1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! | 1 Сказав також Ісус учням Своїм: Неможливо не прийти спокусам, але горе тому, через кого вони приходять. | 1 Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять. | 1 Промовив до своїх учнів: Неможливо, щоб спокуси не прийшли; та горе ж тому, через кого вони приходять; | 1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять! |
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! | 2 Краще було б йому, якби повісили йому на шию каменя від жорен, і кинули його в море, аніж сталося б те, що спокусив би одного з малих оцих. | 2 Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. | 2 йому було б краще, коли б він наклав ослячі жорна на свою шию і був укинений у море, ніж щоб спокусив одного з цих малих. | 2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих. |
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. | 3 Спостерігайте за собою. А якщо згрішить супроти тебе брат твій, застережи його, і, якщо покається, прости йому; | 3 Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому. | 3 Пильнуйте за собою. Коли згрішить твій брат, - докори йому; а коли покається, - вибач йому. | 3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому. |
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому! | 4 І якщо сім разів на день згрішить супроти тебе і сім разів на день звернеться, і скаже: Каюся, – прости йому. | 4 І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.” | 4 І якщо сім разів на день провиниться проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся, - вибач йому. | 4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому. |
5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри! | 5 І сказали Апостоли Господові: Примнож у нас віру. | 5 Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.” | 5 І сказали апостоли Господеві: Додай нам віри. | 5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри. |
6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас! | 6 Господь сказав: Якби ви мали віру завбільшки з гірчичне зернятко і сказали смоковниці оцій: Вихопися з корінням і пересадися в море, то вона підкорилася б вам. | 6 Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас. | 6 А Господь відказав: Коли б ви мали віру, хоч як зерно гірчиці, і повеліли б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - то послухала б вас. | 6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас. |
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу? | 7 Хто з вас, маючи служника орача, або служника пастуха, коли він прийде з поля, скаже йому: Іди мерщій та сідай до столу? | 7 Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу? | 7 Хто ж із вас, маючи раба, що оре або пасе, скаже йому, як він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу? | 7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти? |
8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити? | 8 Навпаки, чи не скажете йому радше: Приготуй мені щось на вечерю та підпережися служити мені, поки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам? | 8 А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити? | 8 Але чи не скаже йому: Приготуй щось повечеряти, підпережись і прислуговуй, поки я їстиму й питиму, а потім їстимеш і питимеш ти? | 8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти? |
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? | 9 Чи буде він дякувати служникові цьому за те, що він виконав наказа? Не певен. | 9 Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане? | 9 Чи подякує рабові, що виконав наказане? [Не думаю.] | 9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому? |
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були! | 10 Отак і ви, коли виконаєте все, що наказано вам, кажіть: Ми служники нікчемні, бо вчинили тільки те, що мусили вчинити. | 10 Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.” | 10 Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що мали зробити. | 10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили. |
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю. | 11 Йдучи до Єрусалиму, Він проходив між Самарією та Галілеєю. | 11 Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю. | 11 І сталося, як ішов він до Єрусалима, то переходив через Самарію і Галилею. | 11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї, |
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. | 12 І коли входив Він до одного поселення, зустріли Його десять чоловіків прокажених, котрі зупинилися віддалік. | 12 Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. | 12 І як уходив він до одного села, зустріли його десять прокажених мужів, які стали здалека. | 12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки. |
13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! | 13 І дужим голосом кричали: Ісусе Наставнику! Помилуй нас! | 13 Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!” | 13 Вони піднесли голос, кажучи: Ісусе, наставнику, помилуй нас. | 13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас. |
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... | 14 Він побачив їх, і сказав їм: Підіть, покажіться священикам. І коли вони пішли, то очистилися, | 14 Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися. | 14 Побачивши їх, він сказав: Підіть і покажіться священикам. І сталося так, що коли вони йшли, - очистились. | 14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились. |
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. | 15 А один із них, побачивши, що уздоровлений, повернувся, і почав голосно прославляти Бога, | 15 Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. | 15 Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, | 15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога, |
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... | 16 І упав ницьма до ніг Йому, дякуючи Йому; і це був самарянин. | 16 І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин. | 16 упав обличам до ніг його, дякуючи йому; це був самарянин. | 16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин. |
17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? | 17 Тоді Ісус сказав: Чи не десятеро очистилися? А де ж дев‘ятеро? | 17 Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять? | 17 У відповідь Ісус сказав: Чи не десять очистилось? А дев'ять же де? | 17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де? |
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? | 18 Чому ж вони не повернулися прославити Бога, окрім одного чужинця? | 18 І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?” | 18 Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, - а тільки цей чужинець? | 18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей? |
19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе! | 19 І сказав йому: Підведися і йди; віра твоя врятувала тебе. | 19 І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.” | 19 І сказав йому: Підведися і йди; твоя віра тебе врятувала. | 19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе. |
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, | 20 Аж ось, фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже, відповідав їм: Не прийде Царство Боже примітним чином, | 20 Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно; | 20 А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? - відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде з розголосом, | 20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм, |
21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас! | 21 І не скажуть: Ось, воно тут, або: Ось, там. Бо Царство Боже усередині вас. | 21 ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.” | 21 і не скажуть: ось тут або там; бо Боже Царство всередині вас. | 21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї. |
22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... | 22 Сказав також учням Своїм: Надійдуть дні, коли зажадаєте бачити хоча б одного з днів Сина Людського, і не побачите; | 22 Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите. | 22 І сказав до учнів: Прийдуть дні, коли забажаєте бачити один з днів Людського Сина, - та не побачите. | 22 Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите. |
23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть! | 23 І скажуть вам: Ось, тут, або: Ось, там, – не ходіть і не ганяйтеся; | 23 Скажуть вам: Ось він тут! - або: Он він там! - не йдіть і не шукайте! | 23 І скажуть вам: ось тут або: ось там - не йдіть і не наздоганяйте. | 23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь. |
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. | 24 Бо, як блискавка, сяйнувши від одного краю неба, зблискує до другого краю неба, так буде Син Людський за дня Свого. | 24 Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий. | 24 Бо як блискавка, що блискає і світить від краю до краю неба, - так буде і Людський Син свого дня. | 24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого. |
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього... | 25 Але передніше належить Йому багато постраждати, і бути відкинутим родом оцим. | 25 А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом. | 25 Спочатку треба, щоб він багато потерпів і був спокушений цим родом. | 25 Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей. |
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: | 26 І, як було за днів Ноя, так само буде й за днів Сина Людського. | 26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого: | 26 І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина: | 26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого. |
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. | 27 Їли, пили, шлюбилися, виходили заміж до того дня, як зайшов Ной до ковчега, і прийшов потоп і вигубив усіх. | 27 їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх. | 27 їли, пили, женилися, виходили заміж до дня, коли ввійшов Ной до ковчега, і настав потоп, і вигубив усіх. | 27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх. |
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; | 28 Так само було й за днів Лота: Їли, пили, купляли, продавали, садили, будували; | 28 Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; | 28 Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували: | 28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували, |
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. | 29 Але того дня, коли Лот вийшов із Содому, пролився з неба дощ вогненний та сірковий і винищив усіх; | 29 та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило. | 29 того дня, коли Лот вийшов від Содома, упала сірка і вогонь з неба і вигубили всіх. | 29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх. |
30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! | 30 Так станеться й того дня, коли Син Людський прийде. | 30 Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий. | 30 Так буде в день, коли з'явиться Людський Син. | 30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся. |
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається, | 31 Того дня, хто буде на покрівлі, а речі його вдома, той не сходь забрати їх; і хто буде в полі, також не повертайтеся назад; | 31 Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад. | 31 Того дня, хто буде на даху, а посуд його в хаті, хай не злазить узяти його; а хто на полі, також хай не повертається назад. | 31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад. |
32 пам'ятайте про Лотову дружину! | 32 Не забувайте дружину Лотову. | 32 Згадайте собі жінку Лота. | 32 Згадайте Лотову дружину. | 32 Спогадайте Лотову жінку. |
33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її. | 33 Хто буде рятувати життя своє, той погубить його; а хто погубить його, той оживить його. | 33 Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим. | 33 Хто лиш прагнутиме душу свою врятувати, погубить її, а хто погубить, той оживить її. | 33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її. |
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться. | 34 Повідую вам: Тієї ночі будуть двоє на одній постелі: одне візьметься, а друге залишиться. | 34 Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять. | 34 Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку - один візьметься, а другий лишиться; | 34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся. |
35 Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться. | 35 Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться; | 35 Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять. | 35 будуть дві разом молоти - одна візьметься, а друга лишиться. | 35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся. |
36 Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться! | 36 Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться. | 36 [Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].” | 36 [Два будуть на полі - один візьметься, а другий лишиться.] | 36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся. |
37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли... | 37 На це сказали Йому: Де, Господе? А Він сказав їм: Де труп, там зберуться й орли. | 37 Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.” | 37 І кажуть йому у відповідь: Де, Господи? А він відказав їм: Де труп, там зберуться і орли. | 37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли. |