1 Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Авійя, дочка Захарії. | 1 Єзекія зацарював у віці двадцяти п'яти літ, і двадцять дев'ять років царював у Єрусалимі; ймення матері його – Авійя, донька Захарії. | 1 Єзекії було 20 років, як став царем, і царював він в Єрусалимі 29 років. Мати його, дочка Захарії, звалась Авія. | 1 І зацарював Езекія будучи двадцять пять літним, і двадцять девять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Авва дочка Захарії. | 1 Езекії було двайцять пять років, як став царем, а царював він в Ерусалимі двайцять девять років; мати його звалась Авія Захаріївна. |
2 І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид. | 2 І чинив він бажане в очах Господніх, так, як учиняв Давид, батько його. | 2 Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив його предок Давид. | 2 І він зробив те, що добре перед Господом, згідно з усім, що зробив Давид його батько. | 2 І чинив він угодне в очах Господнїх, так як чинив Давид, предок його: |
3 Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх. | 3 Першого ж року царювання свого, першого ж місяця, він відчинив двері храму Господнього і обновив їх. | 3 Першого ж року свого царювання, першого місяця, він відчинив двері дому Господнього й направив їх. | 3 І сталося коли він став на своїм царстві, в першому місяці відкрив двері господнього дому і відновив їх, | 3 Першого таки року свого царювання, першого місяця відчинив він двері дому Господнього і поновив їх, |
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу, | 4 І наказав прийти священикам і левитам, і зібрав їх на майдані східному, | 4 Потім звелів прийти священикам та левітам і, зібравши їх на майдані, що на схід сонця, | 4 і ввів священиків і Левітів і поставив їх на стороні, що до сходу, | 4 І звелїв поприходити сьвященникам та левітам, і зібрав їх на майданї, що на схід сонця; |
5 та й сказав їм: Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині. | 5 І сказав їм: Послухайте мене, левити! Нині освятіться [самі], і освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині! | 5 сказав їм: «Слухайте мене, левіти! Тепер освятіться самі й освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині, | 5 і сказав їм: Послухайте, Левіти, очистіться тепер і очистіть дім Господа Бога наших батьків і викиньте нечистоту з святого. | 5 І промовив до їх: Слухайте мене, левіти! тепер осьвятїтеся самі і посьвятїть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із сьвятинї. |
6 Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї. | 6 Бо наші батьки учиняли супроти закону і чинили зле в очах Господа, Бога нашого, і залишили його, і відвернули вони лиця свої від Господньої скинії, й обернулися спиною, | 6 бо батьки наші спроневірились і робили зле в очах Господа, Бога нашого; покинувши його, відвернули обличчя своє від Господнього житла та обернулися спиною до нього, | 6 Бо наші батьки відступили і зробили погане перед Господом і оставили його і відвернули лице від Господнього шатра і відвернулися | 6 Бо батьки наші проступились і робили не вподобне Господеві, Богові нашому, і покинули його й відвернули лице своє від пробутку Господнього і обернулись спиною, |
7 Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога. | 7 І замкнули двері притвору і загасили світильники, і не спалювали кадіння, і не підносили усеспалень у святині Бога Ізраїлевого. | 7 ба навіть замкнули двері в притворі, погасили світичі, не палили кадила й не приносили всепалення в святині Бога Ізраїля. | 7 і замкнули двері храму і погасили світила і не принесли кадила і в святому не принесли цілопалення Богові Ізраїля. | 7 І замкнули двері в притворі, і погасили сьвічники, й не палили курення, й не приносили всепалення в сьвятинї Бога Ізрайлевого. |
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима. | 8 І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим; і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміховисько, як ви бачите очима вашими. | 8 Тому й був гнів Господній на Юдею та на Єрусалим, і Господь видав їх на страх, на спустошення та на глум, як бачите на свої очі. | 8 І Господь розгнівався гнівом на Юду і на Єрусалим і дав їх на здивування і на знищення і на сичання, як ви бачите вашими очима. | 8 І був гнїв Господень на Юдею й на Ерусалим, і він віддав їх на ганьбу, на спустошеннє та на глум, як бачите на свої очі. |
9 І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це! | 9 І ось, упали батьки наші від меча; а сини наші, і доньки наші, і дружини наші за це в полоні донині. | 9 І оце батьки наші впали від меча, а сини наші, дочки наші й жінки наші за це в полоні. | 9 І ось ваші батьки були поранені мечем, і ваші сини і ваші дочки і ваші жінки в полоні в землі не їхній, що і є тепер. | 9 І оце впали батьки наші під мечем, а сини наші, й дочки наші, й жінки наші за се в полонї в землї не своїй, і до сього часу. |
10 Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого. | 10 Тепер у мене на серці – укласти заповіта з Господом, Богом Ізраїльським, хай же відверне од нас полум'я гніву Свого! | 10 Тепер у мене на серці укласти союз із Господом, Богом Ізраїля, щоб відвернувсь від нас його палкий гнів. | 10 Тому тепер є на серці завіщати завіт з Господом Богом Ізраїля, і Він відверне від нас гнів своєї люті. | 10 Тепер у мене на серцї, постановити завіт з Господом, Богом Ізрайлевим, щоб відвернув від нас огонь гнїву свого. |
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому! | 11 Діти мої! Не будьте недбалими; бо вас вибрав Бог стояти перед Ним, служити Йому і бути в Нього служителями і звершувачами кадінь. | 11 Сини мої, не будьте ж тепер недбайливі, вас бо пибрав Господь стояти перед ним, служити йому, бути його слугами та палити йому кадило.» | 11 І тепер не заведіть, бо вас сподобав Господь, щоб ви стали перед ним служити і бути йому служителями і кадити. | 11 Сини мої, не будьте недбайливі, вас бо вибрав Господь, стояти перед лицем його, служити йому й бути в його слугами та палити йому кадило. |
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; | 12 І підвелися левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; | 12 Тоді встали левіти: Махат, син Амасая, і Йоіл, син Азарії - з синів Кегата; з синів Мерарі: Кіш, син Авді, й Азарія, син Єгаллелела; з гершоніїв: Йоах, син Зімми, й Еден, син Йоаха; | 12 І встали Левіти, Маат син Амасія і Йоіл син Азарія з синів Каата, і з синів Мерарія Кіс син Авдія і Азарія син Яллелила, і з синів Ґедсона Йоа син Земмат і Йодан син Йоаха, | 12 І встали левіти: Махат Амасаєнко, і Йоель Азарієнко - з синів Кагатових; а з синів Мераріїних: Кис Авдієнко, й Азарія, син Егаллелелів; а з роду Гирсонового: Йоах Зиммиєнко, й Еден Йоахенко; |
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія. | 13 А від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарія та Маттанія. | 13 з синів Еліцафана: Шімрі й Єїел; із синів Асафа: Захарія й Маттанія; | 13 і з синів Елісафана Самврій і Іїл і з синів Асафа Захарія і Маттанія | 13 А з синів Елизафанових: Шимрі й Еіел, а з синів Асафових: Захарія й Маттанїя; |
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл. | 14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових Шемая і Уззіїл. | 14 з синів Гемана: Єхіел і Шімеї; а з синів Єдутуна: Шемая й Узієл. | 14 і з синів Емана Іїл і Семей, і з синів Ідітона Самея і Озіїл, | 14 А з синів Еманових: Ехіел і Шимей; а з синів Ідитунових: Шемая і Уззієл. |
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім. | 15 Вони зібрали братів своїх і освятилися; і пішли, за наказом царя, очищати дім Господній, за словом Господа. | 15 Вони зібрали своїх братів і освятили себе та й увійшли на наказ царя, згідно з словами Господніми, очищувати дім Господній. | 15 і зібрали їхніх братів і освятили за заповіддю царя, за господним приписом, щоб очистити господний дім. | 15 Вони зібрали братів своїх і осьвятили себе, й пійшли по приказу царевому очищувати дом Господень, по слову Господньому. |
16 І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли це, щоб винести назовні до долини Кедрон. | 16 І ввійшли священики до середини дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли у храмі Господньому, на подвір'я дому Господнього; а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрон. | 16 Священики ввійшли в середину Господнього дому, щоб його очистити, й винести всю нечисть, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левіти забрали те й винесли геть до Кедрон-потоку. | 16 І священики ввійшли всередину до Господнього дому, щоб очистити, і викинули всю нечистоту, що знайшлася в господньому домі і в дворах господнього дому, і Левіти взяли, щоб викинути геть до потоку Кедрона. | 16 І ввійшли сьвященники в середину дому Господнього задля очищення, й повиносили всю нечисть, яку познаходили в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левіти забрали те й винесли 'д Кедрон-потокові. |
17 І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили. | 17 І почали освячувати першого [дня] першого місяця, і восьмого дня [того ж] місяця увійшли до притвору Господнього; і освячували дім Господній вісім днів, і шістнадцятого дня першого місяця скінчили. | 17 Почали вони освячування першого дня першого місяця, а восьмого дня того ж місяця ввійшли в притвор Господній і очищали дім Господній вісім день, і шістнадцятого дня першого місяця закінчили. | 17 І почали очищувати в першому дні новомісяця в першому місяці і в осьмий день місяця ввійшли до господнього храму і очистили господний дім у вісімох днях і закінчили в шітнадцятому дні першого місяця. | 17 А почали осьвячувати першого дня першого місяця, а восьмого дня того ж місяця ввійшли в притвор Господнїй і очищували дом Господнїй вісїм день, а шіснайцятого дня першого місяця скінчили. |
18 І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі. | 18 І прийшли в дім до царя Єзекії, і сказали: Ми очистили дім Господній, і жертовника для всеспалення, і всі посудини його, і стіл [для хлібів] показних, і всі посудини його; | 18 Тоді прийшли до царя Єзекії й сказали: «Ми вичистили ввесь дім Господній, жертовник до всепалення й увесь його посуд, і стіл до появлення (хлібів), і ввесь його посуд. | 18 І ввійшли всередину до Езекії царя і сказали: Ми очистили все, що в господньому домі, жертівник цілопалення і його посуд і престіл предложення і його посуд, | 18 І прийшли в дім до царя Езекії й сказали: Ми вичистили дом Господнїй, й жертовник до всепалення й ввесь посуд його, і стіл на хлїби показні й ввесь посуд його, |
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником. | 19 І всі посудини, котрі закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своїм, ми приготували і освятили, і ось, вони перед жертовником Господнім. | 19 А ввесь той посуд, шо цар Ахаз закинув був за свого царювання, коли грішив, ми, очистили його, поставили на своє місце і тепер він перед жертовником Господнім.» | 19 і ввесь посуд, який занечистив цар Ахаз в його царюванні, в його відступленні, ми приготовили і ми очистили, ось вони є перед господним жертівником. | 19 І ввесь посуд, що закинув царь Ахаз за свого царювання в беззаконностї своїй, ми приладили й осьвятили, і ось він перед жертовником Господнїм. |
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому. | 20 І підвівся цар Єзекія вранці, і зібрав старшин міста, і пішов до Господнього дому. | 20 Цар Єзекія встав рано-вранці, зібрав усіх начальників міста й пішов в дім Господній. | 20 І цар Езекія встав вранці і зібрав володарів міста і пішов до господнього дому | 20 І встав царь Езекія рано вранцї, і зібрав начальників міста, і пійшов в дім Господнїй. |
21 І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику. | 21 І привели сім бичків і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів для пожертви за гріх за царство, і за святиню, і за Юдею, і наказав він синам Аароновим, священикам, покласти всеспалення на жертовник Господній. | 21 І привели 7 бичків, 7 баранів, 7 ягнят та 7 козлів на покутну жертву за царство, за святиню й за Юдею; він повелів синам Арона, священикам, принести їх у жертву на Господньому жертовнику. | 21 і приніс сім телят, сім баранів, сім ягниць, сім козлів з кіз за гріхи за царство і за святих і за Ізраїля. І сказав священикам синам Аарона піти до господнього престола. | 21 І привели сїм назимків і сїм баранів, і семеро ягнят та сїм козлів на жертву про гріх за царство й за сьвятиню й за Юдею; й звелїв він синам Аароновим, сьвященникам, принести всепалення на жертівнику Господньому. |
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника. | 22 І закололи бичків, і взяли священики кров, і окропили жертовника; і закололи баранів, і окропили кров'ю жертовника, і закололи ягнят, і окропили кров'ю жертовника. | 22 Зарізавши бичків, священики зібрали кров і вилили її на жертовник; зарізали баранів і вилили кров на жертовник, зарізали й ягнят і вилили кров на жертовник. | 22 І вони принесли в жертву телят, і священики взяли кров і вилили на жертівник. І принесли в жертву баранів, і вилили кров на жертівник. І принесли в жертву ягниць, і пролили кров на престіл. | 22 І порізали назимки, і взяли сьвященники кров і покропили жертовник; і порізали барани й покропили кровю жертовник; і порізали ягнята й покропили кровю жертовник. |
23 І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. | 23 І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них. | 23 Потім привели козлів на жертву за гріх перед царя й громаду, й вони поклали на них свої руки, | 23 І привели козлів, що за гріхи перед царем і спільнотою, і поклали на них їхні руки, | 23 І привели козлів на жертву за гріх перед лице царя й громади, і вони поклали руки свої на їх. |
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх. | 24 І закололи їх священики, і очистили кров'ю їх жертовника для очищення від гріхів усього Ізраїля; тому що за всього Ізраїля наказав цар [принести] всеспалення і пожертву за гріх. | 24 і священики зарізали їх і вилили їхню кров на жертовник як жертву за гріх, щоб спокутувати за всього Ізраїля, бо цар дав наказ принести всепалення й жертву за гріх за всього Ізраїля. | 24 і принесли їх в жертву священики і покропили їхню кров перед жертівником і надолужили за ввесь Ізраїль, бо за ввесь Ізраїль, сказав цар, всепалення і те, що за гріх. | 24 І зарізали їх сьвященники, і очистили їх кровю жертовник задля спокутування гріхів усього Ізраїля, бо царь дав наказ принести всепаленнє й жертву за гріх за всього Ізраїля. |
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його. | 25 І поставив він левитів у домі Господньому з кімвалами, з арфами та цитрами, за настановами Давида і Гада, ясновидця царевого, і Натана пророка, оскільки від Господа [були] настанови оці через пророків Його. | 25 Він настановив левітів у домі Господньому з цимбалами, гарфами та цитрами, на наказ Давида й Гада, царського видющого, та пророка Натана, бо наказ цей був від Господа через його пророків. | 25 І він поставив Левітів в господньому домі з цимбалами і з псалтирями і з гуслями за заповіддю царя Давида і Ґада царського видючого і Натана пророка, бо припис рукою пророків за господньою заповіддю. | 25 І настановив він левітів в домі Господньому з кимвалами, псалтирями та цитрами, по постанові Давида й Гада, віщого у царя, та пророка Натана, бо ся постанова була від Господа через пророків його. |
26 І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики із сурмами. | 26 І стали левити із [музичними] знаряддями Давидовими і священики із сурмами. | 26 Тому левіти й стали з музичними приладами Давида, а священики з сурмами. | 26 І встали Левіти з орґанами Давида і священики з трубами. | 26 І стали левіти з музичними Давидовими прирядами, а сьвященники з трубами: |
27 І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя. | 27 І наказав Єзекія принести всеспалення на жертовник. І в цей час, як почалося всеспалення, розпочався спів Господові, при [звуках] сурм і знарядь Давида, царя Ізраїлевого. | 27 Тоді цар Єзекія звелів принести всепалення на жертовник; і в той час, як почалося всепалення, почався й спів на честь Господа під звуки сурем та музичних приладів Давида, ізраїльського царя. | 27 І сказав Езекія принести цілопалення на жертівнику. І коли зачали приносити цілопалення, почали оспівувати Господа, і (грали) труби з орґанами Давида царя Ізраїля. | 27 І звелїв Езекія принести всепаленнє на жертовник. І в той час, як почалось всепаленнє, почалося й сьпіваннє Господеві під гук труб та приборів Давида, царя Ізрайлевого. |
28 І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, це все аж до кінця цілопалення! | 28 І все зібрання молилося, і співаки співали, і сурмили труби, аж доки не скінчилося всеспалення. | 28 Вся громада молилась обличчям до землі; співали пісень, сурмили, доки не закінчилось усепалення. | 28 І ввесь збір покланявся, і півці, що співали, і труби, що трубіли, аж доки не закінчено цілопалення. | 28 І вся громада молилась, а сьпівцї сьпівали, й трубили труби, доки не скінчилось всепаленнє. |
29 А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися. | 29 А по закінченні всеспалення, цар і всі, що були біля нього, стали на коліна і вклонилися. | 29 А як закінчилося всепалення, цар і всі, хто були при ньому, впали на коліна й поклонились обличчям до землі. | 29 І як закінчили приносити, схилилися цар і всі, що (там) знайшлися, і поклонилися. | 29 А як скінчилось всепаленнє, нахилився царь і всї бувші при йому й поклонились. |
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі. | 30 І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида і Асафа ясновидця; і вони славили з радістю, і ставали на коліна і вклонялися. | 30 Тоді цар Єзекія і князі звеліли левітам славити Господа словами Давида та Асафа, видющого; і вони славили його з радощами і, припавши, поклонились. | 30 І сказав цар Езекія і володарі Левітам оспівувати Господа словами Давида і Асафа пророка. І оспівували з радістю і впали і поклонилися. | 30 І звелїв царь Езекія й князї левітам, щоб славили Господа словами Давида та віщого Асафа, й славили вони з радощами й, нахилившись, поклонилися. |
31 І відповів Єзекія й сказав: Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, приносив цілопалення. | 31 І продовжував Єзекія, і сказав: Тепер ви посвятили себе Господові; починайте і приносьте пожертви і приношення вдячні для дому Господнього. І понесло [все] зібрання пожертви і приношення вдячні; і кожний, хто схильний був серцем, – усеспалення. | 31 Єзекія заговорив і сказав: «Тепер ви посвятили себе Господеві. Приступайте ж і приносьте жертви й подячні приносини в дім Господній.» І принесла вся громада жертви й подячні приносини, і кожний, хто мав щире серце, - всепалення. | 31 І Езекія відповів і сказав: Освятіть тепер ваші руки Господеві, приведіть і принесіть жертви і похвали в господньому домі. І збір приніс жертви і похвали в господньому домі і цілопалення кожний, хто бажав серцем. | 31 І промовив Езекія знов і сказав: Тепер ви посьвятили себе Господеві; приступайте ж і приносїть жертви й приноси подячні в дом Господень. І понесла вся громада жертви й приноси подячні, й кожний, хто мав щире серце, - всепалення. |
32 І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої сімдесят, баранів сотня, овечок двісті, для цілопалення Господеві все це. | 32 І було число всеспалень, котрі звершило зібрання: сімдесят биків, сто баранів, двісті ягнят; все це для всеспалення Господові. | 32 Число всепалень, що принесла громада було: 70 волів, 100 баранів та 200 ягнят - усе це на всепалення Господеві. | 32 І число цілопалення, яке приніс збір було: сімдесять телят, сто баранів, двісті ягнят. Все це на цілопалення Господеві. | 32 І було число всепалень, що привели громадяни: сїмдесять волів, сто баранів та двістї ягнят - усе це на всепаленнє Господеві. |
33 А для святости: худоби великої шість сотень, а худоби дрібної три тисячі. | 33 [Інших] пожертв для святости [було]: шістсот із великої худоби і три тисячі з дрібної скотини. | 33 Присвячень було: 600 волів та 3000 овець. | 33 І освячених телят - шість сот, овець - три тисячі. | 33 Инчих присьвячених жертов було: шістьсот з товару та три тисячі з овець. |
34 Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики. | 34 Але священиків [було] замало, і вони не могли обдирати шкуру з усіх усеспалень; і помагали їм брати їхні, левити, аж до закінчення праці і доки освятилися [інші] священики; бо левити були більш старанні при освяченні себе, аніж священики. | 34 Але священиків було занадто мало, й вони не встигали здирати шкури з усіх тварин на всепалення; тож левіти, брати їхні, допомагали їм, поки не закінчилась робота й поки не освятилися священики, бо серце у левітів було більш готове до освячення, ніж у священиків. | 34 Але священиків було мало і не могли обдерти цілопалення, і їхні брати Левіти помагали їм, аж доки не закінчено діло, і аж доки священики не очистилися, бо Левіти ревніше очистилися ніж священики. | 34 Але сьвященників було за мало, й вони не встигали здирати скіри з усїх всепалень, то ж помагали їм брати їх левіти, доки не скінчилось дїло й доки не осьвятились прочі сьвященники, бо левіти були скорші в осьвачуваннї себе, нїж сьвященники. |
35 І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому. | 35 Причому всеспалень було багато з лоєм мирних пожертв і з поливними приношеннями при всеспаленні. Отак було відновлене служіння в домі Господньому. | 35 Було також багато всепалень з жиром мирних жертв та з зливанням при всепаленні. Отак була наново заведена служба в домі Господньому. | 35 І (було) велике цілопалення з жиром довершення (жертви) спасіння і поливань цілопалення. І закінчено діло в господньому домі. | 35 До того ще було вельми много всепалень із жиром жертов подячних та ливних при всепаленнї. Оттак була наново заведена служба в домі Господньому. |
36 І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано! | 36 І тішився Єзекія і весь народ з того, що Бог [так] благословив народ; бо це вчинилося несподівано! | 36 Єзекія й увесь народ раділи, що Господь підніс народ на дусі; все бо те сталося швидко. | 36 І зрадів Езекія і ввесь нарід, томущо приготовив Бог нарід, бо слово було несподіваним. | 36 І радїв Езекія і ввесь народ, що Бог так направив народ, бо се все сталося несподївано. |