1 І відповів нааматянин Цофар та й сказав:1 І відповідав Цофар нааматянин, і сказав: 1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив: 1 Підібравши ж Софар Мінейський каже: 1 Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
2 Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!2 Роздуми мої спонукають мене відповідати, і я кваплюся висловити їх.2 «Думки мої спонукують мене відповідати, та й неспокій той, що в мені.2 Я не думав, що ти це так відповіси, і ви не розумієте більше ніж я.2 Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
3 Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.3 Дорікання, ганебне для мене, вислухав я, і дух розважливости моєї відповість за мене.3 Я вислухав докір, для мене образливий, але мій розум шепоче, що маю відповісти.3 Я послухаю докір моєї образи, і відповість мені дух розуму.3 Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,4 Хіба не знаєш ти, що од віку, від того часу, як постала людина на землі,4 Чи ти не знаєш, що від віків, з того часу, коли постала на землі людина,4 Чи ти не взнав цього від давна, від коли людина повстала на землі?4 Чи ти не знаєш, що од віків, - з того часу, як постав чоловік на землї, -
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?5 Веселощі нехтувачів закону нетривалі, і радість лицеміра миттєва?5 веселощі безбожного короткі і радість нечестивого хвилева?5 Бо веселість безбожних - страшне падіння, а радість беззаконних - згуба,5 Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
6 Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,6 А хоч би зросла до небес велич його, і голова його сягала б хмарин: 6 Навіть якби під небеса піднявсь він зростом, і голова його сягала аж до хмари,6 хоч піднесуться до неба його дари, а його жертва доторкнеться хмар.6 Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, -
7 проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?7 Наче викиди його, навіки згине він; а ті, що бачили його, скажуть: Де він?7 мов привид, пропаде навіки. Хто його бачив, питатиметься: Де він?7 Бо коли він думає, що вже скріпився, тоді він згине до кінця. А ті, що його бачать, скажуть: Де він?7 То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
8 Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:8 Мов сон, відлине, і не знайдуть його; і немов нічне видіння, зникне.8 Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше, немов нічна мара, він щезне.8 Він не знайдеться, наче сон, що минув, а полетів наче нічна поява.8 Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
9 його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...9 Око, яке бачило його, вже не побачить його, і вже не угледить його місце його.9 Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи, і не вглядить його вже більш його оселя.9 Око поглянуло і не додасть, і більше його не впізнає його місце.9 Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
10 Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...10 Сини його будуть підлещуватися до жебраків, і руки його повернуть те, що він загарбав.10 Діти його відшкодують убогих, руки його повернуть назад його багатство.10 Хай його синів знищать менші, а його руки хай попалять болі.10 Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
11 Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!11 Кістки його виповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у тлін.11 Кості його повні юнацького запалу, але він разом з ним ляже в порох.11 Його кості наповнилися його молодістю, і з ним ляже на землі.11 Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
12 Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,12 Якщо солодке в роті його зло, і він утаємничує його під язиком своїм,12 А коли зло було йому солодке в роті, і він ховав його у себе під язиком,12 Якщо злоба буде солодкою в його устах, він її сховає під своїм язиком.12 Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
13 над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,13 Береже і не кидає його, а тримає його в устах своїх,13 беріг його, не покидав його, тримав його під піднебінням,13 Не пощадить її і не оставить її і збере її серед своєї гортані.13 Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, -
14 то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...14 То ця їжа в утробі його перетвориться на жовч гадючу в нутрощах.14 то їжа ця в його нутрі зіпсується, отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.14 І не зможе йому помогти. Жовч аспіда в його шлунку.14 То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
15 Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...15 Маєтка, що його він поглинув, виблює: Бог викине його із черева його.15 Він виблює добро, що був проглинув; Бог вирве його з живота у нього.15 Багацтво зібране без правди буде виблюте, з його хати витягне його ангел.15 Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
16 Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!16 Отруту гадючу він смокче; умертвить його язик гадів.16 Отруту ссав гадючу - його уб'є язик зміюки!16 Хай же він ссе гнів зміїв, хай же убє його язик змії.16 Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
17 Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.17 Не бачити йому струмків і рік, які течуть медом і молоком!17 Він не вздріє вже річок олії, ані потоків меду й молока.17 Хай не побачить доєння пасовиськ ані пасовиська меду і масла.17 Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
18 Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...18 Надбане працею поверне, не проковтне; за вагою маєтку його буде й помста його, а він не знайде радощів.18 Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе; плодом свого прибутку не буде радіти.18 Він надаремно і надурно натрудився (задля) багацтва, з якого не покуштує, воно наче тверде мясо не до жування, не до проковтання.18 Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!19 Тому що він пригнічував, проганяв убогих, загарбував доми, котрих не будував.19 Бо він гнобив і покидав убогих, пограбував дім, замість його будувати.19 Бо він знищив доми численних сильних, а життя розграбив і не поставив.19 Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
20 Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.20 Був ненаситним у череві своєму; і в пожадливості своїй не милував анічого.20 Бо черево його не відало наситу, від його скупощів не можна було врятуватись.20 Немає йому спасіння задля майна, він не спасеться своїм бажанням.20 Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
21 Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:21 Нічогісінько не лишилося від ненажерливости його; за це не тривале щастя його.21 Від його ненажерства ніхто не міг спастися; тим то і не буде тривким його щастя.21 Немає в нього осталої їжі. Через це його добро не зацвите.21 Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його.
22 за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!22 При широкім достаткові буде затісно йому; усіляка рука нечестивого повстане супроти нього.22 У повноті достатків йому стане тісно, всяке нещастя впаде на нього.22 Коли ж йому здається, що він вже наповнився, він буде в біді, а на нього найде всяка біда.22 В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
23 Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...23 Коли він буде наповнювати нутрощі свої, Він пошле на нього палкий гнів Свій і надощить на нього хворощі в плоті його.23 Саме коли він наповнятиме живіт свій, Бог зішле на нього жар свого гніву, пустить дощем на його тіло стріли.23 Якщо якось наповнить свій живіт, Він надішле на нього гнів люті, щоб його залити болями.23 Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
24 Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...24 Чи втече він від зброї залізної, – прохромить його лук мідний.24 Якщо ухилиться від зброї із заліза, то його прошиє лук мосяжний.24 І той не спасеться від руки заліза, щоб його забив мідяний лук.24 Ухилиться він од зброї залїзної, - прошиє його лук мідяний.
25 Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!25 Почне виривати [стрілу], – і вона вийде з тіла, вийде, сяючи крізь жовч його; жахи смерти впадуть на нього!25 Стріла пройде йому навиліт через спину, крізь жовч його пройде спис блискучий; великий жах упаде на нього!25 Хай же стріла пройде крізь його тіло, а звізди хай ходять в його житті, на ньому (хай будуть) страхи.25 Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла - вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
26 При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...26 Усе похмуре утаємничене всередині його; буде пожирати його вогонь, ніким не роздмухуваний; зло спіткає також і те, що залишилося в шатрі його.26 Тьма-тьменна таємно для нього уготована. Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його; він знищить і те, що лишиться в його наметі.26 Хай на ньому перебуває всяка темрява. Хай його пожере невгасимий огонь, хай же приходько несе зло його домові.26 Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,27 Небо відкриє злочини його, і земля повстане супроти нього.27 Небо відкриє його несправедливість і земля встане проти нього.27 Хай же небо відкриє його беззаконня а земля хай повстане проти нього.27 Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...28 Пощезне надбане дому його; усе розпорошиться в день гніву Його.28 Його домівку змиє повінь, що розіллється в день Божого гніву,28 Хай знищення потягне дім його до кінця, хай день гніву найде на нього.28 Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
29 Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!29 Оце доля чоловікові, що нехтує законом від Бога і спадок, зрокований для нього Вседержителем!29 Ось яка доля грішника від Бога, спадщина, що випаде йому від Бога.»29 Така часть безбожного чоловіка у Господа і придбання його маєтку у наглядача.29 Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!