1 І Йов далі вів мову свою та й казав: | 1 І продовжував Йов притчу свою, і сказав: | 1 І повів Іов далі свою мову, кажучи: | 1 А ще додавши Йов, сказав вступом: | 1 І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив: |
2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній, | 2 Живий Бог, Котрий позбавив [мене] суду, і Вседержитель, що згірчив душу мою, | 2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою! | 2 Хай живе Господь, який так мені судив, і Вседержитель, що огірчує мою душу. | 2 Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу), |
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх, | 3 Що доки дихання моє ще в мені і дух Божий у ніздрях моїх, | 3 Покіль мій дух у мені, і Божий подих у моїх ніздрях, | 3 А поки ще дихання в мені є, божий дух, що є в моїх ніздрях, | 3 Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх, |
4 неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани! | 4 Не скажуть уста мої недоброго, і язик мій не вимовить неправди! | 4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить. | 4 мої губи не говоритимуть беззаконне, ані моя душа не повчатиметься неправедного. | 4 Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить. |
5 Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе, | 5 Нехай заборонить Бог, щоб я визнав вас справедливими; аж доки не помру, не поступлюся своєю чистотою. | 5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся. | 5 Хай не станеться, щоб я назвав вас праведними доки не помру. Бо не зміню мою незлобність, | 5 Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся. |
6 за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх, | 6 Міцно я тримаю правду мою і не відпущу її; не дорікне мені серце моє упродовж усіх днів моїх. | 6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє! | 6 а держачись праведности, себе не віддам. Бо я не свідомий того, що я зробив невідповідне. | 6 Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій. |
7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник! | 7 Нехай ворог мій буде, мов нечестивий, і той, що повстає на мене, як злочинець. | 7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником! | 7 Ні, але хай мої вороги будуть так як руїна безбожних, і ті, що повстають проти мене, наче згуба безбожних. | 7 Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник. |
8 Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його? | 8 Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли відкине Бог душу його? | 8 Яку безбожний має надію, коли молиться, коли підносить душу свою до Бога? | 8 Бо яка є надія в безбожного, що він держиться? Чи спасеться надіючись на Господа? | 8 Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його? |
9 Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя? | 9 Чи зачує Бог волання його, коли впаде на нього лихо? | 9 Чи ж вислухає Бог його взивання, коли прийде на нього нужда? | 9 Чи Господь вислухає його молитву? Чи як найде на нього скрута, | 9 Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда? |
10 Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу? | 10 Чи буде він тішитися Вседержителем і прикликати Бога постійно? | 10 Чи буде відрадою йому Всесильний? Чи буде прикликати Бога повсякчасно? | 10 чи має перед Ним якусь сміливість? Чи як покличе вислухає Він його? | 10 Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу? |
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю, | 11 Сповіщу вам, що в руці Божій; що у Вседержителя, не приховаю. | 11 Я пояснюю вам поведінку Божу, я не таю Всесильного задумів. | 11 Але ж сповіщу вам, що є в господній руці. Про те, що є у Вседержителя, не збрешу. | 11 Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя. |
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете? | 12 Ось, усі ви й самі бачили; то для чого марнуєте стільки слів? | 12 А якщо усі ви те бачили самі, то чого марнотою пустословите? | 12 Ось всі знаєте, що додаєте марне до марного. | 12 Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти? |
13 Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього: | 13 Ось доля нечестивої людини, що нехтує законом від Бога, і спадок, котрого одержують від Вседержителя гнобителі. | 13 Ось яка злій людині від Бога доля, й участь, що від Всесильного насильникові випадає! | 13 Це часть безбожного чоловіка в Господа, а здобуток сильних прийде на них від Вседержителя. | 13 От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям: |
14 Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом! | 14 Якщо розмножаться сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом. | 14 Як матиме синів багато, під меч підуть; і його потомки не будуть мати досита хліба. | 14 Якщо ж його сини будуть численні, будуть на вигублення. Якщо ж і стануть мужами, будуть жебрати. | 14 Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом. |
15 Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть... | 15 Залишених по ньому смерть штовхне до гробу, і вдови їхні не будуть плакати. | 15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, їхні вдови плакати по них не будуть. | 15 А його живі смертю скінчаться, а їхніх вдів ніхто не помилує. | 15 Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть. |
16 Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини, | 16 Якщо він накопичить гори срібла, мов пороху, і назбирає одежі, мов глини: | 16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, й одежі, мов болота, наскладає, | 16 Якщо збере землю наче срібло, а приготовить золото подібно до глини, | 16 Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає, |
17 то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить... | 17 Тоді він наготує, а одягатися буде праведник, і срібло одержить собі на достаток безневинний. | 17 з наскладаного праведник буде вдягатись, срібло наслідує невинний. | 17 це все здобудуть праведні, а його маєток праведні заберуть. | 17 То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє. |
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня, | 18 Він будує, як міль, дім свій, і, мов сторож, учиняє собі куреня. | 18 Він будував дім собі, немов гніздечко; немов курінь, що робить собі сторож. | 18 Його дім відійшов наче молі і наче павутина. | 18 Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку; |
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його... | 19 Лягає спати багатієм і таким не підведеться; розплющує очі свої, а він уже не такий. | 19 Багатим ляже, та востаннє; відкриває очі: нічого більш немає! | 19 Багатий заснувши, не додасть, відкрив він свої очі і немає. | 19 Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той. |
20 Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його, | 20 Сягнуть його страхіття, мовби води; і вночі забере потайки його буря. | 20 Удень прийде страх на нього, а вночі вхопить його буря. | 20 Болі його зустріли наче вода, а вночі забрала його темрява. | 20 Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його. |
21 східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця... | 21 Підхопить його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього. | 21 Його підійме східній вітер, і геть піде; він вихопить його із його місця. | 21 Його забере палюча горяч і він відійде і вона вигубить його з його місця. | 21 Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його; |
22 Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати! | 22 Налетить на нього і не помилує, хоч би як він не силкувався уникнути руки Його. | 22 На нього непощадно кидатимуть камінням, від караючої руки він утік би радо. | 22 І накине (біду) на нього і не пощадить. З його руки втечею втече. | 22 Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його. |
23 Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця... | 23 Сплеснуть за ним руками і посвищуть над ним із місця його. | 23 Над ним плескатимуть у долоні; де б він тільки був, його висвистуватимуть.» | 23 Заплеще проти них своїми руками і сичанням його прожене з його місця. | 23 Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його. |