1 І Йов далі вів мову свою та й казав:1 І продовжував Йов притчу свою, і сказав: 1 І повів Іов далі свою мову, кажучи: 1 А ще додавши Йов, сказав вступом: 1 І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,2 Живий Бог, Котрий позбавив [мене] суду, і Вседержитель, що згірчив душу мою,2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!2 Хай живе Господь, який так мені судив, і Вседержитель, що огірчує мою душу.2 Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,3 Що доки дихання моє ще в мені і дух Божий у ніздрях моїх,3 Покіль мій дух у мені, і Божий подих у моїх ніздрях,3 А поки ще дихання в мені є, божий дух, що є в моїх ніздрях,3 Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4 неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!4 Не скажуть уста мої недоброго, і язик мій не вимовить неправди!4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.4 мої губи не говоритимуть беззаконне, ані моя душа не повчатиметься неправедного.4 Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5 Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,5 Нехай заборонить Бог, щоб я визнав вас справедливими; аж доки не помру, не поступлюся своєю чистотою.5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.5 Хай не станеться, щоб я назвав вас праведними доки не помру. Бо не зміню мою незлобність,5 Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,6 Міцно я тримаю правду мою і не відпущу її; не дорікне мені серце моє упродовж усіх днів моїх.6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!6 а держачись праведности, себе не віддам. Бо я не свідомий того, що я зробив невідповідне.6 Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!7 Нехай ворог мій буде, мов нечестивий, і той, що повстає на мене, як злочинець.7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!7 Ні, але хай мої вороги будуть так як руїна безбожних, і ті, що повстають проти мене, наче згуба безбожних.7 Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8 Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?8 Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли відкине Бог душу його?8 Яку безбожний має надію, коли молиться, коли підносить душу свою до Бога?8 Бо яка є надія в безбожного, що він держиться? Чи спасеться надіючись на Господа?8 Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?
9 Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?9 Чи зачує Бог волання його, коли впаде на нього лихо?9 Чи ж вислухає Бог його взивання, коли прийде на нього нужда?9 Чи Господь вислухає його молитву? Чи як найде на нього скрута,9 Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10 Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?10 Чи буде він тішитися Вседержителем і прикликати Бога постійно?10 Чи буде відрадою йому Всесильний? Чи буде прикликати Бога повсякчасно?10 чи має перед Ним якусь сміливість? Чи як покличе вислухає Він його?10 Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,11 Сповіщу вам, що в руці Божій; що у Вседержителя, не приховаю.11 Я пояснюю вам поведінку Божу, я не таю Всесильного задумів.11 Але ж сповіщу вам, що є в господній руці. Про те, що є у Вседержителя, не збрешу.11 Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?12 Ось, усі ви й самі бачили; то для чого марнуєте стільки слів?12 А якщо усі ви те бачили самі, то чого марнотою пустословите?12 Ось всі знаєте, що додаєте марне до марного.12 Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
13 Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:13 Ось доля нечестивої людини, що нехтує законом від Бога, і спадок, котрого одержують від Вседержителя гнобителі.13 Ось яка злій людині від Бога доля, й участь, що від Всесильного насильникові випадає!13 Це часть безбожного чоловіка в Господа, а здобуток сильних прийде на них від Вседержителя.13 От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
14 Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!14 Якщо розмножаться сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом.14 Як матиме синів багато, під меч підуть; і його потомки не будуть мати досита хліба.14 Якщо ж його сини будуть численні, будуть на вигублення. Якщо ж і стануть мужами, будуть жебрати.14 Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15 Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...15 Залишених по ньому смерть штовхне до гробу, і вдови їхні не будуть плакати.15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, їхні вдови плакати по них не будуть.15 А його живі смертю скінчаться, а їхніх вдів ніхто не помилує.15 Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16 Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,16 Якщо він накопичить гори срібла, мов пороху, і назбирає одежі, мов глини: 16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, й одежі, мов болота, наскладає,16 Якщо збере землю наче срібло, а приготовить золото подібно до глини,16 Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
17 то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...17 Тоді він наготує, а одягатися буде праведник, і срібло одержить собі на достаток безневинний.17 з наскладаного праведник буде вдягатись, срібло наслідує невинний.17 це все здобудуть праведні, а його маєток праведні заберуть.17 То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,18 Він будує, як міль, дім свій, і, мов сторож, учиняє собі куреня.18 Він будував дім собі, немов гніздечко; немов курінь, що робить собі сторож.18 Його дім відійшов наче молі і наче павутина.18 Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...19 Лягає спати багатієм і таким не підведеться; розплющує очі свої, а він уже не такий.19 Багатим ляже, та востаннє; відкриває очі: нічого більш немає!19 Багатий заснувши, не додасть, відкрив він свої очі і немає.19 Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
20 Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,20 Сягнуть його страхіття, мовби води; і вночі забере потайки його буря.20 Удень прийде страх на нього, а вночі вхопить його буря.20 Болі його зустріли наче вода, а вночі забрала його темрява.20 Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його.
21 східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...21 Підхопить його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього.21 Його підійме східній вітер, і геть піде; він вихопить його із його місця.21 Його забере палюча горяч і він відійде і вона вигубить його з його місця.21 Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22 Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!22 Налетить на нього і не помилує, хоч би як він не силкувався уникнути руки Його.22 На нього непощадно кидатимуть камінням, від караючої руки він утік би радо.22 І накине (біду) на нього і не пощадить. З його руки втечею втече.22 Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
23 Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...23 Сплеснуть за ним руками і посвищуть над ним із місця його.23 Над ним плескатимуть у долоні; де б він тільки був, його висвистуватимуть.»23 Заплеще проти них своїми руками і сичанням його прожене з його місця.23 Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.