачили перший дім на його основі і цей дім, заплакали великим голосом, і юрба голосила з радістю, щоб піднести пісню.12 Одначе багато зпоміж сьвященників та левітів і голов у поколїннях, дїдів, що бачили давнїйший храм, плакали голосно при закладинах сього храму в їх очах, але багато й викликувало з радощів дуже голосно.
13 І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко...13 І не міг народ відрізнити вигуків радощів од крику від плачу народу, бо народ вельми вигукував, а гомін чутно було далеко.13 так що не можна було розрізнити в народі радісних криків від людського плачу, бо народ сильно кричав, і голос його чути було здалека.13 І нарід не розрізняв голос крику радости від голосу плачу народу, бо нарід кричав великим голосом, і голос було чути аж здалека.13 Та народ не міг розібрати криків радісних і голосїння народнього, бо народ викликував голосно, й голос чути було далеко.