1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!1 Сказав також Ісус учням Своїм: Неможливо не прийти спокусам, але горе тому, через кого вони приходять.1 Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.1 Промовив до своїх учнів: Неможливо, щоб спокуси не прийшли; та горе ж тому, через кого вони приходять;1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!2 Краще було б йому, якби повісили йому на шию каменя від жорен, і кинули його в море, аніж сталося б те, що спокусив би одного з малих оцих.2 Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.2 йому було б краще, коли б він наклав ослячі жорна на свою шию і був укинений у море, ніж щоб спокусив одного з цих малих.2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.3 Спостерігайте за собою. А якщо згрішить супроти тебе брат твій, застережи його, і, якщо покається, прости йому;3 Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.3 Пильнуйте за собою. Коли згрішить твій брат, - докори йому; а коли покається, - вибач йому.3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!4 І якщо сім разів на день згрішить супроти тебе і сім разів на день звернеться, і скаже: Каюся, – прости йому.4 І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”4 І якщо сім разів на день провиниться проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся, - вибач йому.4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!5 І сказали Апостоли Господові: Примнож у нас віру.5 Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”5 І сказали апостоли Господеві: Додай нам віри.5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!6 Господь сказав: Якби ви мали віру завбільшки з гірчичне зернятко і сказали смоковниці оцій: Вихопися з корінням і пересадися в море, то вона підкорилася б вам.6 Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас.6 А Господь відказав: Коли б ви мали віру, хоч як зерно гірчиці, і повеліли б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - то послухала б вас.6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?7 Хто з вас, маючи служника орача, або служника пастуха, коли він прийде з поля, скаже йому: Іди мерщій та сідай до столу?7 Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?7 Хто ж із вас, маючи раба, що оре або пасе, скаже йому, як він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу?7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?8 Навпаки, чи не скажете йому радше: Приготуй мені щось на вечерю та підпережися служити мені, поки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?8 А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?8 Але чи не скаже йому: Приготуй щось повечеряти, підпережись і прислуговуй, поки я їстиму й питиму, а потім їстимеш і питимеш ти?8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?9 Чи буде він дякувати служникові цьому за те, що він виконав наказа? Не певен.9 Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?9 Чи подякує рабові, що виконав наказане? [Не думаю.]9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!10 Отак і ви, коли виконаєте все, що наказано вам, кажіть: Ми служники нікчемні, бо вчинили тільки те, що мусили вчинити.10 Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”10 Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що мали зробити.10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили.
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.11 Йдучи до Єрусалиму, Він проходив між Самарією та Галілеєю.11 Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.11 І сталося, як ішов він до Єрусалима, то переходив через Самарію і Галилею.11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.12 І коли входив Він до одного поселення, зустріли Його десять чоловіків прокажених, котрі зупинилися віддалік.12 Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.12 І як уходив він до одного села, зустріли його десять прокажених мужів, які стали здалека.12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!13 І дужим голосом кричали: Ісусе Наставнику! Помилуй нас!13 Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”13 Вони піднесли голос, кажучи: Ісусе, наставнику, помилуй нас.13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...14 Він побачив їх, і сказав їм: Підіть, покажіться священикам. І коли вони пішли, то очистилися,14 Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.14 Побачивши їх, він сказав: Підіть і покажіться священикам. І сталося так, що коли вони йшли, - очистились.14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.15 А один із них, побачивши, що уздоровлений, повернувся, і почав голосно прославляти Бога,15 Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.15 Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом,15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...16 І упав ницьма до ніг Йому, дякуючи Йому; і це був самарянин.16 І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.16 упав обличам до ніг його, дякуючи йому; це був самарянин.16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?17 Тоді Ісус сказав: Чи не десятеро очистилися? А де ж дев‘ятеро?17 Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?17 У відповідь Ісус сказав: Чи не десять очистилось? А дев'ять же де?17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?18 Чому ж вони не повернулися прославити Бога, окрім одного чужинця?18 І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”18 Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, - а тільки цей чужинець?18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!19 І сказав йому: Підведися і йди; віра твоя врятувала тебе.19 І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”19 І сказав йому: Підведися і йди; твоя віра тебе врятувала.19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,20 Аж ось, фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже, відповідав їм: Не прийде Царство Боже примітним чином,20 Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;20 А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? - відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде з розголосом,20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!21 І не скажуть: Ось, воно тут, або: Ось, там. Бо Царство Боже усередині вас.21 ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.”21 і не скажуть: ось тут або там; бо Боже Царство всередині вас.21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...22 Сказав також учням Своїм: Надійдуть дні, коли зажадаєте бачити хоча б одного з днів Сина Людського, і не побачите;22 Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.22 І сказав до учнів: Прийдуть дні, коли забажаєте бачити один з днів Людського Сина, - та не побачите.22 Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!23 І скажуть вам: Ось, тут, або: Ось, там, – не ходіть і не ганяйтеся;23 Скажуть вам: Ось він тут! - або: Он він там! - не йдіть і не шукайте!23 І скажуть вам: ось тут або: ось там - не йдіть і не наздоганяйте.23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.24 Бо, як блискавка, сяйнувши від одного краю неба, зблискує до другого краю неба, так буде Син Людський за дня Свого.24 Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.24 Бо як блискавка, що блискає і світить від краю до краю неба, - так буде і Людський Син свого дня.24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...25 Але передніше належить Йому багато постраждати, і бути відкинутим родом оцим.25 А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.25 Спочатку треба, щоб він багато потерпів і був спокушений цим родом.25 Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:26 І, як було за днів Ноя, так само буде й за днів Сина Людського.26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого: 26 І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина: 26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.27 Їли, пили, шлюбилися, виходили заміж до того дня, як зайшов Ной до ковчега, і прийшов потоп і вигубив усіх.27 їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.27 їли, пили, женилися, виходили заміж до дня, коли ввійшов Ной до ковчега, і настав потоп, і вигубив усіх.27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;28 Так само було й за днів Лота: Їли, пили, купляли, продавали, садили, будували;28 Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;28 Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували: 28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.29 Але того дня, коли Лот вийшов із Содому, пролився з неба дощ вогненний та сірковий і винищив усіх;29 та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.29 того дня, коли Лот вийшов від Содома, упала сірка і вогонь з неба і вигубили всіх.29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!30 Так станеться й того дня, коли Син Людський прийде.30 Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.30 Так буде в день, коли з'явиться Людський Син.30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,31 Того дня, хто буде на покрівлі, а речі його вдома, той не сходь забрати їх; і хто буде в полі, також не повертайтеся назад;31 Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.31 Того дня, хто буде на даху, а посуд його в хаті, хай не злазить узяти його; а хто на полі, також хай не повертається назад.31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
32 пам'ятайте про Лотову дружину!32 Не забувайте дружину Лотову.32 Згадайте собі жінку Лота.32 Згадайте Лотову дружину.32 Спогадайте Лотову жінку.
33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.33 Хто буде рятувати життя своє, той погубить його; а хто погубить його, той оживить його.33 Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.33 Хто лиш прагнутиме душу свою врятувати, погубить її, а хто погубить, той оживить її.33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.34 Повідую вам: Тієї ночі будуть двоє на одній постелі: одне візьметься, а друге залишиться.34 Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.34 Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку - один візьметься, а другий лишиться;34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
35 Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.35 Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;35 Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.35 будуть дві разом молоти - одна візьметься, а друга лишиться.35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
36 Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!36 Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.36 [Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”36 [Два будуть на полі - один візьметься, а другий лишиться.]36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...37 На це сказали Йому: Де, Господе? А Він сказав їм: Де труп, там зберуться й орли.37 Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”37 І кажуть йому у відповідь: Де, Господи? А він відказав їм: Де труп, там зберуться і орли.37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.