1 Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,1 Слово, котре було до Єремії про увесь народ юдейський, четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, – це був перший рік Навуходоносора, царя вавилонського, –1 Слово, яке надійшло до Єремії про ввесь народ юдейський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, тобто на першому році Навуходоносора, царя вавилонського,1 Слово, що було до Єремії про ввесь нарід Юди в четвертому році Йоакіма сина Йосії, царя Юди,1 Слово, що надійшло до Еремії про ввесь нарід Юдейський, в четвертому роцї Йоакимовому Йосієнковому, царя Юдейського, а се був первий рік Навуходонозорів, царя Вавилонського, -
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:2 І котре пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців Єрусалиму, і сказав: 2 і яке пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців єрусалимських, сказавши: 2 яке він сказав до всього народу Юди, і до тих, що живуть в Єрусалимі, кажучи: 2 Яке пророк Еремія проголосив до всїх людей Юдейських і до всїх осадників Ерусалимських, і сказав:
3 Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.3 Від тринадцятого року Йосії, сина Амонового, царя юдейського, аж донині, – ось уже двадцять три роки, – було до мене слово Господнє, і я з самого ранку казав вам, – але ви не слухали.3 «З тринадцятого року юдейського царя Йосії, сина Амона, та й по цей день - ось уже 23 роки, надійшло до мене таке слово Господнє, і я, не вгаваючи, говорив його вам, ви ж не слухали.3 В тринадцятому році Йосії сина Амоса, Царя Юди, і аж до цього дня, двадцять три роки Я говорив до вас, встаючи вранці і промовляючи,3 З тринайцятого року Йосіїного Амоненкового, царя Юдейського, та й по сей день - ось уже двайцять і три роки, - надійшло до мене слово Господнє, й я, невгаваючи, говорив його вам, - та ви не слухали.
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.4 Господь посилав до вас усіх служників своїх, пророків, з досвітку посилав, – і ви не слухали і не прихиляли вухо своє, щоб слухати.4 Посилав також Господь до вас раз-по-раз невтомно всіх слуг своїх, пророків, та ви не слухали й не докладали старань, щоб слухати.4 і Я посилав до вас моїх рабів пророків, посилаючи вранці, і ви не вислухали і не сприйняли вашими ухами,4 Ще ж посилав Господь заздалегідь раз-пораз до вас слуги свої, пророки, та ви не слухали, анїже не нахиляли уха вашого, щоб слухати.
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.5 Вам казали: Одверніться кожний від недоброго шляху свого і недобрих справ своїх і живіть на землі, котру Господь дав вам і батькам вашим од віку й навіки.5 Вам казано: Відверніться лишень кожний від своєї лихої дороги й лихих своїх учинків, і житимете на землі, що Господь дав вам і батькам вашим від віків та до віків.5 кажучи: Відверніться кожний від своєї поганої дороги і від ваших злобних задумів, і житимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам від віку і до віку.5 Вам казано: Вернїтесь кожне з ледачої дороги своєї і від лихих учинків своїх, так жити мете в землї, що надїлив Господь вам від віків та й до віків;
6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.6 І не ходіть слідом за іншими богами, щоб служити їм і поклонятися їм, і не гнівили Мене справами рук своїх, і не вчиню вам зла.6 Не гонітеся за іншими богами, щоб їм служити й поклонятись їм, і не гнівіть мене ділами рук ваших, то й не нашлю на вас ніякого лиха.6 Не йдіть за чужими богами, щоб їм служити і їм поклонитися, щоб ви Мене не розгнівили ділами ваших рук, щоб Я вам не вчинив зло.6 І не ходїть за другими богами, щоб їм служити й припадати перед ними, й не запалюйте гнїву мого дїлами рук ваших, а не буду посилати на вас лихої години.
7 Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.7 Але ви не підкорилися Мені, говорить Господь, гнівили Мене справами рук своїх, на лихо собі.7 Ви ж не слухали мене, - слово Господнє, -приводили мене до гніву ділами рук ваших, собі на лихо.7 І ви не вислухали Мене.7 Ви ж не слухали мене, говорить Господь, приводячи мене до гнїву дїлами рук ваших, собі на лихо.
8 Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,8 А тому так говорить Господь Саваот: За те, що ви не дотримувалися слів Моїх,8 Тим то так говорить Господь сил: За те, що ви не слухали моїх слів,8 Через це так говорить Господь: Томущо ви не повірили моїм словам,8 Тим же то так говорить Господь сил небесних: За те, що ви не слухали слів моїх,
9 ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.9 Ось, Я пошлю і зберу всі племена північні, говорить Господь, і пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю оцю, і на всіх мешканців її, і на всі довколишні народи; і геть чисто винищу їх і вчиню їх жахом і глумом та вчиню вічною пусткою.9 пошлю й зберу всі племена північні, - слово Господнє, - навколо Навуходоносора, царя вавилонського, мого раба, і приведу їх на цю землю й на її мешканців та на всі сусідні народи, і вигублю їх дощенту, а й зроблю їх страхом, сміховищем та вічною наругою.9 ось Я посилаю і заберу батьківщину з півночі і приведу їх на цю землю і на тих, що живуть на ній, і на всі народи, що довкруги неї, і спустошу їх і дам їх на знищення і на сичання і на вічну погорду.9 Пошлю й зберу всї племена півночні, говорить Господь, а з ними посланця мого Навуходонозора, царя Вавилонського, й приведу їх на сю землю й на осадники її і на всї сусїдні народи; і вигублю їх до нащаду, і зроблю їх страхом і сьміховищем та вічною пустинею.
10 І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...10 І припиню у них голос радощів і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильників.10 Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло.10 І знищу в них голос радости і голос веселости, голос молодого і голос молодої, запах миру і світло світильника.10 І придавлю між ними голос радощів і голос веселощів, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї; замовкнуть жорна, погасне сьвітло в каганцях.
11 І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!11 І вся земля оця буде пустелею та жахом, і всі народи ці будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ.11 Уся ця земля стане пустинею й руїною, і служитимуть ці народи вавилонському цареві 70 років.11 І вся земля буде на знищення, і послужать в народах сімдесять літ.11 Уся ж земля ся зробиться пусткою й дивовижею, і служити муть сї народи цареві Вавилонському сїмдесять років.
12 І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.12 І станеться: коли виповниться сімдесят літ, покараю царя вавилонського і той народ, говорить Господь, за їхнє безчестя, і землю халдейську, і вчиню її вічною пустелею.12 А як упливе 70 років, я покараю вавилонського царя і той народ, - слово Господнє, - за їх несправедливість, а й Халдейську землю, ще й зроблю її вічною пустинею.12 І коли скінчаться сімдесять літ пімщуся на тому народі і поставлю їх на вічне знищення.12 А як упливе сїмдесять років, покараю царя Вавилонського й той нарід, говорить Господь, за безбожність їх, і землю Халдейську, та й зроблю її вічною пустинею.
13 І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.13 І звершу над цією землею всі слова Мої, котрі Я проголосив за неї, все написане у цій книзі, що Єремія пророчо вирік на всі народи.13 Я наведу на цю землю усе те, що проти неї проголосив був, усе написане у цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.13 І наведу на ту землю всі мої слова, які Я сказав проти неї, все, що записане в цій книзі.13 І спевню на тій землї всї слова мої, що проти неї проголосив, - усе написане в сїй книзї, що пророкував Еремія про всї народи.
14 Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.14 Бо заполонять їх у рабство численні народи і царі значні; і Я дам їм відплату за вчинками їхніми, за вчинене руками їхніми.14 Але й їх поневолять могутні народи й великі царі, і я відплачу їм за їхніми вчинками й за ділами рук їхніх.»14 14 Бо й їх підневолять многолюдні народи й царі великі; і оддам їм по дїлам їх і по їх поступкам.
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.15 Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з руки Моєї чашу оцю з вином люті і понапувай з неї усі народи, до котрих Я посилаю тебе.15 Так бо сказав мені Господь, Бог Ізраїля: «Візьми цей келех з вином гніву з моєї руки й напій з нього всі народи, до яких я тебе посилаю.15 Так сказав Господь Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозпущеного вина з моєї руки і напоїш всі народи, до яких Я тебе до них посилаю,15 Так бо сказав менї Господь, Бог Ізрайлїв: Возьми сього кубка з вином пересердя мого з руки моєї, і напій з його всї народи, що до них тебе посилаю.
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...16 І вони вип'ють – і будуть хитатися, і впадуть у безум, забачивши меча, котрого Я посилаю на них.16 Нехай п'ють і заточуються, і туманіють перед мечем, що я зішлю на них.»16 і виблюють і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.16 І випють вони, й будуть заточуватись, і стуманїють на вид меча, що пошлю на них.
17 І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:17 І взяв я чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до котрих послав мене Господь: 17 І взяв я келех з руки Господньої й напоїв всі народи, до яких послав мене Господь: 17 І я взяв чашу з господньої руки і я напоїв народи, до яких мене Господь післав до них,17 І взяв я кубка з руки Господньої та й напоїв із него всї народи, що до них посилав мене Господь:
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,18 Єрусалим та міста юдейські, і царів його і князів його, щоб спустошити їх і вчинити жахом і глумом та прокляттям, як це нині й видно.18 Єрусалим і міста юдейські, царів їхніх і князів їхніх, щоб з них зробити пустку, сміховисько й прокляття, як воно тепер уже сталось;18 Єрусалим і міста Юди і його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення і на непрохідність і на сичання,18 Ерусалим і городи Юдині, царів їх і князїв їх, щоб їх спустошити, й учинити страховищем, посьміхом і прокляттєм, як оце воно вже тепер почалося сповняти,
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,19 Фараона, царя єгипетського, і служників його, і князів його і увесь народ його,19 фараона, єгипетського царя, з його слугами, з його князями й усім його народом;19 і Фараона царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і ввесь його нарід,19 Фараона, царя Египецького, з його слугами, з його князями й з усїм людом його;
20 і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,20 І всю мішанину народів, і всіх царів земних – Уца і всіх царів землі филистимської, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон і решту Ашдоду,20 і ввесь мішаний народ, і всіх царів Уц-землі, і всіх царів Філістимлянської землі, і Аскалон, і Газу, і Екрон, і останки Ашдоду;20 і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон і Ґазу і Аккарон і остале Азоту20 І ввесь мішаний народ, і всїх царів ув Уз-землї, й усїх царів Филистійських, і Аскалон, і Газу, й Екрон і останки Азоту,
21 Едома й Моава та синів Аммона,21 Едома і Моава, та синів Аммонових,21 Едома й Моава, і потомство Аммона;21 й Ідумею і моавітську землю і синів аммона21 Едома й Моаба й потомство Аммонове,
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,22 І всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,22 і всіх царів тирських, і всіх царів сидонських, і царів над островами по тім боці моря;22 і царів Тиру і царів Сидону і царів, що на другому боці моря,22 Ще ж і всїх царів Тирських і усїх царів Сидонських, і царів у морських осадах по тім боцї моря,
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,23 І Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся стрижуть на скронях,23 Дедана й Тему, і Буза, і всіх, що голять собі скроні;23 і Дедан і Теман і Рос і кожного обстриженого на своїм лиці23 В Деданї, Темі й Бузї й усїх, що стрижуть волоссє на висках,
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,24 І всіх царів Аравії, і всіх царів мішаних народів, що жили в пустелі,24 і всіх царів арабських, і всіх царів мішаних народів, що живуть у пустині;24 і всіх змішаних, що осіли в пустині.24 І царів Арабійських і царів у народів мішаних, що кочують у пустинї.
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,25 Усіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,25 і всіх царів зімрійських, і всіх царів еламських, і всіх царів мідянських;25 І всіх царів Еламу і всіх царів персів25 Ще ж усїх царів Зимрійських і всїх царів Еламських і всїх царів Мидійських,
26 і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.26 І всіх царів півночі, близьких один до одного, і далеких, і всі царства землі, котрі – на обличчі землі, а цар Шешаху вип'є після них.26 і всіх царів північних чи близьких, чи далеких один від одного, - і всі царства, що на землі. А цар шешахський вип'є після них.26 і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, кожного до свого брата, і всі царства, що на лиці землі.26 І всїх царів півночних, чи близько чи далеко вони живуть одні з одними, - і всї царства на землї, та й царь Сесахський (Вавилонський) випє послї них.
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.27 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте і хмелійте, і вивертайте, і падайте, і не підводьтеся перед мечем, якого Я пошлю на вас.27 Ти скажеш їм: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Пийте й упивайтесь, щоб аж нудило вас, та падайте, щоб більше вже не встати від меча, який я зішлю на вас.27 І скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і впийтеся і виблюєте і впадете і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.27 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Пийте й упийтесь, щоб аж вертали, та падайте, не вставайте вже од меча, що пошлю на вас.
28 І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!28 А якщо вони відмовлятимуться брати чашу з твоєї руки, аби пити, то скажи їм так: Так говорить Господь Саваот: Ви доконче будете пити,28 Коли ж відмовлятимуться брати келех із твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил: Мусите пити!28 І буде коли не схотять прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, і скажеш: Так сказав Господь: Пючи питимете.28 Коли ж затинати муться брати кубка з твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: й нехотячи будете пити!
29 Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!29 Бо ось, на місто це, що на ньому ймення Моє, Я починаю наводити лихо; і чи ви залишитеся не покараними? Ні, не залишитеся без покари; бо Я прикликаю меча на всіх мешканців землі, говорить Господь Саваот.29 Ось бо я починаю насилати лихо на це місто, що носить моє ім'я, а ви б то зостались не покарані? Ні, кара не мине й вас, бо я сам прикличу меч на всіх мешканців землі, - слово Господа сил!29 Бо в місті, в якому названо на ньому моє імя, Я починаю чинити зло, і ви очищенням не очиститеся, бо Я закличу меч на тих, що сидять на землі.29 Ось бо, я починаю насилати лиху годину на се місто, що на йому наречено моє імя, а ви б то зостались не покарані? Нї, кара не мине вас; бо направляю меча проти всїх живущих на землї, говорить Господь Саваот.
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!30 Тому виголоси їм всі слова оці пророчі і скажи їм: Господь загримить з височини і з помешкання святині Своєї Свій голос подасть: грізно загримить на поселення Своє; вигукне на всіх мешканців землі, немов чавильники винограду.30 Ти ж проречеш їм усі ці слова і скажеш їм: Господь гримить з висоти, з святого житла свого дає свій голос. Він рикає страхітливо проти своєї пастви, він вигукує, мов ті, що грона топчуть, - до всіх живучих на землі.30 І ти пророкуватимеш проти них ці слова і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть свій голос з своєї святині. Він скаже слово проти свого місця, і відповідять наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі30 Тим то вискажи їм всї слова сї й скажи: Господь загрімить з висоти й з пробутку сьвятостї своєї дасть голос свій почути; страшно загремить він на оселю свою; наче ті, що в тискарнї грона топчуть, закричить він на всїх живущих на землї.
31 Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.31 Гамір дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усілякою плоттю, лиходіїв Він кине під меч, говорить Господь.31 Луна до кінців землі несеться, бо Господь над народами розправу вчиняє й творить суд над усяким тілом, і під меч віддає безбожних» - слово Господнє.31 приходить вигублення, на часть землі, бо Господеві суд на народи, Він судиться з кожним тілом, а безбожні були видані під меч, говорить Господь.31 Гук воєнний понесеться до кінцїв землї, бо Господь буде розправлятись із народами, буде судитись із усяким тїлом, і подасть безбожних під меча, говорить Господь.
32 Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,32 Так говорить Господь Саваот: Ось, лихо піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі.32 Так говорить Господь сил: «Лихо розійдеться від народу до народу, і здійметься велика буря з найдальших околиць землі.32 Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на нарід, і велика буря виходить з кінця землі.32 Так бо говорить Господь Саваот: Злиднї пійдуть від народу до народу, й велика буря здійметься з найдальших окраїн землї.
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...33 І будуть понищені Господом того дня – від кінців землі до кінця землі, не будуть оплакані і не приберуть їх, і не похоронять; гноєм будуть на обличчі землі.33 Побитих від Господа буде того часу від краю землі й до краю; не плакатимуть за ними, не підбиратимуть їх, ані ховатимуть, - погноєм будуть вони лежати на обличчі землі.»33 І будуть ранені Господом в господньому дні від краю землі і аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть на гній на лиці землі.33 І будуть того часу побиті Господом від краю до краю землї; не будуть по них плакати, не будуть їх збірати анї ховати, - гноєм лежати муть верх землї.
34 Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...34 Ридайте пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді череди; бо виповнилися ваші дні для загибелі і розпорошення вашого, і впадете, мов коштовна чаша.34 Гукайте, пастирі, кричіте, качайтесь у поросі, проводирі отари, бо ваші дні виповнилися для вистинання, поляжете бо, як барани добірні.34 Закричіть, пастирі, і закличте. І бийтеся, овечі барани. Бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так як вибрані барани.34 Ридайте, пастирі, голосїте й посипайте голови порохом, ви значнїйші в отарі; прийшла бо ваша година, щоб вас поколено й порозпуджувано, й попадаєте, як дорога посудина.
35 І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...35 І не буде сховища пастирям і порятунку вождям череди.35 І пастирям прибіжища не буде, ані рятунку проводирям отари.35 І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.35 І не буде втечища пастирям анї притулку передним ув отарі.
36 І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,36 Чути зойки пастирів і ридання вождів череди, бо спустошив Господь пасовисько їхнє.36 Ось голос пастирів лине, жалібний плач проводирів отари, бо Господь спустошив їхнє пасовисько.36 Голос крику пастирів, і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,36 Ось-ось почується жалібний клик пастирів і плач між передовими в отарі, спустошить бо Господь їх пасовище,
37 і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...37 Винищуються мирні поселення від люті гніву Господнього.37 Зруйновано затишні луки палким гнівом Господнім.37 і мешкання миру пропаде з перед лиця гніву моєї люті.37 І спустошить палкий гнїв Господень затишні оселї в них.
38 Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...38 Він покинув житло Своє, як лев, і земля стала пустелею від люті спустошувача і від палахкого гніву Його.38 Лев покидає барліг свій, і земля обертається на пустиню від згубного меча й від Господнього гніву палкого.38 Він оставив наче лев своє леговище, бо їхня земля стала непрохідною від лиця великого меча.38 Він, мов той лев, покинув свій пробуток, і земля їх обернулась у безлюддє від лютостї пустошника й від палкого гнїву його.